Чи покарають когось за прорив дамби у Краматорську: деталі від прокуратури

Розслідування проводиться за статею "Службова недбалість"

У Краматорську відкрили кримінальне кримінальне провадження за фактом пошкодження водоскидного шлюзу на водосховищі "Шевченківське", яке сталося 4 квітня у селищі Городещине Краматорської територіальної громади.

Про це повідомила заступниця керівника Донецької обласної прокуратури Вікторія Ткачук у відповідь на запит Kramatorsk Post.

За даними прокуратури, того ж дня, коли стався прорив дамби, слідчий Краматорського райуправління поліції вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальна справа розслідується за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України - службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. Якщо винні будуть встановлені, то їм загрожує позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, їх також позбавлять права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також можуть накласти штраф у розмірі від 4250 до 12750 гривень.

Наразі ж у цьому кримінальному провадження нікого не затримували, запобіжні заходи нікому не обиралися і повідомлення про підозру нікому не оголошували.

"На даний час проводяться слідчі дії щодо встановлення фактичних обставин вказаної події та можливу наявність порушень нормативних актів в діях фізичних або юридичних осіб", - повідомили Kramatorsk Post у прокуратурі.

4 квітня у Краматорську внаслідок прориву дамби затопило 260 будинків на тридцяти вулицях. Із затоплених будинків евакуювали 17 людей. Постраждалі від затоплення отримають компенсацію від місцевої влади у сумі від 5 до 50 тисяч гривень на оселю.

Потоп стався після того, як на греблі Шевченківського водосховища у селищі Городещине зруйнувався водоскидний шлюз, який не витримав напливу опадів після сильного березневого снігопаду. Після того вода пішла у річку Бичок, яка своєю чергою має засмічене русло і низьку здатність пропускати воду, і розлилася по навколишніх селищах.

Наслідки повені 4 квітня. Фото - Ілля Андрєєв/Kramatorsk Post

Комунальні служби терміново почали звозити до місця проламу шлюзу мішки з глиною і чорноземом, щоб затампонувати пошкодження і зменшити об'єм скиду води, а також розчищати русло і укріпляти берегову лінію річки. Завдяки вжитим заходам вдалося відносно швидко впоратися з великою водою, розповів керівник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

"Дамбу прорвало біля 10 ранку, вжитими заходами вода зійшла до п'ятої вечора", - сказав він на брифінгу, відповідаючи на питання Kramatorsk Post. - Менш ніж за 24 години основний рівень води спав і вжиті заходи не дозволили допустити загрози життю та здоров'ю місцевому населенню".

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Kramatorsk Post | Краматорськ | Краматорск (@kramatorskpost)

Водоскидний шлюз, який зруйнувався 4 квітня, перебував в аварійному стані щонайменше з 2017 року. Кому він належить і хто мав дбати за спорудою - незрозуміло.

Місцева влада каже, що шлюз не був на її балансі, тому вона не мала права її ремонтувати, а у 2021 році почала оформлювати її як "безхоз". Підприємець, який придбав цей шлюз у 2016 році, після купівлі намагався взяти в оренду водосховище, щоб з зароблених розведенням риби грошей відремонтувати споруду, але міська рада не дозволила цього робити. А у 2020 році виявилось, що споруда підприємцю не належить - детальніше про ці перипетії читайте на сайті Kramatorsk Post.

Павло Кириленко констатує, що багато гідротехнічних споруд в області не перебувають ні на жодному балансі. Ще у 2016 році тодішня обласна влада видала розпорядження про інвентаризацію всіх таких споруд в регіоні, Кириленко підписав таке саме розпорядження 1 листопада 2021 року - місцеві органи влади мають зробити перепис нічийних гідроспоруд до 1 грудня 2023 року.

"Обсяг роботи великий. Ми повинні розуміти, що штучні водні споруди і гідротехнічні споруди у більшості випадків не мають структур і органів, в яких вони станом на зараз перебувають на балансі. З радянських часів ті підприємства, установи та організації, які були балансоутримувачами, пройшли процедуру ліквідації, збанкрутіли і не функціонують. А після проведення реформи децентралізації почався процес взяття на баланс як дзеркал водоймищ, так і гідротехнічних споруд. І можуть бути ситуації, коли в оренді може перебувати сам водний об'єкт, а гідроспоруда не перебувати на балансі. Це непростий процес, мною дано доручення, щоб місцеві органи влади вжили всіх заходів для визначення балансоутримувача", - сказав очільник області.

Разом із тим, за словами Кириленка, в обласної та міської влади є відпрацьований механізм, як діяти, якщо у подальшому виникне подібна ситуація, яка сталася з дамбою у Краматорську 4 квітня. Він вважає, що всі заходи, які проводились того дня, були швидкі і скоординовані.