26 квітня 2023   09:12   472

У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяло участь 790 краматорчан

У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяло участь 790 краматорчан
26 квітня 1986 року увійшло в історію України як День Чорнобильської трагедії.

Щороку ми вшановуємо пам'ять жертв страшної катастрофи і згадуємо імена героїв, які допомогли її подолати.

У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяло участь 790 краматорчан

У Музеї історії Краматорська є багато унікальних матеріалів, присвячених Чорнобильській трагедії та мешканцям міста, які брали участь у ліквідації аварії. Щорічно до війни у музеї проводилися виставки та зустрічі пам'яті, присвячені цим подіям.

За словами директора Музею історії Наталії Волошиної, у ліквідації наслідків аварії взяло участь 790 мешканців Краматорська різних професій. На жаль, багатьох із них уже немає в живих. Один із них — колишній керівник відділу культури Краматорська Микола Кулініч. Він працював у самому епіцентрі вибуху та організовував бригади для прибирання радіоактивного сміття з даху 3 енергоблоки, куди потрапили уламки реактора. Микола Кулініч особисто піднімався на дах 70 разів.

Від вибуху постраждав не лише Чорнобиль, а й місто атомників Прип'ять, яке знаходилося лише за 3 км від станції. Місто, в якому середній вік мешканців був від 28 до 30 років. Мешканці цих населених пунктів усі отримали великі дози опромінення.

Хвилини та години після страшного вибуху стали останніми і в житті багатьох бійців пожежних підрозділів. Добре налагоджені дії цих мужніх людей у пожежній спецформі зупинили вогонь усередині машинного залу. На той момент рівень проникаючої радіації був смертельним!

Пожежу на даху навколо реактора, що вибухнув, було погашено лише 6 травня. У ці страшні дні і пізніше мобілізовані військові гасили і прибирали з даху IV енергоблоку розбиті фрагменти трубок з ядерним паливом, графіт та інше.

У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяло участь 790 краматорчан

Згадаємо, що розповідали краматорчани-ліквідатори аварії у своїх спогадах.

На початку травня було сформовано 442 Донецький окремий полк цивільної оборони. Юрій Черкасов був бійцем частин хімзахисту: «Мене закликали через військкомат. Ми займалися дезактивацією 1 та 2 реактора. Я працював з 22 грудня по початок березня. Саме знизили максимальну дозу опромінення до 20, до цього було 25. Тобто коли людина її набирає, їй вже не можна більше працювати в зоні відчуження.

Дозиметра у кожного працівника не було. Був у наметовому таборі дозиметрист, який обходив кілька разів на день намет та заміряв рівень радіації. На роботі на станції використовувався накопичувач, який був у старшого групи. І потім після приїзду з нього знімали свідчення та записували дозу радіації на кожного».

На момент аварії Юрію Черкасову було 24 роки. Після приїзду додому вже за тиждень він відчув себе погано, звернувся до лікаря. Але лікар навіть не знав, як йому допомогти. Вже у 32 роки Юрій мав групу з інвалідності.

Сергій Новіков працював у правоохоронних органах. У завдання його підрозділу входив пошук зниклих людей, тих, хто ховався від слідства, також завдання складалося з попереджень крадіжок в зоні відчуження та інших.

«Я спочатку образився, що мене відправили до прип'ятського міськвідділу. Сказав, що писав рапорт на Чорнобиль, а мене до якоїсь Прип'яті… А потім усе зрозумів… Ми прибули на місце подій через місяць після аварії. Формувалися перші підрозділи переважно із добровольців.

Завдання були різні – знайти тих, хто загубився, з'єднати сім'ю, знайти тих, хто сховався від слідства. Ми мали не допустити рознесення по всій країні радіоактивного майна. Було сформовано спеціальні оперативні групи, які займалися об'їздом сектору контролю. Були стаціонарні пункти, на яких несли службу наші співробітники.

У червні місяці людям дозволили вивозити деякі речі та гроші. На КПП гроші міняли після перевірки дозиметром на нерадіаційні. Також можна було вивезти посуд, кришталь. Заборонені були для вивезення килими, хутряні вироби, радіоелектроніка, автомобілі. Людям виплачувалася компенсація від держави за втрачене майно. Але вона була невелика.

Ось кажуть, подвиг. Все життя людське – це подвиг. А для нас подвиг — це коли людину ніхто не змушує, а вона ризикує життям, здоров'ям, і не заради своєї кишені, а заради порятунку інших. І ті хлопці, які там працювали, вони справді здійснили подвиг. А ми виконували свої службові обов'язки».

У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяло участь 790 краматорчан

У листопаді 2020 року у Краматорську відкрили пам'ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Пам'ятник виконано краматорським скульптором Ігорем Нестеренко. Монумент висотою понад 4 метри та вагою близько 3 тонн. Він зображує двох ліквідаторів на тлі зруйнованого реактора, які ведуть боротьбу з атомом, що розбушувався. За встановлення пам'ятника ліквідатори аварії боролися 10 років.

Цифри

Із 790 осіб у ліквідації наслідків аварії брало участь 55 медпрацівників.

Кожен 4-й пожежник Краматорська на той період працював у зоні аварії на ЧАЕС.

46 правоохоронців Краматорська брали участь у ліквідації наслідків аварії.
Східний Проект
Додати коментар

Якщо ви хочете залишити коментар, прохання авторизуватися або зареєструватися.

Останні новини: