Вулиця Степана Бандери: у Краматорську немає, але є у Краматорському районі

Розповідаємо новини декомунізації нашого регіону.

Була Маяковського стала Чорновола. Була Омська стала Ізюмська і т.д. Попри велику війну в Україні тривають реформи, як-от декомунізація та деколонізація. Суть цих реформ - визволення України від впливу та наслідків комуністичної та російськоімперської ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства.

Найбільш явно це проявляється у перейменуванні вулиць у населених пунктах, перейменуванні самих населених пунктів та демонтажі пам'ятників, які підпадають під ці реформи.

Ми своєю чергою вже розповіли читачам Kramatorsk Post майже про всі перейменовані вулиці та провулки міста. А сьогодні пропонуємо огляд новин декомунізації у Краматорську та районі.

Краматорськ: місце у першій десятці за кількістю перейменованих топонімів

Програма "Прозорі міста" від Transparency International Ukraine протягом двох років досліджувала 83 українських міста, в яких відбувалися або ще продовжуються процеси декомунізації та деколонізації.

За даними дослідження за цей час у Краматорську перейменували 278 топонімів. За цим показником наше місто посіло 7 місце у рейтингу. До десятки міст також увійшли Кривий Ріг, Харків, Дніпро, Київ, Запоріжжя, Вінниця, Кам’янське, Полтава та Одеса.

Цікаво, що 19 квітня минулого року нові назви отримали 307 вулиць, провулків та міський парк. Можемо припустити, що у рейтингу "Прозорих міст" не враховували перейменування в якихось частинах Краматорської міської громади, через що цифри відрізняються майже на 30 назв.

Але й це ще не все. Скоро у Краматорську вулиці 1 Травня та Першотравнева теж можуть отримати нові назви.

Костянтинівка: сміливе рішення, на яке не наважилися в інших містах району

Серед коментарів щодо оновлених назв вулиць у Краматорську були й такі: "Де вулиці Шухевича, Бандери?".

Справді, вулиці на честь провідників УПА в нашому місті так і не з'явилися.

Минулого року Валерій Романько, один із краєзнавців Донеччини, розповів, що донька націоналіста Романа Шухевича певний час проживала у Слов’янську, а тому пропонував назвати вулицю у Слов'янську на честь родини Шухевичів.

І хоча в мирні часи у Слов'янську 1 січня відбувалася смолоскипна хода на честь дня народження Степана Бандери, це теж не відбулося.

Але у Краматорському районі вулиця Степана Бандери все ж таки є.

Весною цього року у Костянтинівській міській громаді нові назви отримали 176 об'єктів топонімії. Вулицю Леваневського (на честь радянського льотчика польського походження) перейменували на вулицю Степана Бандери.

Слов'янськ: процес завершено, але пропозиції щодо перейменувань продовжують надходити

Журналіст Краматорськ Пост Микола Жалнін продовжує відстежувати пропозиції слов'янського активіста Дмитра Браславського щодо перейменувань вулиць, з якими той звертається до Вадима Філашкіна, очільника ДонОВА.

Чому так? - Бо крім процесу громадських обговорень, об'єкти топонімії можуть бути перейменовані також рішенням обласної влади. Так, наприклад, зробив свого часу Павло Жебрівський, розпорядженням якого кілька вулиць у Краматорську змінили назви у 2016 році.

Отже, одна з ідей Браславського - перейменувати провулок на честь радянського педагога Антона Макаренка в пам'ять про полеглого під час боїв за Ізюм громадського активіста Романа Ратушного.

Браславський аргументує потребу перейменування тим, що Антон Макаренко активно співпрацював з каральними органами Радянського Союзу, зокрема НКВС.

Що відомо про Романа Ратушного? Він народився у Києві 5 липня 1997 року у сім’ї активіста руху “Збережи Старий Київ” Тараса Ратушного та письменниці Світлани Поваляєвої.

Разом з іншими студентами постраждав під час розгону Євромайдану беркутівцями 30 листопада 2013 року.

У 2016 році запустив свій YouTube-канал “Метро на Троєщину”, в якому розслідував діяльність чиновників Київської міської державної адміністрації.

Пізніше це вилилося у боротьбу проти забудовників зелених зон у Києві. Однією з таких стала ініціатива “Захистимо Протасів Яр”, яку Роман Ратушний очолив у 2018 році.

Суди довкола Протасового Яру не завадили Ратушному з початком великої війни взяти до рук зброю - спочатку у самообороні він захищав Київ від росіян, згодом допомагав відвойовувати Сумщину, а напочатку квітня 2022 року долучився до 93-ої окремої механізованої бригади “Холодний Яр”.

Загинув Роман 9 червня 2022 році у селищі Сулигівка Ізюмського району, потрапивши у ворожу засідку.

Серед інших пропозиції щодо перейменування:

- вулиця та площа Миколи Сімейка — вулиця та площа Олександра Мацієвського;
- вулиця та провулок Олександра Невського — вулиця та провулок Степана Бандери;
- вулиця Спартака — вулиця Іси Мунаєва.

Дружківка: попрощалися з Петром Першим, Пушкіним та іншими діячами

У так званому парку "руской культури", який було закладено за пару років до подій 2014-го року, в одному з мікрорайонів Дружківки відбулися зміни. Там нещодавно демонтували об'єкти, які підпадають під деколонізацію. Про це Kramatorsk Post розповів та надав фото дружківський журналіст та волонтер Олександр Качура.

Серед російських діячів політики, науки та культури у тому парку були - Лазарєв (руський вчений, якому радянська історіографія приписує відкриття Антарктиди), Ломоносов, Єрмак, Катерина Друга, Петро Перший, Пушкін, Єсенін, Жуков та інші.

Демонтажем займалася міська військова адміністрація на прохання місцевих жителів.

Усі прибрані пам'ятники поки що зберігатимуться на території одного з комунальних підприємств Дружківки разом з іншими, які в рамках декомунізації та деколонізації демонтували у місті раніше.