"Забуваєш цей жах навколо": у прифронтовому Краматорську люди займаються йогою, щоб відволіктись від думок про війну

Усі, хто приходять на заняття, кажуть, що після йоги їм стає спокійніше

За вікном традиційно виє сирена, з-під Бахмуту доносяться звуки боїв, але тут, у напівпідвальному приміщенні в одній з п'ятиповерхівок Краматорська - своя, медитативна атмосфера. Грає спокійна музика зі співами на санскриті. На килимках у позі лотоса з закритими очима сидять шестеро людей - чотири жінки і двоє чоловіків. Один з них - Сергій Залозний, інструктор з йоги - своїм голосом керує іншими присутніми.

"Якомога активніше починаємо дихати…", - і люди на килимках затряслися, інтенсивно видихаючи носом повітря. Потім поклали долоні на животи і заспокоюються.

"Розчиняємось у диханні…", - далі керує Сергій.

Після дихальної гімнастики починаються вправи: спочатку розминка і розтяжка, потім - асани (так в йозі називають вправи), які чим далі, тим складніші, аж до стійки на голові.

Приблизно за годину заняття завершується: присутні лягають на килимки, накриваються простирадлами і близько десяти хвилин відпочивають, медитують після інтенсивного тренування.

"Відчуваємо своє дихання… І спостерігаємо, як зі сторони стоп накочується хвиля розслаблення", - супроводжує їх голос інструктора.

Сергій Залозний вже 15 років викладає йогу. Він каже, що до великої війни до нього на заняття приходили десятки людей, були також дитячі групи фізичного розвитку,. Але після російського вторгнення 24 лютого 2022 року більшість його учнів - як дорослих, так і дітей - роз'їхалися по всій Україні та країнах Євросоюзу.

"З дорослими займатися - своя специфіка, з дітьми займатися - своя специфіка. Але займатися з дітьми треба обов'язково. Ми запустили дитячі групи у 2021 році, пів року пропрацювали і почалася [велика] війна. Дітки всі роз'їхалися, і ми рік не працювали", - каже Сергій.

Сам він залишився у місті - тренер каже, що у нього батьки, теща, які не можуть виїхати і про них треба піклуватися. Сергій продовжував займатися йогою з тими, хто також вирішив не евакуюватися: на тренування приходили одна-дві людини, вони займалися в парку, але заняття не припинялися. А евакуйованим учням Сергій викладав йогу онлайн.

"Вони - як риба, викинута на берег. Їм дуже важко [в евакуації]: жінки з дітьми виїхали, а чоловіки залишились тут. Їм дуже важко прирости до нового місця. Йога для них - це як ковток живої води", - каже інструктор.

"Всередині менше місця для думок про війну, більше місця для себе"

Вікторія евакуювалася з Краматорська у березні минулого року, а за чотири місяці, у серпні, повернулася до міста: планувала побути вдома два тижні, побачитися з рідними, та й так і залишилась. Каже: приїхала з евакуації у розбалансованому стані, тож одразу почала займатися йогою з Сергієм у парку.

"Взагалі я почала займатися йогою три роки тому після смерті чоловіка. Мені потрібно було відновитися, я відчувала, що чимось маю займатися, і мені запропонували піти на йогу. Я прийшла, почала займатися, і мені це дуже допомогло у тій ситуації. Я більш-менше прийшла у себе, повернулась до життя. І зараз, у ці важкі часи, відбувається те саме. Дуже важко ми все це переживали і йога витягує з усього цього: приходиш сюди, абстрагуєшся від усього світу, всіх цих проблем, занурюєшся у себе, і відновлюється внутрішній баланс. Йога допомагає не боятися всього", - каже вона.

Ганна з сином-одинадцятикласником виїхали з Краматорська у квітні, в її квартирі після прильоту ракети біля будівлі СБУ були вибиті вікна. Потім син закінчив школу, поступив до вишу, тож Ганні було не так страшно за свою дитину, і вона вирішила повернутися додому - це сталося у листопаді. А після Нового року повернулася до занять йогою після шестирічної перерви.

"Зустріла Серьожу, він запросив на тренування, я прийшла і просто вчепилася в йогу, бо це - те, що треба. Я тут заспокоююсь, мені подобається компанія тут, тут здорове оточення. Я себе ліпше почуваю. Я почала звертати увагу на своє здоров'я, на тіло, і всередині мене менше місця для війни, для думок про війну, для переживання, більше місця для себе", - каже Ганна.

Про всеохоплюючий спокій після занять йогою розповідає і Сергій - ще один учасник сьогоднішнього тренування. Він займається йогою з 2019 року і для нього це більше, ніж просто фізичні вправи.

"Йога - це, скоріше, спосіб життя. Це не гімнастика, не фізичні вправи, це, в першу чергу, духовна практика. Тому коли я подорослішав, коли з'явилася духовність, я почав шукати себе більш глибоко. І це був мій крок вглиб себе", - каже він.

"У мене немає важких часів, у мене завжди хороші часи, у моїй душі немає війни, у моїй душі мир. Усе, що нам дається, все, що навкруги - війна, прильоти - це уроки, які нам дає Бог. І я це спримаю не як те, що нам дається за щось, а як те, що нам дається для чогось. В даний момент це нам дається, можливо, щоб ми відкрили більше наші серця світу, щоб ми прокачали себе у допомозі іншим людям. Тож йога - вона допомагає. Я коли прийшов на йогу, відписався від всіх політичних каналів, я припинив читати новини, я став спокійний мов удав", - посміхається Сергій.

На йогу привів син

Сьогодні на заняття вперше прийшла Тетяна, вона з 11-річним сином щойно повернулася з евакуації. Саме завдяки сину вона вирішила піти на йогу.

"Коли син почав ходити на йогу, на дитячі заняття, я дійсно помітила зміни всередині. Дитина стала більш дисциплінованою. Я мала плани і сама піти на йогу, але сталося так, що нам довелося виїхати: почалася війна, ми у квітні виїхали, жили у Дніпрі, і ось повернулися. Все таки туга за домом, за рідними дають про себе знати. І дитина одразу після повернення почала відвідувати дитячу групу. Він дуже задоволений, - каже Тетяна. - Сьогодні було моє перше заняття, і я відчуваю всередині себе спокій, гармонію, забуваєш цей жах навколо. Я вирішила, що і далі буду ходити".

Син Тетяни був одним з тих дітей, що до великої займалися з Сергієм Залозним у групах фізичного розвитку. Тренер каже, що діти не можуть займатися йогою у пасивному режимі, як дорослі, тому для них йога міксується з активними рухами і іграми.

"Стараюсь робити програму в ігровому форматі, розвивальну. Вони долають це легко, їм цікаво. Нові дітки приходять зараз і просять батьків, щоб їх сюди приводили, бо в цій ситуації їм взагалі немає куди подітися: школи закриті, гратися у дворах нема з ким - дітей мало в місті", - каже Сергій.

До великої війни в нього займалися дві дитячі групи по сім-вісім людей в кожній. Зараз займається п'ятеро дітей віком від 7 до 12 років, і двері для нових учнів відкриті: якщо ви у Краматорську, і хочете зайняти дитину чимось корисним, телефонуйте за номером 0964041663.

На заняття йогою запрошуються і дорослі.

"Наша задача - об'єднувати людей, жити миром у душі. Війна йде зовні - а зовнішнє завжди має властивість поміщатися всередину. А якщо війна вже всередині - це дуже важко. Тому йога - це той момент, який приносить мир у душу і серце, - каже Сергій Залозний. - Люди, які займаються йогою, знаходять мир у своєму серці, і вони цей мир розповсюджують далі: сусідам, рідним, близьким навіть домашнім тваринам. Якщо у серці мир, ти його розповсюджуєш далі".