Дорогами Афганської війни пройшло більше 400 краматорчан

15 лютого - це день пам'яті про сумнозвісні події війни в Афганістані, вшанування усіх воїнів – інтернаціоналістів, кому довелося виконувати військовий обов’язок на території інших країн.

З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам'яті приклади мужності і вірності синів своєї Батьківщини, які з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму.

За даними Музею історії Краматорська, дорогами Афганської війни пройшло 150 тисяч солдатів з України. І 430 людей воювали в Афгані з Краматорська. Воювали, захищаючи демократію чужої країни. І виконуючи свій обов'язок перед своєю Батьківщиною, яка їх туди направила. Воювали в моторошних умовах антисанітарних умовах, без води, без можливості просто нормально помитися, у тяжкому кліматі.

Музей історії Краматорська зберігає багато документів, свідчень, особистих речей воїнів-афганців. Кожного року в музеї проводилася виставка "Опалені Афганістаном".

Ветерани Афганської війни Дмитро Дорохов та Олександр Зибко розповідали на одній із виставок, що на війні вже за тиждень ставало зрозуміло, хто яка людина, хто порядний, а хто ні. За їхніми словами, без вірного товариша поруч воювати неможливо, потрібна постійна підтримка і люди, які зможуть допомогти у скрутну хвилину.

Умови служби були ще важчими через ставлення місцевого населення. Олександр Зибко згадував, що одного разу місцевий хлопчик-водонос, який носив воду солдатам, отруїв її. Врятувало всіх те, що спочатку воду налили собакам. І після цього воду почали давати пити спочатку дітям, що її носили, а згодом уже військовослужбовцям.

У ході війни загинуло 15 краматорців. І ще один солдат помер від ран уже на Батьківщині.

З листа командира військової частини батькам Сергія Мажари:

«С чувством величайшей скорби о горя сообщаем вам, что ваш сын Мажара Сергей Анатольевич, до конца выполнив свой воинский долг, погиб в бою 21 февраля 1984 года. … Сергей в составе своего подразделения выполнил боевое задание по уничтожению банды мятежников, завязался бой, в этом бою он погиб. Память о вашем сыне навсегда останется в сердцах его боевых товарищей и командиров…».

З листа солдата Андрія Мачнева, який загинув під час виконання військового обов'язку, своїй сім'ї:

«… Сегодня праздник 8 марта, а настроение упавшее. Как начнем вспоминать гражданку, душа радуется, а потом все тоска берет. Если бы вы знали, как хочется домой, хоть один часик побыть всем вместе, так хочется увидеть всех.

У вас, наверное, дома холодно, а здесь погода хорошая. Здесь нет зимы, а мне так хочется увидеть снег…

Мама и папа, мне скоро 19 лет. Я на гражданке собрал бы всех друзей, родичей и отпраздновали бы мы мой День рождения. А в этой дурацкой стране и не отпразднуешь… »...

За словами директора Музея історії Наталії Волошиної, воїни-афганці, які залишилися у Краматорську, приходять до музею і зараз та підтримують її особисто. За що вона їм дуже вдячна.