"Більше нема чим зайнятися": так зазвичай кажуть противники перейменування вулиць у Краматорську

Пояснюємо, чому декомунізація та деколонізація це важливо

Рік тому міська влада Краматорська запропонувала жителям міста долучитися до громадського обговорення з питання перейменування деяких вулиць.

А вже у квітні у рамках дерусифікації та деколонізації 307 вулиць та провулків, а також міський парк отримали нові назви.

Противники цих процесів зазвичай кажуть так: "Вам більше нема чим зайнятися" і інші подібні фрази.

Переконати активних противників майже неможливо. Тож, радше для тих, хто має сумніви, пояснюємо, чому ці процеси важливі й чому навіть зараз, коли триває велика війна, декомунізація та деколонізація мають відбуватися.

1. Вулиці часто називають на честь когось та на пам'ять про людину чи подію. Тобто це свого роду акт вшанування, поваги та прийняття факту, що людина або подія для міста важливі.

2. Наприклад, якщо у населеному пункті є вулиця Леніна — це значить, що цю людину шанують та схвалюють його вчинки. Або вулиця на честь міста в іншій країні — значить, відносини між країнами дружні. І так далі.

3. Отже, коли в Україні залишалися вулиці на честь радянських діячів, серед яких організатори Голодомору; на честь міст у рф, зокрема й тих, з яких злітають літаки бомбити Україну; на честь митців, як відверто прославляли російську імперію тощо — якщо такі назви в Україні залишаються, це значить, що нам усе одно.

4. І це наче маркер, позначка, мітка для тих, хто зараз кожен йде війною на українців — агресори бачать свої назви, вони бачать імена своїх героїв та діячів і виходить, що не без підстав можуть сказати: "На вулицях їхніх міст імена наших героїв, а значить, це все наше".

5. Назви топонімів (вулиць, провулків, парків тощо) — це як прапор над містом. Чий прапор — того й місто.

6. Хтось уявляє собі зараз в Україні вулиці з назвами на зразок — вул. Путіна, вул. Лаврова, вул. Суровікіна? Про таке можуть мріяти лише вороги української Держави. Але всі ці вулиці Леніна, Косіора, Жукова та інші — це те ж саме, тільки відділене часом!

7. Перейменування вулиць, парків та інших топонімів в Україні — це не просто декомунізація. Це також деколонізація, — процес відриву від імперського впливу, тиску та їхніх героїв, їхніх цінностей, від їхньої брехні.

Як писав Т.Г. Шевченко: В своїй хаті своя й правда.

Фото обкладинки - Катерина Ісаєнко.