Понад 50% українських школярів зазнають булінгу – дослідження

51,3% учнів 5-9 класів з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій, зазнавали булінгу хоча б раз у житті.

Частіше це траплялося з дівчатами (55,9%), ніж з хлопцями (46,2%)

Про підсумки загальнонаціонального дослідження "Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року" повідомило Міністерство освіти і науки.

Згідно з результатами, з початку повномасштабного вторгнення 24,7% учнів стали жертвами булінгу. Найбільше випадків зафіксовано в Києві – 33,7%. Для порівняння, у сільській місцевості цей показник складає 25,3%.

Найпоширенішими видами булінгу є:

• заклики товаришувати з певними людьми (25,9%);
• поширення неправдивих чуток (24%);
• образливі онлайн-повідомлення (21,4%);
• принизливі коментарі про зовнішність (21,8%);
• жарти, що принижують (18,3%).

Основними причинами булінгу є:

• зовнішність (28,7%);
• особливості поведінки (22,6%);
• світоглядні відмінності (21,5%);
• уподобання чи хобі (18,7%);
• мовні ознаки (8,3% – для російської мови, 6,9% – для української).

Зазначається, що 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу найчастіше до батьків і вчителів. До того ж, дівчата це робили частіше (62,4%), ніж хлопці (55,8%). Зі збільшенням віку учнів частота звернень зменшувалася.

У 12,4% випадків школа викликала батьків – і кривдника, і постраждалого. Найефективнішим методом протидії виявилося залучення психолога – у 68,4% випадків фіксували припинення або послаблення булінгу.

При цьому 19,6% опитаних школярів зазначили, що вчителі або інші дорослі, які були свідками цькування, не вжили жодних заходів. А 14,7% респондентів стикалися з випадками, коли до булінгу були залучені батьки однокласників.

Це репрезентативне дослідження, проведене з листопада 2023 до січня 2024 року, охопило 5576 учнів 5-9 класів з усіх регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій.

Його мета – виявити рівень поширеності булінгу, його видів, причин та змін після початку повномасштабного вторгнення Росії.

У МОН заявляють, що результати дослідження використають для вдосконалення політики протидії булінгу в українських школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.