Курс гривні, тарифи, держборг. Що Україна пообіцяла МВФ у новій кредитній програмі

Умови першого етапу нової програми МВФ на 15,6 млрд доларів не повинні викликати складнощів із їх виконанням.

Поки що програма МВФ не передбачає глибоких реформ. Підвищення тарифів та переходу на вільне курсоутворення поки що очікувати не варто.

Про те, що саме пообіцяла Україна МВФ – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Україна отримала кредитну програму з Міжнародним валютним фондом на 15,6 млрд. доларів. Вона розрахована на 4 роки, перший транш у розмірі 2,7 млрд доларів надійде на рахунки НБУ вже найближчими днями. Потім його буде використано для потреб бюджету. Ще 1,8 млрд доларів Україна отримає цього року двома траншами після перегляду програми влітку та восени.

Усю суму кредиту буде використано на покриття дефіцитів бюджету протягом чотирьох років, підтвердив у коментарі міністр фінансів Сергій Марченко. "Всі гроші за програмою підуть на потреби держбюджету", – зазначив він.

Кредит МВФ оформлено як програму розширеного фінансування (EFF). Для фонду це перший випадок фінансування країни, яка перебуває у активній фазі війни. Тому процес дещо затягнувся.

Перед укладанням кредитної програми Україна пройшла майже 4-місячний етап роботи з моніторингової програми (Program Monitoring with Board Involvement, PMB) без виділення грошей. Результати виявились позитивними. Були виконані всі умови програми та розвиток ситуації показав, що фінансова та економічна ситуація в країні на даному етапі контрольована. Однак у перспективі вона складно-прогнозована. Тому було вирішено розбити програму EFF фактично на два етапи – на воєнний період (12-18 місяців) та післявоєнний (до березня 2027 року).

Рішення щодо схвалення програми було ухвалено досить оперативно. Її проект узгодили під час роботи місії у Варшаві 8-15 березня і вже 31 березня її схвалила рада директорів МВФ. Україна виконала всі три попередні умови (prior actions) – 6 березня було призначено голову НАБУ, 13 березня внесено зміни до держбюджету і Мінфін ще у грудні розпочав підготовку Національної стратегії доходів на 2024–2030 роки.

Програма заснована на базовому сценарії, який передбачає, що війна завершиться у першій половині 2024 року. Це, до речі, чітко видно зі скорочення витрат на оплату праці, до яких входять виплати військовим. У 2023 році сума складає 23,5% ВВП, у 2024 очікується вже 18,4% та у наступних роках – 10-11%. Проте є й негативний сценарій, за яким активні воєнні дії продовжаться довше. Щоправда, розрахунків щодо нього немає.

Під час виконання програми вона коригуватиметься залежно від розвитку ситуації. Не виключається і позитивний варіант, коли війна закінчиться швидше, ніж передбачає базовий сценарій.

На першому етапі EFF спрямована на підтримку фіскальної та зовнішньої стабільності за рахунок мобілізації доходів, контролю над роботою банків, реалізації бюджету та активізації бюджетних надходжень. Планується поновлення податкових перевірок, штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, повернення акцизів та ПДВ на пальне на довоєнний рівень.

Повернути податкові норми, які діяли до 24 лютого минулого року, уряд збирався і раніше, зазначив голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. "Це збиралися зробити і без програми з МВФ", – наголосив він.

Перший етап програми передбачає виконання 19 "структурних маяків" до червня 2024 року. Стосуються вони, як завжди, банківської сфери, антикорупційної системи, системи корпоративного управління. Ваврищук вважає, що "маяки" досить м'які, проблем із їх виконанням не повинно бути.

"Очевидно, що до кінця 2023 року програму було виписано так, щоб мінімізувати невиконання будь-яких структурних маяків з боку України", – зазначив експерт. Він вважає, що, виходячи з програми, відмова від фіксованого курсу гривні незабаром не планується. В одному з "маяків" йдеться про необхідність до червня підготувати лише стратегію переходу до плаваючого курсу.

Не знайшов якихось нових чи проблемних умов у переліку "структурних маків" нової програми і голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. Наприклад, умови щодо Нацбанку абсолютно стандартні, практично, як і в колишніх програмах. "По НБУ ніяких особливих сюрпризів немає. Потрібно тримати під контролем банки, не друкувати гроші для бюджету, та й розробити критерії переходу на гнучке курсоутворення. Але швидкої відмови від фіксованого курсу очікувати не варто", - зазначив Паращій.

Перша частина документа, як і очікувалося, базується на тому, щоби максимально мобілізувати ресурси економіки для війни. “Тобто це бюджетна дисципліна, дисципліна у фінансах та максимально можлива боротьба з корупцією. Напевно, це те, що потрібне зараз. Витрати бюджету величезні, величезні спокуси, з корупцією треба боротися і приносити до бюджету якнайбільше грошей", – пояснив експерт.

У програмі згадується необхідність підвищення енергетичних тарифів, проте терміни ніяк не конкретизовані. "Положеннями цієї програми передбачено вдосконалення ринкових моделей у секторах електричної енергії та природного газу, а також поступовий перехід до ринкових цін та тарифів на другому етапі програми при одночасному наданні субсидій вразливим споживачам", - зазначив у коментарі РБК-Україна директор енергетичних програм "Центру Разумкова". Володимир Омельченко.

Джерела видання, які мають відношення до підготовки програми, підтвердили, що питання про тарифи може бути порушене під час її подальших переглядів. Омельченко вважає, що цього уникнути навряд чи вдасться. "Поки перевалюватиме політична доцільність у питанні ціноутворення на енергоресурси, розраховувати на залучення значних інвестицій у реконструкцію та модернізацію в енергетичній інфраструктурі не доводиться", – зазначив він.

На думку Ваврищука, МВФ, ймовірно, просто не захотів на даному етапі включати до меморандуму болючі питання, до яких належать тарифи, залишивши їх для вирішення на розсуд української влади. "Я думаю, що просто поки що вирішили не торкатися тем, які можуть в умовах активної війни викликати невдоволення всередині країни", - припустив співрозмовник.

Значним "маяком" на тему енергетики можна назвати передачу акцій Оператора ГТС до Міненерго. Умова має бути виконана до кінця липня. Це вирішить корпоративний та управлінський конфлікт між ОГТСУ та компанією "Магістральні газопроводи України". МГУ було створено у 2016 році в рамках анбандлінгу НАК "Нафтогаз України" та підготовки до підписання нового транзитного контракту з "Газпромом".

Але в 2019 році, після підписання такого контракту, необхідність у ній відпала – зараз МГУ потрібна лише для того, щоб її спостережна рада здійснювала контроль над роботою ОГТСУ. Після передачі акцій Оператора ГТС Міненерго МГУ буде ліквідовано, а в ОГТСУ до кінця жовтня створять свою наглядову раду. Така сама умова міститься і в програмі макрофінансової допомоги від ЄС.

Окремий блок умов – "структурних маяків" стосується антикорупційної теми, зокрема відновлення до серпня обов'язкового декларування доходів чиновниками, крім тих, хто брав або бере участь у військових діях. Зараз на період воєнного стану декларування не є обов'язковим. Також буде відновлено і повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій.

За словами заступника голови НАЗК Андрія Вишневського, пріоритет таких кроків полягає у зниженні корупційних ризиків під час військового стану та підвищенні суспільної довіри та довіри донорів до періоду майбутнього відновлення.

Інакше "маяку" до жовтня система декларування має бути спрощена за рахунок зв'язку реєстру з іншими базами даних. Таке нововведення суттєво полегшить заповнення декларацій, але поки що не зрозуміло, у чому в результаті полягатиме спрощення, зазначає заступник глави НАЗК.

"Диявол криється в деталях. "Спрощення" - занадто обтічний термін. Якщо воно полягатиме в скороченні обсягу даних для декларування, то це може призвести до вихолощення самого інституту декларування", - сказав він у коментарі РБК-Україна.

Крім того, до грудня має бути ухвалений закон про посилення інституційної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, покращення процедур відбору керівництва та ключових посадових осіб САП.

Співрозмовник видання, який брав участь у підготовці програми, припустив, що саме цей блок у пакеті "маяків" може стати найскладнішим для реалізації. "Думаю, декларування та питання антикорупції будуть найскладнішими", - припустив він.

У Раді ж вважають, що питання щодо декларування не викличуть складнощів. "Виконати (маяки з декларування – ред.) – взагалі без проблем. Відповідний проект закону авторства Давида Арахамії вже в парламенті і готовий до розгляду. Удосконалити аспекти безпеки можна між першим та другим читанням", – заявив виданню перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної. політики Ярослав Юрчишин. Під аспектами безпеки мається на увазі рівень публічності інформації у деклараціях за умов війни.

Крім того, програма передбачає можливість продовжити відстрочення виплат України за зовнішнім боргом до кінця дії програми. Минулого року виплати перенести на два роки, а зараз, після проведення переговорів із кредиторами, виплати можуть бути заморожені до 2027 року.

Поки що програма МВФ не передбачає глибоких реформ. Перша частина, військова, нагадує полегшену програму stand-by, зазначив один із співрозмовників, який брав участь у підготовці документа. А ось друга частина, післявоєнна, стане повноцінною програмою з більш чіткими та серйозними реформами. З'являться нові "структурні маяки" та нові цілі.