Що таке синдром відмінника і як він впливає на життя у дорослому віці

Багатьох із нас з дитинства привчали, що ми маємо бути найуспішнішими та найкращими у всьому.

Великі амбіції це, звичайно, добре, але коли людина у чомусь не займає першість, то це стає для неї ледь не катастрофою.

Про те, що таке синдром відмінника, розповіла психолог Марина Чорнобай на своїй сторінці в Instagram.

Що таке синдром відмінника

"Синдром відмінника виглядає приблизно так - я повинен бути найуспішнішим, найкоханішим, найщасливішим, найкрасивішим, най-най-най... Але де ж у цьому всьому є ви? Синдром відмінника найчастіше це історії про дитячі травми", - пише експерт.

Які причини призводять до цього синдрому:

• брак уваги, турботи і любові від близьких;
• відсутність похвали і заохочення;
• завищені очікування;
• психологічний тиск (вчителі чи батьки завжди ставлять якісь умови);
• покарання за оцінки, зовнішній вигляд тощо. Батьки бачать якусь свою ідеальну картину, а ви в неї не вписуєтесь. На жаль, від цього страждає лише дитина.

Як впливає синдром відмінника на доросле життя

"Цей синдром буквально впливає на все життя. Перфекціоніст прагне досконалості в роботі заради самої досконалості, а "відмінник" - заради похвали і схвалення оточуючих. Синдром відмінника завжди проявляється в бажанні виправдати очікування інших", - пояснює Чорнобай.

Які прояви має синдром відмінника:

• нестабільна самооцінка;
• прагнення здобути схвалення інших будь-яким шляхом;
• проблема у спілкуванні з оточуючими;
• емоційна нестабільність;
• ревниве ставлення до успіхів інших;
• невміння справлятися з несподіваними труднощами.

"Синдром відмінника позбавляє можливості ризикувати. А в житті багато ситуацій, коли неможливо передбачити результати, але треба діяти тут і зараз", - зазначає психолог.

Як позбутись синдрому відмінника

• вчіться розставляти пріоритети і бачити варіанти;
• почніть дозволяти собі помилятись. Подивіться, що буде із вашим станом, які думки будуть з'являтись;
• нагадайте собі, що людині не потрібне нічиє схвалення, окрім власного. Ніхто не ідеальний;
• підіть до психолога, пропрацюйте свої дитячі травми, нагадайте собі, що ви вже не маленькі і батьки вже не контролюють ваше життя.