Краматорські підлітки створили аудіофільм про свої шкільні спогади. Послухайте його просто зараз

Діти три дні навчалися створювати історії за допомогою аудіо.

"Ми навчалися у другу зміну, школа була напівпуста, у нас був урок української мови і під кінець уроку вчителя викликали до директора. Вчителька попросила нас тихо посидіти, але наш клас не знає, що таке тихо посидіти, тому два хлопчики почали бешкетувати, кидати зошитами і бігати одне за одним. І тут кидають зошитом по нас, хлопці починають битися і вдвох падають на полицю з книжками і ця полиця зламалася. Ми намагалися її полагодити, поки вчитель не прийшов, але нічого не вийшло… Наступні три тижні нам не дозволяли були у класі на перерві, щоб ми нічого не зламали. Але хлопці все одно зламали парту і проєктор, але про це досі ніхто не знає".

Це одна з історій, яку записали підлітки з Краматорська під час майстерні з аудіосторітелінгу. 12 краматорців віком від 12 до 17 років опановували мистецтво розповіді своєї історії за допомогою аудіо, а потім створили 15-хвилинний аудіофільм "Всє: дяді і тьоті", який можна послухати на SoundCloud.

"Ми працювали над записом тих історій, які діти хотіли розповісти - це були історії до фото, які вони принесли на тренінг. Ми обрали центральною темою школу і вони описували словами те, що зображено на фото - що там відбувається, як вони себе тоді почували. Вони створювали аудіокоментар до фото", - розповідає Світлана Довгань, співорганізаторка і лекторка заходу.

Триденна майстерня з аудіосторітелінгу проходила у краматорському культурному просторі для підлітків "Терикон", що заснований громадською організацією “Base UA”. Ідея провести такий захід належить Дмитру Левицькому - керівникові громадської організації "Міський театр", яка займається культурними і освітніми проєктами у Києві. Дмитро власне займається аудіосторітелінгом, створює аудіопрогулянки, тож ділився з молоддю тим, в чому є експертом. Світлана навчала дітей усній історії - як словами описувати їхні конкретні шкільні досвіди.

Діти прийшли на майстерню вже з конкретними ідеями, що хотіли би розповісти, з конкретними фотографіями, які хотіли би описати. Вони враховували поради тренерів, як краще побудувати свою історію, як використовувати для цього аудіо. Звісно, лектори привезли техніку для звукозапису, тож учасники майстерні могли "погратися" і з цим.

"Це були фото, які повʼязані саме з їхніми школами, це не фасади шкіл, не будівлі, а якісь події з їхнього життя, які відбувалися в межах школи і які вони вирішили зафіксувати. Одне фото було повʼязане зі святкуванням закінчення школи, на іншому фото був порожній клас, куди дівчина прийшла на додаткові заняття з фізики і вона вирішила зафіксувати цей момент для себе. Було просто фото з друзями, однокласниками, зроблені напередодні російського повномасштабного вторгнення - це фото про дружбу, її авторка казала, що давно не бачила своїх друзів і, можливо, вже і не побачить", - розповідає Світлана Довгань.

За її словами, такі заходи важливо проводити у прифронтовому Краматорську, щоб дати дітям ще одну можливість для вивчення чогось нового.

"Ми хотіли у такий спосіб створити для дітей, які залишаються і продовжують мешкати у прифронтовому регіоні, додаткову можливість для неформальної освіти, трохи вирівняти ці пропозиції, тому що у Києві та інших містах є можливість працювати в якихось креативних майстернях, - каже Світлана. - У Краматорському працює "Терикон" - там багато креативних воркшопів для дітей і підлітків, тому ми вирішили обʼєднати зусилля і організувати аудіосторітелінг. Чому саме аудіосторітелінг? Бо це щось, в чому ми експерти, чим можемо поділитися".