Найпотужніші мережі заправних станцій зміцнюють західний вектор імпорту пального через зростаючу напругу на південному напрямку.Про це галузевому виданню
enkorr повідомили представники мереж.
Насамперед, ідеться про імпорт з Польщі, яка володіє власними нафтопереробними заводами й морськими портами. Цей напрямок постачань був першим, який розвивали українські трейдери під час розбудови нової системи нафтопродуктозабезпечення внаслідок повномасштабного російського вторгнення і втрати 100% "довоєнних" джерел постачання нафтопродуктів.
"Як і тієї весни, польський напрямок наразі є для нас пріоритетним. Протягом року ми постійно були на зв’язку з польськими колегами й маємо гарні результати, які вже допомагають і стануть у нагоді в разі потреби надалі збільшувати обсяг постачань", – розповів голова групи WOG Андрій Пивоварський.
За його словами, у травні 2022 року за сприяння українського й польського урядів було створено робочу групу з представників польських і українських компаній для підсилення координації процесу постачання пального. Зокрема йдеться про збільшення потужностей перевалки вантажів з вузької європейської колії на широку українську.
"Ніхто не був готовим до різкого збільшення імпорту з Польщі, система працювала з затримками. Наразі всі учасники постачань – трейдери і залізничники обох країн – добре скоординовані, нарікань немає", – каже топменеджер WOG.
За наявною у enkorr інформацією, зокрема було створено додаткові робочі бригади на пунктах переливу.
Із нових проєктів на північному напрямку треба відзначити колаборацію WOG із найбільшим приватним нафтотрейдером Польщі – холдингом UNIMOT – із постачання американського дизпального.
Сам UNIMOT у липні 2023 року розпочав оптовий продаж дизпального в Україні, імпортувавши, за оперативними даними, 4 тис. тонн ДП.
У посиленій готовності тримає свої контракти на півночі й заході Європи найбільший український гравець – ОККО. У 2022 році він запам’ятався реалізацією складного маршруту постачань – із Нідерландів. Було задіяно складну комбіновану логістичну схему, яка включає у себе транспортування водою з Роттердама до німецького порту "Шпейр" із подальшим навантаженням у залізничні цистерни.
"Це довгий і дорогий шлях, собівартість пального висока. Після подолання кризи 2022 року ми думали відмовитись від цього джерела імпорту, але вирішили, що стратегічно правильно його зберегти у нашому кошику", – каже Юрій Кучабський, віцепрезидент "Галнафтогазу".
За його словами, компанія оцінює ризики на півдні й уже домовилась із постачальниками про збільшення опціонів через безпечні порти, зокрема у Констанці. Що стосується північного напрямку, то ОККО не зупиняється на пошуку нових можливостей. Так, окрім участі у завезенні американського дизелю, влітку ОККО позначилась купівлею шведського дизпального.
Третій номер у рейтингу "дизельних" імпортерів – UPG – також планує збільшення постачання з "польського" напрямку. Як повідомили enkorr у компанії, восени планується завершення інвестпроєкту зі збільшення потужностей з відвантаження нафтопродуктів залізницею на терміналі у Щецині. Нагадаємо, його UPG придбала влітку 2022 року.
"Наразі ми можемо вантажити один потяг на день (1800 тонн, – ред.). Після завершення інвестпроєкту потужність зросте до 4-5 потягів на добу, або до 250 тис. тонн на місяць", – розповіли в компанії, зазначивши, що UPG готова до поглиблення співпраці як з українськими, так і з європейськими компаніями.
Актуальність нарощування постачання нафтопродуктів суходолом виникла через обстріли портової інфраструктури на півдні України й намагання російської армії перешкодити цивільному судноплавству у Чорному морі. Як зазначає у своєму матеріалі директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, головним вектором перегрупування українського ринку є перенесення вантажопотоків із півдня на північ, а саме на польській кордон. На переконання експерта, комплекс заходів, до яких вдаються українські трейдери, дасть змогу забезпечити Україну пальним у повному обсязі.
Якщо ви хочете залишити коментар, прохання авторизуватися або зареєструватися.