«Ситуація на фронті зайшла у глухий кут»: як стаття Валерія Залужного в The Economist стала проблемою для Володимира Зеленського

Інтерв'ю головкому ЗСУ Валерія Залужного в журналі The Economist стало приводом для публічного конфлікту з Президетом Володимиром Зеленським на тлі незадовільних результатів контрнаступу

Про це повідомляє РБК-Україна на основі аналізу засобів масової інформації.

Діпфейк із Валерієм Залужним, який звинувачує Володимира Зеленського у зраді та закликає виходити на протести, вкид нардепа Володимира Ар’єва про зняття Залужного з посади головкома, загадкова загибель його помічника Генадія Чистякова – цей тиждень виявився щедрим на гучні події, що оголили очевидний конфлікт між Головнокомандувачем ЗСУ та Офісом Президента, пов’язаний із незадовільними результатами контрнаступу.

Ще півроку тому багато хто вірив в успіх: що незабаром ЗСУ вийдуть до узбережжя Азовського моря, звільнять окуповані Маріуполь, Мелітополь, Бердянськ та повернуть Крим. Втім, вже через місяць після офіційного початку контрнаступу стало зрозуміло, що перемога буде нелегкою. Ще згодом досягнення цілей контрнаступу ЗСУ почали оцінювати як складне у реалізації. Сьогодні вже всім стало зрозуміло, що контрнаступ провалився, а наявні успіхи є важливими, але нечисленними.

Невиправдані надії

Окрилені відчуттям швидкої перемоги, політики та воєначальники стали заручниками своїх ідей: усі мріяли про перемогу та про очищення української землі від окупантів, і довго ніхто, ймовірно, не бажав оцінити ситуацію тверезо та об’єктивно. Просування ЗСУ далося ціною великих зусиль та втрат, як людей, так і техніки. Кожне звільнене село, кожен кілометр просування став справжнім випробуванням для наших захисників. Сили окупантів були виснажені, втрати техніки – колосальні: на конференції Reuters Next Володимир Зеленський заявив, що втрати Росії у 5 разів перевищують українські. Отримавши від союзників нові типи озброєнь, ЗСУ разом із ГУР та СБУ змогли здійснити декілька зухвалих та дивовижно винахідливих операцій, які завдали серйозних втрат ворогу, наприклад, понівечили флот противника у тимчасово окупованому Криму: знищили малий ракетний корабель «Аскольд» 4 листопада, БДК «Мінськ» і підводний човен «Ростов-на-Дону» у Севастополі 13 вересня. Але, нажаль, цього також виявилося замало. До того ж, майбутня зимова кампанія обіцяє бути важкою, росіяни посилили тиск на Авдіївському напрямку.

Хто винен?

Зіткнувшись із суворою реальністю, усі почали шукати винних у тому, що трапилося. Взаємне напруження поміж вищим керівництвом України вилилося назовні та стало доступним для суспільства. Формальним приводом стала стаття про Володимира Зеленського у журналі TIME під гучною назвою «Ніхто не вірить у нашу перемогу так, як вірю я». У ній лідер країни постає перед західними читачами в образі дещо відстороненої від реальності людини, яка ідейно та безумовно вірить у перемогу своєї країни, незважаючи ні на що. Тим часом, його прибічники, в тому числі й військові керівники, не поділяють такого оптимізму.

«Він (Зеленський – прим. авт.) обманює себе…У нас немає варіантів, ми не перемагаємо. Але ж спробуй сказати йому про це» – заявив один із співрозмовників.

Також у статті йдеться про те, що всю відповідальність за провали на фронті хочуть покласти на одного з бойових генералів.

І ніби на підтвердження цієї думки, журнал The Economist опублікував інтерв’ю з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, у якому він розмірковує про те, що зараз необхідно Україні, аби одержати перемогу на полі бою, яке озброєння та в яких обсягах, однак увагу читачів привернула його фраза, що «ситуація на фронті зайшла у глухий кут». Тож одразу стало очевидно, хто є тими «прибічниками президента з числа військового командування, що не поділяють його оптимізм».

Влада сприйняла цю заяву як виклик, і от вже секретар РНБО Олексій Данилов підключився до звинувачень на адресу генерала Залужного.

«Воля – основа боротьби. Впевненість у Перемозі і цінності Свободи – це абсолютний імператив. Людям, які не вірять у Перемогу, не місце у владі та в командуванні» – заявив він.

Очевидно, вихід конфлікту у публічне поле на фоні тяжкої ситуації на фронті, стане чудовою можливістю для росіян. У зв’язку з цим слід очікувати шквал фейкових новин на кшталт діпфейка з Валерієм Залужним.

Гострі питання

Кульмінацією конфлікту у владних структурах стала заява Володимира Зеленського, що «зараз вибори в Україні не на часі, оскільки це вигідно лише Росії». Це викликало особливу занепокоєність на Заході та в США, де демократичні цінності на дуже високому рівні. Інститут змінюваності влади – це одна з основ демократії, тому недвозначний натяк президента, безперечно, викликав роздратування у Вашингтоні. І це за вже наявної американської критики «процвітаючої» корупції в Україні.

На фоні усіх перерахованих факторів стає зрозуміло, що Володимир Зеленський опинився у дуже непростій ситуації: з одного боку – невиправдані надії на контрнаступ та звинувачення у корупції, з іншого – вкрай неприємні заяви з боку військового керівництва в особі Валерія Залужного. Усе це передбачувано викликає у суспільстві незручні запитання про компетентність влади у тилу та на фронті. Нажаль, відповіді на ці запитання навряд чи стануть відомі скоро, однак відомо точно – ситуація на фронті зайшла у глухий кут, а тил потребує більш рішучих реформ. Це точно усвідомлюють і західні партнери, і наше військове керівництво. Та чи усвідомлює це Президент?