«Краматорськ - емоційне місто...»

Голова військової адміністрації Краматорська Олександр Гончаренко - до Дня місцевого самоврядування.

"Для мене це має значення.

З самого ранку я бачу слова від колег чи друзів з нагоди Дня місцевого самоврядування.

Основні тези вітання "Вас та вашу команду".

...Можливо я не так звертав на ці слова уваги до того часу, поки до нашого міста не ввірвався вітер великої війни. Але я хочу сказати, наскільки для мене змінилося значення слова "команда".

Хоч я десятки років працював у великих колективах, де кожен знає кожного та знає хто чим займається, але ж завжди був ефект субординації та якоїсь… дистанції керівництва від підлеглих. Завжди були якісь обмеження чи колективні рамки.

Зараз в тебе немає часу на ці реверанси чи кабінетні бюрократичні балачки. Все стало швидше, кожен розуміє один одного без зайвих слів. Кожен має значення.

Кожен знає вагу відповідальності прийняття важливих рішень, бо ми живимо в історичний час формування нашої державності. Але всі ми залишаємось звичайними людьми, які продовжують займатись справами міста та його мешканців - справами рідного Краматорська.

Робота, про яку ніхто не замислюється

Краматорськ - емоційне місто. Ми сваримось та постійно щось з'ясовуємо між собою. Але ми завжди знаходимо спільне рішення.

І ось, від процесу сварки до результату та розв'язання рішення - завжди триває робота. Робота, яку важко помітити оком, бо не всі про неї можуть знати. Та вона й ніколи не буде цікава пересічним краматорцям. Але ці "бджоли" завжди гудуть: папірці, комісії, сесії (скучили?), виїзні наради, листування, формування та планування, графіки та презентації, виборювання та обґрунтування, гуманітарна допомога та евакуація, навчання та піклування, висвітлення та спілкування, захист та прийняття екстрених рішень - це та робота, яку робило, робить, та буде робите місцеве самоврядування Краматорська.

Попри обстріли, попри розбиті власні домівки, попри вимушене розлучення з родинами, попри тривогу за дітей та чоловіків на фронті, попри поранення та втрату близьких, попри все...

Ви моя опора, ви моя команда. Ви моя родина!

Я дякую вам за все, що ви робите задля краматорців та нашого міста.

Я тисну руку кожному й кожній.

Ми разом подолаємо незгоди та труднощі, які принесла для Краматорська війна.

Ми разом все подолаємо!

Дякую та пишаюсь!"

Олександр Гончаренко