Медсестра Ліра Гондар: “Усі працюють на перемогу”

Попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що триває вже третій рік, попри постійну небезпеку, українські медпрацівники знаходять у собі сили та наснагу не лише допомагати, рятувати, лікувати, а й продовжують навчатись та розвиватись.

У межах проєкту USAID REACH 95, що впроваджується міжнародною організацією PATH, медсестри з 16 регіонів України пройшли тренінги з надання послуг з ВІЛ за ініціативою медичного працівника, щоби покращити свої знання та відпрацювати практичні навички тестування.

Головна медична сестра Краматорської міської лікарні №3, що працює неподалік лінії бойового зіткнення у Донецькій області, Ліра Гондар розповіла про роботу в умовах війни, користь навчання та проблему стигми ВІЛ.

Ми працюємо, всі працюють — на перемогу.

Краматорськ знаходиться у Донецькій області, де одразу у декількох точках росія продовжує атаку на мирні українські міста, а частина області — окупована. Сигнал повітряної тривоги лунає у прифронтовому місті 6-8 або й більше разів на добу, однак часто вибухи від ворожих ракет чути до оголошення тривоги через наближеність міста до лінії фронту. За словами пані Ліри, попри всі складнощі воєнного часу, їхній медичний заклад працював безперервно від лютого 2022 р.

“Наша лікарня з початку повномасштабного вторгнення росії не закривалась, ми надавали допомогу цілодобово і продовжуємо це робити. Труднощі бувають, іноді виникають проблеми з медикаментами, тестами на ВІЛ. Але ми працюємо, всі працюють — на перемогу“, — зазначила Ліра Гондар. Пані Ліра також додала, що заклад забезпечений генераторами, має власну скважину і постійний доступ до води, тому може безперебійно працювати навіть при відсутності електроенергії у разі пошкодження росією енергетичної інфраструктури.

Знання потрібно підтверджувати та оновлювати, навіть якщо ти досвідчений фахівець.

У межах проєкту “REACH 95: Доступність якісних послуг з ВІЛ у закладах охорони здоров’я України” пройшов ряд тренінгів та навчань для медичних працівників проєктних закладів. На тренінгу для медичних сестер Донеччини, який проходила й пані Ліра, учасників ознайомили з основними тенденціями розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в світі, в Україні, про прогрес просування до виконання цілей UNAIDS 95-95-95. Важливою темою також стала проблема стигми ВІЛ, процес дотестового та післятестового інформування щодо ВІЛ тощо і, власне, — практичне відпрацювання та робота зі швидкими тестами.

“Такі навчання дуже корисні. Я працювала головною медсестрою у Донецькому обласному СНІД-центрі, де постійно була занурена у тему боротьби з ВІЛ. І все одно — я дізналась щось нове та корисне для роботи. Важливо орієнтуватись у темі та бути в курсі нововведень”, — зазначила пані Ліра.

Міська лікарня № 3 м. Краматорськ — багатопрофільний заклад охорони здоров’я вторинного рівня, що об’єднує поліклініку та стаціонар, і тестування з ВІЛ для пацієнтів закладу там проводять чергові медсестри. “Після тренінгу я вже провела заняття у своєму медзакладі зі старшими медсестрами, вони вже далі проведуть відповідне навчання для постових медичних сестер, які безпосередньо роблять тести”, — додала вона.

Переживати не варто, варто обстежуватись!

Під час тренінгу REACH 95 медичні сестри практикувались проводити швидкий тест на ВІЛ, однак результат не оцінювався для збереження конфіденційності тестування. За словами пані Ліри, у процесі тесту вона все одно спіймала себе на думці, що трішки хвилюється: “Зрозумійте, перейматись за стан свого здоров’я — абсолютно нормально. Але в жодному разі не потрібно через такі переживання відмовлятись від тестування. Коли ми говоримо про ВІЛ сьогодні, потрібно розуміти, що це не вирок, а абсолютно контрольована історія за умови терапії”.

Медична сестра також зазначила, що раніше ВІЛ сприймайся інакше, сьогодні ж — кожній людині варто розуміти, що ми на етапі розвитку діагностики та терапії, коли про ВІЛ говорять вже без страху: важливо вчасно виявити статус і розпочати прийом антиретровірусної терапії (АРТ), це дає змогу людям з ВІЛ жити повним життям.

Стигма не повинна стати на заваді терапії.

Стигма та дискримінація є одним із основних бар’єрів у доступі до тестування та лікування ВІЛ, і вирішення цієї проблеми — один з напрямків роботи проєкту REACH 95. За словами пані Ліри, питання стигми дуже актуальне. На її думку, однією з головних причин є низька обізнаність про ВІЛ.

“Питання стигми — дуже гостре і важливе. Здебільшого ставлення людини до ВІЛ, зокрема і серед медичних працівників, залежить від її обізнаності, освіченості. Важливо донести до людей, що ВІЛ нічим не відрізняється від інших станів, які потребують постійної терапії. Ні в кого не виникають питання до цукрового діабету і необхідності вчасно приймати інсулін, з АРТ — така ж історія. Люди живуть своє життя — кохання, сім’я, робота чи навчання, бізнес — у звичну рутину додається лиш терапія”, — розказує фахівчиня.

Пані Ліра також закликала людей не боятись проходити тести і в жодному разі не відмовлятись від терапії при позитивному ВІЛ-статусі: “Я втратила одногрупницю, яка приховувала свій ВІЛ-статус. Ми з друзями не розуміли, чому вона відмовлялась зустрічатись та повністю ігнорувала спілкування. Дізнались лише тоді, коли вже було запізно. Вона закрилась у собі, але могла б отримати нашу підтримку, приймати терапію, і фінал історії, яка мене так сильно вразила, був би іншим”.