Російські обстріли, “заморожені” тарифи та кадровий голод: що відбувається зі сферою ЖКГ Краматорська

Яких втрат зазнала житлово-комунальна сфера Краматорська через війну.

Обʼєкти житлово-комунальної є одними з пріоритетних цілей, по яких російські окупанти завдають як ракетних, так й артилерійських ударів. Всі комунальні підприємства Краматорська зазнали збитків через війну та стикнулись з проблемою нестачі кваліфікованих працівників. Попри це комунальники продовжують працювати: ліквідовують наслідки обстрілів, прибирають вулиці, вивозять сміття та готують місто до нового опалювального сезону.

Kramatorsk Post спробував з’ясувати, що відбувається зі сферою житлово-комунальних послуг Краматорська, яких збитків зазнали підприємства за час повномасштабного вторгнення.

За інформацією Краматорської міської ради, на початок серпня 2024 року, збитки житлово-комунального господарства міста, які вдалось підрахувати, складають понад 133 мільйони гривень.

У Краматорську працюють два комунальні підприємства, які забезпечують централізоване опалення у домівки містян. Це ТОВ “Краматорськтеплоенерго” та КВП “Краматорськ тепломережа”.

За інформацією Краматорської міської ради, станом на серпень 2024 року через російські обстріли та ракетні удари приміщення, обладнання ТЕЦ та тепломережі, які належать ТОВ “Краматорськтеплоенерго” зазнали 65 пошкоджень на загальну суму 88,3 мільйона гривень.

Наразі підприємство витратило майже 20 мільйонів гривень на ремонт та відновлення теплових мереж після обстрілів.

Зранку 10 серпня російські окупаційні війська вчергове обстріляли Краматорськ з РСЗВ "Смерч/Торнадо-С". Під обстріл потрапив інфраструктурний обʼєкт, який належить Краматорськтеплоенерго, на місці загинув один працівник.

“На підприємстві майже зруйновано багерну насосну станцію, пошкоджень зазнала будівля котлотурбінного цеху та допоміжного обладнання. Обсяг збитків встановлюють”, — повідомили в Краматорській міськраді.

Збитки від російських обстрілів КВП “Краматорська тепломережа” орієнтовно складають 10 мільйонів гривень. Пошкоджень зазнали чотири котельні, теплові мережі, допоміжне обладнання та адмінбудівлі підприємства.

Окрім руйнувань та пошкоджень підприємства, що забезпечують централізоване теплопостачання, зазнають збитків і через “замороження тарифів” на свої послуги. Наразі вони працюють за тарифами 2021 року.

“Через це збитки теплопостачальних підприємств і заборгованість перед енергопостачальниками та розподільчими організаціями невпинно зростають. Кредитори звертаються до господарського суду для примусового стягнення боргів за газ, електроенергію та їх розподіл і передачу”, — йдеться у відповіді міської ради на наш інформаційний запит.

Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, “Укренерго” через суд вимагає від ТОВ Краматорськтеплоенерго” погасити заборгованість у розмірі 3 334 586,32 гривні.

КП “Краматорський водоканал” — єдине підприємство, яке забезпечує містян водою та надає послуги з централізованого водовідведення. Його водоводи та каналізаційні мережі та станції неодноразово ставали цілями російських обстрілів та ракетних ударів. Як розказали Краматорськ Пост у міській раді, наразі сума збитків цього підприємства сягає 28 мільйонів гривень, а на відновлення витратили вже 19,2 мільйона гривень.

Одним з наймасштабніших втрат підприємства стало руйнування ракетним ударом міської фільтрувальної станції 20 лютого 2024 року. Тоді поранень зазнали восьмеро людей, четверо з яких співробітники підприємства. Після обстрілу на території фільтрувальної станції розпочалась пожежа, яку згодом загасили. Розбір завалів зруйнованої будівлі станції тривав понад тиждень.

Крім руйнування будівлі та знищення обладнання фільтрувальної станції земля навколо цього обʼєкта була засмічена будівельним сміттям, що, за інформацією Державної екологічної інспекції у Донецькій області, завдало довкіллю збитків у понад 800 мільйонів гривень.

Збитки, яких завдали російські обстріли та ракетні удари міському комунальному транспорту Краматорська, орієнтовно сягають 7 мільйонів гривень — це знищені та пошкоджені тролейбуси, автобуси та контактні мережі.

Так, за інформацією Краматорської міськради, від початку повномасштабного вторгнення обстрілами були пошкоджені:

• три автобуси та два тролейбуси;
• 12 одиниць комунальної техніки;
• тягова підстанція;
• ділянка контактної мережі по вулиці Олекси Тихого, яку на цей час вже відновили.

Повністю була зруйнована будівля трамвайного депо. Ці збитки наразі не підраховані.

Загалом на ремонти та відновлення комунального транспорту та комунальної техніки вже витратили 438 тисяч гривень та 218 тисяч гривень відповідно.

З початком повномасштабного вторгнення велика кількість громадського транспорту значно зменшилась через скорочення пасажиропотоку, деякі маршрути зовсім скасували. Так, за інформацією міської ради, наразі у Краматорську на маршрути виїжджають лише тролейбуси на автономному ході, через ймовірність відключень електрики.

Як нам розказала водійка тролейбуса Ганна Селько, що працює у КТТУ з 2007 року, суттєвих змін в її роботу повномасштабне вторгнення не принесло — водії тролейбусів продовжують працювати, як і раніше. Але дещо змінилося.

"У нас не стало других змін, один час ми взагалі їздили трохи зранку і трохи ввечері, потім поступово почали вдень пускати тролейбуси, а зараз все вирівнялось — 12-годинна робоча зміна, як і було (до повномасштабного вторгнення — ред.)", — каже вона.

За інформацією Краматорської міської ради, за час повномасштабного вторгнення чисельність працівників комунальних підприємств міста скоротилась на понад 30% у порівнянні з 2021 роком — частина фахівців виїхали до інших регіонів України, а частина вступила до лав ЗСУ.

За словами керівника одного з найбільших комунальних підприємств Краматорська “ДРУАС”, яке займається ремонтом доріг та прилеглих до них територій, Ігоря Єрмаченка зараз головна проблема — це брак кваліфікованих кадрів.

"На підприємстві 120 одиниць техніки — дорожньої, будівельної. Ви ж розумієте, що аби кого за неї не посадиш", — каже директор підприємства.

Ще одним фактором, через який бракує персоналу, окрім евакуації, є острах потенційних робітників ДРУАСу потрапити на фронт.

"У нас є квота на бронювання - 50%. Тож ми стараємося найкваліфікованіших працівників утримувати. Наприклад, у нас є техніка вартістю у кілька мільйонів гривень, для роботи на якій потрібен спеціаліст з посвідченням тракториста. Знайти такого непросто - в автошколі цьому не вчать. Це мають бути випускники профільних технікумів", — каже Єрмаченко.

На масштабних простих роботах, як-от прибирання гілля після вирізки старих сухих дерев, працюють люди з "Армії відновлення" — це суспільно корисні роботи. У цьому ДРУАСу допомагає співпраця з Центром зайнятості. Але тут йдеться саме про некваліфікованих працівників.

"Наша робота спрямована на те, щоб у місті було комфортно жити тим, хто залишився, та тим, хто приїжджає. А тому намагаємося не запускати місто, бо простіше підтримувати наявне, ніж потім відновлювати втрачене, Наша задача — втримати Краматорськ у тому стані, до якого звикли його жителі, які повернуться і запитають нас: А що ви тут робили взагалі?" — розмірковує директор ДРУАСу.

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.