20 сентября 2022   09:56   1418

Підприємець Фаріз повернувся з евакуації до Краматорська і не збирається виїжджати. Ось його історія

Підприємець Фаріз повернувся з евакуації до Краматорська і не збирається виїжджати. Ось його історія
На початку великої війни торговець на ринку Фаріз Мамедов з дружиною, двома дітьми та бабусею вирішили евакуюватися з Краматорська - це історія більшості мешканців міста, які виїхали через постійні обстріли і наближення лінія фронту.

Але Фаріз був одним з тих, хто повернувся додому і виїжджати більше не збирається. На прикладі його історії розповідаємо, чому краматорці замість евакуації обирають залишатися у своєму рідному місті попри те, що війна досі триває, а Краматорськ регулярно потрапляє під російські ракетні обстріли.

Здійснення мрії і незаплановне повернення

Фаріз народився і виріс в Азербайджані, але коли в дитинстві до нього потрапила книга з картинками українських міст - Львова, Одеси та інших - він захопився нашою країною. Після служби в армії у себе на батьківщині він переїхав до України, оселився у Краматорську, одружився з місцевою мешканкою Іриною, вони народили двох дітей, розвивали свій бізнес - торгували на ринку посудом і товарами для домашнього вжитку.

Нещодавно Фаріз здійснив ще одну свою мрію - потрапив до Львова.

"Я давно мріяв потрапити до Львова, але не таким чином, як це сталося", - розповідає він.

Наприкінці березня чоловік з родиною вирішили евакуюватися з Краматорська. Приїхавши до Львова, вони підійшли до волонтерського намету на залізничному вокзалі, там дали адресу адміністрації одного з районів міста, краматорці туди звернулися і зрештою їх поселили до ліцею. Загалом там жили близько 60 переселенців.

Перший місяць Фаріз з дружиною волонтерили - допомагали по школі. Потім волонтерська робота скінчилася, а подружжя не звикло нічого не робити, тож на початку червня вирішили з'їздити до Краматорська і перевезти свій товар до Львова, щоб, можливо, почати бізнес на новому місці. Але приїхавши додому, вони вирішили залишитися.

"Ми планували відвезти товар [до Львова], перевезти бізнес, тому приїхали до Краматорська. Але до нас почали звертатися люди, бо всім потрібен наш товар - у першу чергу, військовим. Ми продаємо посуд, товари для дому, різні дрібниці: це речі, які всім потрібні. Наприклад, їсти з чогось треба - та сама ложка, виделка", - каже Фаріз.

Як війна вплинула на бізнес

До великої війни Фаріз з дружиною мали три магазини на ринку, в яких продавали посуд та товари для домашнього вжитку. Після повернення зі Львова вони відкрили лише один.

"Наші працівники, які працювали з нами до війни, всі виїхали", - пояснює підприємець.

80% товару, який вони мають - це дорогий сегмент в їхній галузі: бокали, фужери, посуд таких брендів як "Богемія", "Люмінарк". На них зараз немає попиту. У місті, де через війну закрилися всі заводи та більшість дрібних підприємств і у людей немає роботи і доходів, покупцям не до дорогих речей.

Війна також вплинула на логістику.

"Раніше у нас було більше 20 постачальників товару, зараз залишився лише один - інші не хочуть їхати сюди навіть за грошима, які ми їм винні. Люди бояться везти сюди товар і працювати в нашому регіоні. Нам доводиться шукати нових постачальників", - каже Фаріз.

"Логістика дуже складна: залишився один єдиний варіант постачання товарів - "Укрпошта". "Нова пошта" начебто працює, але вона не працює - постачальники, які хочуть передати нею нам товар, не можуть цього зробити, бо в інших регіонах на Краматорськ посилки не відправляють. А "Укрпоштою" йде довше - іноді товар отримуємо до двох тижнів", - ділиться підприємець.

Чоловік погоджується, що ціни на його товари піднялися, через що покупці іноді дуже емоційно висловлюють своє незадоволення.

"Але це не наша провина - сюди товар везуть із вже підвищеною ціною. Наш товар в основному доларовий - прив'язується до курсу долара, бо він їде з Китаю, Чехії та інших країн. До війни долар був 28 гривень, а на сьогоднішній день - 40", - пояснює Фаріз.

"Поки загрози немає, будемо працювати"

Краматорськ майже щодня піддається ракетним обстрілам з боку російських військ. Всередині липня росіяни запустили ракету просто по центральній площі міста - тепер там видніється вирва від снаряду. Фаріз з дружиною живуть саме у центрі Краматорська, біля площі.

"Коли бахнуло - "передьорнуло", але загалом у місті не страшно - звикли, може. Страшно було, коли діти були з нами, бо коли ти на роботі і пронулав вибух, ти думаєш: "Де бахнуло? Чи не поруч з дітьми?". А коли дітей вивезли, стало спокійніше", - каже Фаріз.

Діти і бабуся залишилися у Львові - для них довелося зняти двокімнатну квартиру, тому що, за словами чоловіка, з ліцею почали виселяти переселенців. Оренда квартири їм обходиться у 10 тис. грн на місяць плюс комуналка, а також комісія ріелтору.

Наразі Фаріз з дружиною не збираються їхати з Краматорська і налаштовані оптимістично.

"Я півжиття живу в Україні, у Краматорську, тут діти ходили у школу, садочок. Краматорськ ми дуже любимо. Тому ми вирішили: поки конкретної загрози для життя немає, поки є можливість тут працювати, ми залишаємось. Поки є можливість, ми не будемо вивозити наш товар і будемо працювати, тому що це людям потрібно", - каже він.
KramatorskPost
Добавить комментарий

Если вы хотите оставить комментарий, просьба авторизоваться или зарегистрироваться.

Последние новости: