У Краматорську у влади немає грошей демонтувати погруддя Пушкіну

Погруддя російському поету Олександру Пушкіну, яке стоїть в однойменному парку у центрі Краматорська, не будуть прибирати до закінчення воєнного стану в Україні.

Це випливає з відповіді начальника Краматорської міської військової адміністрації Олександра Гончаренка на звернення голови громадської організації "Дерусифікація України" Вадима Позднякова. Документ є у розпорядженні Kramatorsk Post.

Причина такого рішення - гроші. Точніше, їхня відсутність.

"Для виконання робіт з демонтажу пам'ятника Пушкіну необхідні значні капітальні витрати, залучення до роботи відповідних фахівців, спеціалізованої техніки та транспорту. Також потрібно проведення робіт з благоустрою ділянки парку, що залишиться після виконання демонтажу пам'ятника.

На превеликий жаль, кошти місцевого бюджету наразі спрямовуються виключно на підтримку та дієздатність критичної інфраструктури міста та ліквідації наслідків ворожої агресії. Запропоновані роботи не включені до жодних напрямків планового використання коштів місцевого бюджету.

Вважаємо за доцільне повернутися до цього питання після закінчення воєнного стану в Україні", - йдеться у відповіді Гончаренка.

Питання дерусифікації топонімів і демонтажу російських пам'ятників в Україні постало після повномасштабного вторгнення Росії. Наразі немає закону, що зобов'язує перейменовувати російські топоніми і прибирати пам'ятники агресора, подібного до закону про засудження нацистського і комуністичного режимів - свого часу цей документ зобов'язав місцеву владу декомунізувати назви вулиць, прибрати ленінів та інші комуністичні пам'ятники у своїх містах чи селах.

Наразі є лише рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики перейменувати топоніми, названі на честь таких російських діячів:

– Юрій Гагарін;
– Олександр Пушкін;
– Іван Мічурін;
– Валерій Чкалов;
– Максим Горький;
– Юрій Лермонтов;
– Олександр Суворов;
– Володимир Маяковський;
– Олександр Матросов;
– Володимир Комаров.

За даними Мінкульту, це найпоширеніші топоніми, названі на честь російських діячів.

"В умовах широкомасштабного вторгнення рф в Україну слід враховувати, що ворог навіть топоніміку використовує як маніпулятивний механізм для ретрансляції пропагандистських меседжів, цінностей, своєї світоглядної моделі та концепту так званого "руского міра". Повномасштабна війна стала каталізатором для прискорення процесу усунення з культурного простору України й суспільно-політичного дискурсу того російського, що десятиліттями впроваджувалося як "велика російська культура", - сказав міністр культури Олександр Ткаченко.

Але місцева влада сама може ухвалювати рішення про дерусифікацію. Так, наприклад, у Харкові, Кременчуці, Житомирі та інших містах демонтували погруддя Пушкіну, в Одесі містяни проголосували за знесення пам'ятника Катерині ІІ і це питання незабаром розглянуть депутати. У Дніпрі проспект Пушкіна перейменували на проспект Лесі Українки, а у Києві перейменували майже 100 вулиць, площ і провулків, пов'язаних з Росією та радянським минулим.

У Краматорську, хоч і кволо, але теж розпочався процес дерусифікації топонімів. Наразі створюється відповідна комісія, а чиновники за допомогою соцмереж перевіряють громадську думку щодо цього питання.

Так, секретар міської ради Ігор Сташкевич написав у Фейсбуці, що виступає за перейменування парка Пушкіна у парк Ліни Костенко, а речник військової адміністрації Ігор Єськов розмістив опитування щодо можливої нової назви цього парку. Опитування набрало майже 2900 голосів і там лідирує назва "Парк імені Лесі Українки", на другому місці - Парк Героїв Краматорська, на третьому - стара назва, а потім Ліни Костенко. Всі інші варіанти набрали помітно меншу кількість голосів.