З міста заводів до міста кав'ярень і перукарень, а також комунальників: як війна вплинула на ринок праці у Краматорську

Яку роботу на яку зарплату можна знайти у місті і що робити людям робочих спеціальностей

До повномасштабного російського вторгнення краматорка Анастасія Сироватка працювала нічним диспетчером на міжміських та приміських рейсах на Краматорському автотранспортному підприємстві (АТП), а до того – у доменному цеху на Краматорському феросплавному заводі (КФЗ). За фахом жінка – інженер-механік металургійного обладнання.

"Так сталось, що я залишилася без роботи, а з початком війни у місті її знайти було практично неможливо. Тому звернулась до центру зайнятості", – розказує жінка.

У центрі зайнятості Анастасія зареєструвалась онлайн. За її словами, найбільше часу вона витратила на сканування документів, необхідних для реєстрації. А наступного місяця краматорка вже почала отримувати допомогу з безробіття.

Спочатку Анастасії підшукували роботу за освітою або за тим досвідом, який вона вже мала, але подібних вакансій на той час не було.

"Пізніше мені запропонували прийти на семінар, на який приїхала керівниця з Білозерської шахти. І мені дуже сподобалось, мене зацікавила робота на шахті", – розказує Анастасія.

Я завжди кажу: якщо людина хоче працювати, то вона буде працювати

Після семінару Анастасія відвідала ознайомчу екскурсію на підприємстві, пройшла двотижневе навчання та практику. І зараз вона пів року працює на шахті у Білозерському машиністкою підземних установок. До роботи і назад, до Краматорська, жінка їздить автобусом підприємства.

"Ця робота не складна, просто треба мати бажання працювати. Я завжди кажу: якщо людина хоче працювати, то вона буде працювати. А далі вже від тебе залежить, як ти себе презентуєш начальству, і від цього буде залежати твоя зарплата", – наголошує вона.

Анастасія вже через три місяці роботи стала старшою зміни, а нещодавно вступила до Дніпровського політеху на спеціальність "Гірнича справа". Навчання у виші оплачує підприємство.

Зараз на шахті у Білозерському працюють пів сотні краматорців, і це нова тенденція для Краматорська - міста, яке десятиліттями вважалося центром машинобудування і металургії, і де великі заводи були основними роботодавцями. Але через велику війну ці підприємства призупинили свою роботу, евакуювалися або працюють в обмеженому режимі - російські війська у 2022-2023 роках цілеспрямовано і методично знищували промислові підприємства у Краматорську ракетними ударами.

"Повномасштабна війна негативно вплинула на ринок праці в Краматорській громаді. Велика кількість містян втратили робот: їх скоротили, звільнили або відправили у простій. Більшість населення виїхала у спокійніші регіони або за кордон", - розповідає Kramatorsk Post директорка Краматорського міського центру зайнятості Інна Березюк.

Людей стало менше

Перед повномасштабним російським вторгненням у Краматорську мешкало 210 тисяч людей. Коли почалася велика війна, краматорці масово виїжджали і на кінець квітня 2022 року у місті залишалося 50 тисяч, розповідав в інтервʼю Kramatorsk Post очільник міста Олександр Гончаренко.

З осені 2022 року, коли українські війська блискавично звільнили майже всю Харківщину і Лиманську територіальну громаду, краматорці почали поступово повертатися і станом на зараз, за оцінками міської влади, у Краматорську мешкає 87 тисяч людей. Але роботи на промислових підприємствах для них практично немає.

Як ми казали вище, частина підприємств релокувалися і вже поновили діяльність в більш безпечних регіонах України - це "Краматорський завод важкого верстатобудування" (КЗВВ), "Фурлендер Віндтехнолоджі" та "ДОНМЕТ". В обмеженому режимі працюють "Новокраматорський машинобудівний завод", "Енергомашспецсталь".

З тих підприємств, що на сьогодні не працюють, частина аналізують і оцінюють можливі перспективи своєї діяльності, частина - не готові робити прогнози, а можливість відновлення роботи планують лише після закінчення воєнних дій, йдеться в оцінці соціально-економічної ситуації у Краматорську, яку підготувало фінансове управління міськради для пояснювальної записки до бюджету Краматорська на 2024 рік.

Малий бізнес пристосовується до війни швидше

Більш гнучким є малий бізнес - він адаптувався до умов війни та з певною стабілізацією безпекової ситуації поступово відновлює свою діяльність на території громади. У Краматорську працюють супермаркети і магазини національних торговельних мереж: "ЕКО-Маркет", "Чудо-маркет", "Ваш супермаркет – СЕМЬЯ", "ЕВА", "Аврора", "ANDI", "Трьошка", "Лайм", "Хумана", "Сімейна пекарня" та інші. Також працюють станції технічного обслуговування автівок, перукарні, ремонти мобільних телефонів та ремонти взуття.

"Шукаємо кухаря/баристу/сушиста", - зараз одне з найбільш розповсюджених вуличних оголошень з пропозицією роботи разом з набором персоналу до чергового нового супермаркета, які регулярно зʼявляються у місті.

"Є міста за 30-40 кілометрів від фронту, до яких російська артилерія не може дістатися, наприклад Краматорськ, де зароджується нова економіка… Такі міста є військовими вузлами. Там є помешкання та госпіталь для бійців. Але вони також хочуть мати можливість піти до перукарні та купити ноутбук чи смартфон у магазинах. Також є багато закладів швидкого харчування з шашликом, гамбургерами, суші та кавою, а також нові готелі, де, наприклад, зупиняються дружини солдатів чи офіцерів, які відвідують своїх чоловіків на кілька днів. Все це створює робочі місця", - розповідав нещодавно радник Офісу президента Сергій Лещенко у нашумілому інтерв'ю швейцарському виданню Tages-Anzeige.

Якими б хайповими не були заяви Лещенка, але саме це висловлювання недалеко від дійсності: з промислового центру, яким Краматорськ був до великої війни, він зараз перетворилося на місто, де робочі місця створюють торгівля і сфера обслуговування, які "крутяться" навколо військових.

Яку роботу можна знайти у Краматорську

На сьогодні в базі даних Краматорського центру зайнятості є 37 вакансій - слюсарі, бухгалтери, кухарі, баристи, продавці, касири, юристи, лікарі, водії. Якщо зайти на Єдиний портал вакансій - де зібрані вакансії з центру зайнятості і з шести найбільших сайтів з працевлаштування work.ua, robota.ua, grc.ua, novarobota.ua, pidbir.com, ua.jooble.org - то ми побачимо схожу картину. Там можна знайти 241 вакансію по Краматорську, і більшість з них будуть стосуватися торгівлі або сфери обслуговування, або ж це військові вакансії для частин, які дислокуються у нашому місті.

Якщо говорити про рівень зарплат, то на військових спеціальностях зараз можна заробити найбільше - операторам безпілотників, стрільцям, кулеметникам, саперам, розвідникам тощо пропонують 71 тис. грн на місяць, торговим представникам з власним авто - 25-50 тис. грн, лікарям - 15-18 тис. грн. Але більшість зарплат коливаються в межах 8-12 тисяч гривень - це кухарі, кухонні працівники, касири, продавці, вантажники, прибиральники, сортувальники тощо.

У нас розбомбили завод – і я залишився без роботи

Історія Юрія Гора - яскравий приклад того, як представники робочих професій можуть працевлаштуватися у воєнному Краматорську. До 2014 року він працював на залізниці у Луганську, а після російською окупації міста виїхав до Краматорська, де згодом влаштувався на завод "ЕМСС" слюсарем.

"У нас розбомбили завод – прилетіли ракети, і я залишився без роботи. Довелось стати на облік у центр зайнятості", - згадує 46-річний Юрій.

Він зареєструвався як безробітний через застосунок "Дія", після того почав отримувати виплати. Згодом його запросили взяти участь у державній програмі "Армія відновлення" на комунальному підприємстві "МІСТ".

"Я ще мав до цього досвід роботи слюсарем-сантехніком. А тут ми саме обслуговували водогони, каналізацію, опалення у гуртожитках та житлових будинках. Керівництво подивилось, що у мене та мого товариша все виходить, і десь через пів року запропонували постійну роботу у них", - розповідає Юрій. Крім того, КП "МІСТ" забронювало Юрія від мобілізації на пів року.

"Армії Відновлення" – це державна програма, суть якої є суспільно-корисні роботи. Це можуть бути ремонтно-відновлювальні роботи, прибирання та благоустрій територій, в тому числі міських цвинтарів. А серед умов для участі у них - не мати обмежень за станом здоров’я та перебувати на обліку в центрі зайнятості. У 2024 році заробити на суспільно корисних роботах можна буде більше, ніж минулого року. З 1 січня сума оплати праці складає 10650 гривень, раніше вона була 6700 гривень, а з 1 квітня вона зросте до 12000 гривень.

У 2023 році в "Армії відновлення" у Краматорську взяли участь 1915 людей, у січні 2024-го - вже 189.

Безробітних стало менше, але є нюанс

Та не всі чоловіки поспішають звертатися за допомогою у пошуку роботи до центру зайнятості чи комунальних підприємств, де через відтік населення з Краматорська постійно відчувається дефіцит кадрів. Щоб зареєструватися як безробітний у Центрі зайнятості або щоб отримати офіційну роботу чоловік має предʼявити військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, а для цього стати на облік до Краматорського ТЦК та СП. А це - ризик бути мобілізованим.

Олег (імʼя змінено) - переселенець з Бахмута, йому 56 років. Його будинок згорів внаслідок обстрілу разом з усіма документами, у тому числі військовим квитком - залишився лише паспорт, який він завжди носив із собою. Чоловік каже, що ходив до краматорського Центру зайнятості, щоб долучитися до "Армії відновлення" або отримати статус безробітного і відповідні виплати, але там йому сказали, що треба надати військовий квиток. Через страх бути мобілізованим Олег поки що відмовився від свого задуму.

"Я отримую "переселенські" [дві тисячі гривень на місяць], з них сплачую комунальні на квартирі, яку знімаю у знайомих, і ще дещо залишається. Отримую гуманітарну допомогу - так і живу. Живу дуже бідно, але що поробиш. Сподіваюсь, що зможу повернутись додому якнайшвидше", - розповідає він.

Якщо поглянути на статистику, то станом на 22 лютого 2022 року у Краматорському міському центрі зайнятості перебувало 997 безробітних, з них 602 жінки та 395 чоловіків. Станом на 19 січня у Краматорську 638 людей мають статус безробітного, з них 166 чоловіків, 472 жінки, повідомила Kramatorsk Post керівниця Центру зайнятості Інна Березюк.

"Кількість чоловіків, які звертаються для пошуку роботи та отримання статусу безробітного, значно скоротилась", - констатує керівниця Центру зайнятості.

Ситуація з мобілізацією спонукає чоловіків шукати роботу, яка не потребує офіційного працевлаштування, тож офіційні дані зареєстрований безробітних не показують повної картини з безробіттям і працевлаштуванням у Краматорську.

"Кількість безробітних стала меншою, але це кількість офіційно зареєстрованих осіб у центрі зайнятості", - наголошує Інна Березюк.

36-річний Сергій (імʼя змінено) до великої війни працював на заводі "ДОНМЕТ". Коли завод релокувався, то з понад ста працівників зміг забрати із собою близько двадцяти. Сергію серед них місця не знайшлося, тож майже два роки він жив на заощадження та допомогу родичів, що мешкають у безпечніших регіонах України. Нещодавно влаштувався підсобним робочим у магазині - робить дрібний ремонт, коли щось там ламається.

"Я пішов туди не тому, що мені потрібні гроші - вдома мені вже стало нудно", - каже Сергій.

Що буде далі з ринком праці у Краматорську

"Незважаючи на складну ситуацію, ринок праці в Краматорську поступово відновлюється. Кількість вакансій починає збільшуватися, роботодавці пропонують вищі зарплати. Мешканці міста продовжують повертатись додому", - розповідає керівниця Центру зайнятості Інна Березюк.

Вона каже, що ринок праці в нашій громаді буде слабким ще тривалий час, однак поступово відновлюватиметься завдяки адаптації населення та бізнесу до умов воєнного періоду.

"При зниженні безпекових ризиків попит на робітників зростатиме, тому безробіття в поточному році може скоротитися", - зазначає Березюк.

У фінансовому управлінні Краматорської міської ради очікують, що у 2024 буде подальше відновлення роботи та відкриття нових магазинів, кавʼярень і ресторанів та закладів побутового обслуговуванн, про відновлення роботи промислових підприємств поки що не йдеться.

Разом із тим продовження дії воєнного стану ускладнює прогнозування розвитку Краматорської територіальної громади.

"Найбільшими проблемами, з якими стикнуться місцеві підприємства після війни, будуть пошкоджена інфраструктура, відтік персоналу, брак інвестицій, відновлення логістики та пошук нових ринків збуту та нових постачальників, нових локацій діяльності бізнесу, налагодження всіх процесів виробництва", - зазначають у міській раді.

Максим Ходушко, Олександра Папіна, Олексій Ладика