"Нас не сприймають як професіоналів": в ДонОДА не поспішають залучати громадськість до рішень щодо відновлення Донеччини

Попри бойові дії, повоєнне відновлення України уряд планує вже зараз, для чого ініціював минулого року створення програм комплексного відновлення областей.

Певною мірою процеси відновлення та відбудови поступово запустилися в деяких постраждалих від війни регіонах. Однак у Донецькій області розробка програми її комплексного відновлення поки що не розробляється. Це пов’язано зі специфікою ситуації, що склалася на її території. Полягає ця специфіка в тому, що частина Донецької області була окупованою ще до початку повномасштабного вторгнення, частина - після, а також в тому, що наразі вона є територією активних бойових дій.

Крім того, як пояснили в ДонОДА, унеможливлює розробку цієї програми нестача (через евакуацію) відповідних фахівців і неможливість збору необхідних для її проєктування даних з окупованих нині територій. Тому в облдержадміністрації вирішили, що доцільніше буде почати її розробляти після припинення бойових дій.

Громадськість до процесу розробки програми відновлення залучати планують. Але тільки після проведення на деокупованих територіях заходів з розмінування та інших дій, що мають врегулювати тамтешню дестабілізовану ситуацію.

Займається цими питаннями наразі спеціально утворений минулого року при ДонОДА/ОВА тимчасовий консультативно-дорадчий орган - координаційна рада з питань стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької області та їх реінтеграції (далі - координаційна рада). Крім голови ДонОДА та його заступників, до складу координаційної ради входять всі начальники та голови місцевого самоврядування територіальних громад, директори деяких департаментів облдержадміністрації, представники СБУ, керівники стратегічних підприємств тощо та лише три представники громадськості (члени громадської ради при ДонОДА).

Згідно з відповідним положенням про координаційну раду, при ній створені 10 координаційних груп за певними напрямками, а саме з питань:

• відновлення роботи органів державної влади;
• забезпечення бюджетного процесу;
• відновлення інфраструктури;
• медичного реагування;
• гуманітарного реагування;
• освітніх потреб і психологічної підтримки;
• безпеки;
• економіки;
• інформаційної політики;
• планування комплексного відновлення.

Кожна з зазначених груп налічує до 20 членів. Складаються групи з посадовців та фахівців структурних підрозділів обласної адміністрації. З-поміж учасників груп є лише одна людина, яка, безпосередньо, є членкинею громадської ради при ДонОДА. Решта громадськості якщо і присутня в них, то виключно у вигляді представників стратегічно важливого бізнесу, зокрема, постачальників комунальних ресурсів, зв’язку, транспорту тощо.

Нам вдалося поспілкуватися з таким представником бізнесу - членом однієї з координаційних груп - щодо його діяльності в її складі. За його словами, він потрапив туди за запрошенням, яке отримав від облдержадміністрації.

“Десь у травні-червні минулого року мене покликали в робочу групу. Це було в режимі "прямо терміново, сьогодні до 18.00 надішліть свою заяву чи погодження на участь". Наступного дня відбулося засідання онлайн. На друге засідання я не потрапив, був зайнятий, а більше засідань, наскільки я розумію, не було, як і взагалі будь-якої активності в цій групі. Потім я побачив Постанову КМУ, яка доручала ОДА до певної дати створити відповідні робочі групи. Контрольна дата була наступного дня за тим, коли мене просили "терміново" погодитися бути в групі. Підсумок: КМУ доручив, групу створили, галочку поставили, прозвітували. Якщо всі робочі групи працюють приблизно так само (підозрюю, що так), то від проблем при відновленні нас рятує тільки впертість окупаційних військ, які не дають звільнити територію та почати відновлюватися”, - розповів підприємець.

Його слова підтверджують протоколи засідань координаційних груп, надані нам членкинею громадської ради при ДонОДА Юлією Володченко. Здебільшого всі протоколи датовані червнем минулого року. Тоді в кожній групі пройшло по два засідання, за підсумками яких кілька груп розробили плани першочергових дій за своїм напрямком діяльності на деокупованих територіях.

А узагальнений План першочергових дій зі стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької області та їх реінтеграції координаційної ради (далі - План), за повідомленням ДонОДА, затвердили у листопаді 2023 року.

Однак, згідно з відповіддю ДонОДА на інфозапит членкині громадської ради, нічого з цього Плану до теперішнього часу виконувалось, тому що з моменту його затвердження жодна територія у Донецькій області не була деокупована. А на тих територіях, які були звільнені до затвердження Плану, його чомусь не застосовують.

Представників громадськості в радах не вистачає

"Клуб рибалок України" - одна з трьох громадських організацій, які увійшли до складу Координаційної ради з питань стабілізації ситуації на деокупованих територіях. Керівник організації Ярослав Бойко каже, що вони подавалися на участь в раді на рівні з іншими організаціями.

"Ми хороші обʼєми даємо на область, ми - потужні організації, ми багато зробили і на початку великої війни, і продовжуємо робити зараз. Ми подавались як і всі організації, писали заяви, ми подавали наших людей у багато рад, але ми пройшли лише в три. Нас пустили в ті ради, в які, як вони [в ОДА] вважали, ми можемо принести користь", - розповідає він.

Бойко пояснює: мета цієї ради - прийняття порад, які вплинуть на рішення щодо стабілізації ситуації в деокупованих територіях. Це може бути рішення щодо відновлення чи будівництва тих чи інших інфраструктурних обʼєктів чи питання щодо видачі гуманітарної допомоги - чого саме потребують мешканці громади. Рада працює регулярно, збирається раз на місяць, протоколи засідань надсилаються всім учасникам, каже Бойко.

"Як такі рішення, я не можу сказати, що вони там приймаються, але даються певні відгуки і рекомендації від членів цієї ради", - додає громадський діяч.

Ярослав Бойко зазначає, що в раді в основному представлені чиновники ОДА і представники місцевого самоврядування, а ось представників громадськості всього три. На його думку, цього дуже мало.

"Проблема всіх цих створених рад [при ОДА], що там лише по два-три громадських діяча при десятках інших членів цих рад. Має бути якийсь елемент рівності. Що ж це, в радах одні чиновники? Вони просто виконують задачі, що ставлять по вертикал. Якби хоча б пʼять представників громадськості було, щоб ми могли трохи більше голосів мати", - каже він.

За його словами, перевага громадських організацій в тому, що вони працюють "в полях", тобто їздять на деокуповані території, привозять туди благодійну допомогу і безпосередньо взаємодіють з місцевими мешканцями - на відміну від багатьох чиновників.

"У мене постійно працює там команда, постійно ходять до хабу люди і ми бачимо, які потреби вони мають. Тому, грубо кажучи, коли влада каже, що потрібно робити [на деокупованих територіях] дороги, ми кажемо - зробіть воду спочатку, тому що у людей води немає, підключіть будинки до електроенергії, бо у половини будинків немає світла", - розмірковує Ярослав Бойко.

Він вважає, що така ситуація складається через те, що чиновники досі не сприймають громадський сектор як професійний, хоча, на його думку, громадські діячі зараз могли би дати фору багатьом чиновникам і бізнесу.

"У багатьох організацій робота побудована таким чином, що вони навіть будь-який бізнес переплюнуть у компетенції, по фінансових моментах, по юридичних моментах, по роботі з персоналом. А сприйняття громадського сектору йде як волонтерів. У нас щоквартально заходять величезні кошти на Донецьку область, ми відбудовуємо, годуємо, надаємо допомогу, їздимо по віддалених громадах, робимо центри репродуктивного здоровʼя, лікуємо, навчаємо викладачів, лікарів, як працювати на [деокупованих] територіях. Але на рівні влади наш громадський сектор досі не сприймають як компетентий і професійний", - каже Ярослав Бойко.

Олена Круглова, Олексій Ладика