У Краматорську підлітки організували волонтерський центр і видають гуманітарну допомогу родинам з дітьми. Ось їх історія

"Якось я прокинувся і подумав, що хочу допомагати", - каже головний ініціатор Артур Кошелев.

Перед одним з торгових павільйонів на ринку на "Лазурному" стоїть натовп з приблизно 30 людей - в основному жінок з дітьми, дехто навіть з немовлятами. Рівно о другій годині зʼявляються три підлітки - двоє хлопців і дівчина. Вони вітаються з усіма, відкривають кіоск, один з них сідає за стіл, комусь телефонує, дає вказівки і каже: "Починаємо".

Хлопець за столом - школяр Артур Кошелев, без пʼяти хвилин випускник 16-ї школи. Він організував благодійний фонд "Чарівники Донеччини", який є краматорським філіалом всеукраїнського фонду "Чарівники", що зараз базується в Івано-Франківську і вже понад п'ять років опікується дитячими будинками. У березні вони вперше видали гуманітарну допомогу краматорцям - там був одяг, їжа, засоби гігієни і вітаміни. З тих пір така видача проходить регулярно.

"Тут відбувається видача гуманітарної допомоги дітям Краматорська, ВПО. Наразі ми видаємо одяг, трішки засобів гігієни і іграшки, якими вони будуть гратися", - розповідає Артур.

Хлопець сидить за столом в кутку приміщення, записує дані отримувачів допомоги і телефоном на гучному звʼязку координує свого друга, який чекає на машину з наступною партією гуманітарки.

Посередині кімнати стоять пронумеровані ящики з допомогою, над ними зі стелі звисають повзунки. Заходить жінка, називає своє прізвище, номер. Поки Артур записує її дані, його друг знаходить ящик з потрібним номером, а сестра фотографує отримувачку для звітності.

"А можна ці повзунки? У мене маленька дитина", - каже жінка.

Артур підводиться зі столу, спритно стрибає до стелі, чіпляється за балку, знімає повзунки, віддає гості і вона задоволено йде.

Частину допомоги краматорські волонтери-підлітки отримують від партнерів, частину мешканці мікрорайону приносять самі і через "Чарівників" діляться з іншими.

"У дорослих, мабуть, немає такої ініціативи або вони працюють у більш розгорнутих фондах. А ми вирішили допомагати людям у Краматорську, на всій Донеччині. Я привів своїх друзів, вони готові допомагати, тому зараз у нас тільки підлітки", - каже Артур.

Хлопець каже, що він почав волонтерити, коли отримав з Америки два ящики посилки з рюкзаками, іграшками, книжками і одягом. Зрозумівши, що йому стільки не потрібно, він вирішив віддати їх фонду "Чарівники", з яким я колись працював як контент-менеджер.

"Я відправив їм цю посилку, а наступного ранку мене щось "перемкнуло" - я прокинувся і подумав: "Я хочу допомагати". Я почав шукати коробки, почав перебирати свій одяг, потім знайома дала одяг, коли побачила, що я почав волонтерити сам по собі", - розповідає підліток.

Два тижні Артур працював сам, збирав допомогу, видавав, розвозив тим, хто не міг прийти і отримати самотужки - і все це на звичайному маршрутному автобусі. Через деякий час Артуру зателефонував директор фонду "Чарівники" Артем Харченко і запропонував співпрацю. Артур у свою чергу покликав на допомогу своїх друзів-однолітків - Миколу, Івана та його сестру Аліну, яка навчається у шостому класі.

Донорів - тих, хто надсилає допомогу у Краматорськ - Артур знаходить через Інтернет. Він досить активно веде сторінки в Інстаграмі - як власну, так і сторінку фонду. За допомогою відео про свою волонтерську діяльність люди з інших міст відгукуються і надсилають йому допомогу поштою. Також і краматорці приносять те, чим можуть поділитися з іншими. Ще Артур і компанія співпрацюють з громадською організацією "Футурама".

Артур Кошелев каже, що не полишить ту діяльність, яку розпочав: хоче зробити ремонт в офісі, який вони наразі винаймають (зі сплатою оренди допомагає "материнський" фонд), хоче робити більше адресних доставок допомоги, шукати нових партнерів, виїжджати і привозити допомогу в інші міста і села Донеччини, у тому числі прифронтові.

"Хочу розвиватися далі як волонтер, максимально вкластися в цю справу. Мені просто подобається допомагати дітям, ось і все", - підсумовує підліток.