Прем'єр довів, що боїться Путіна більше, ніж українців

Сьогодні під час прес-конференції у Києві Фонд «Демократичні ініціативи» презентував щотижневе видання «ясників» під назвою: «Країна повинна бути в НАТО».

Директор Фонду Ілько Кучерів вважає, що в Україні є потреба у забезпеченні суспільства інформацією щодо вступу України до НАТО.

«Ясники» Фонду виходитимуть щотижня. Спочатку лише українською, потім — також російською та англійською. Інформація, що буде подана в них, буде результатом дебатів експертів, що спеціалізуються на НАТО.

Кучерів вважає, що завдяки такому інформуванню суспільства результат референдуму про вступ до НАТО може бути позитивним.

Координатор проекту Олександр Палій пообіцяв, що в «ясниках» будуть представлені обидві точки зору — і прихильників, і противників вступу до НАТО, але не емоційні, а конструктивні.

Палій вважає, що якби суспільство було поінформовано про всі переваги вступу до НАТО, воно б саме підштовхувало політиків в цьому напрямку. Він навів лише кілька з таких переваг: збільшення у 2-3 рази надходжень інвестицій (це підтверджується прикладами Польщі, Чехії та Угорщини); пришвидшення вступу до ЄС (про що говорять приклади Болгарії і Румунії, які в економічному плані несуттєво відрізняються від України). Також за вступ до НАТО говорить і те, що жодна з країн-членів НАТО не вийшла з цього Альянсу, так само, як жодна з них не погіршила відносин з РФ, а в деяких випадках відносили навіть стали більш якісними.

За його словами, Україна не матиме жодних зобов’язань щодо розміщення військових баз інших країн на своїй території. Цим питанням у всіх країнах-членах НАТО займається виключно уряд, який може взагалі заборонити перебування будь-який військ у мирний час на своїй території.

На думку Палія та експертів НАТО, в України та Альянсу багато спільних цінностей. Тому Палій впевнений, що заяви Януковича та підтримка їх Партією регіонів свідчать про те, що для них інтереси України не є цінністю.

За підрахункам експертів Фонду «Демократичні ініціативи», вступ до НАТО коштуватиме кожному громадянину Україну від 50 копійок до 5 гривень на рік. «Ми з Ільком домовилися, що, якщо Янукович не хоче в НАТО, то ми розіб’ємо на двох суму його річного внеску і заплатимо за нього», — пожартував Палій.

Кучерів додав, що уряд вестиме антинатовську політику і пояснюватиме це здоровим консерватизмом суспільства.

Олександр Палій впевнений, що сучасна «політична еліта» знаходиться під впливом зовнішньополітичних факторів щодо своєї позиції до НАТО. Позиція самого прем’єр-міністра, який «по першому виклику виїжджає до Москви, а потім говорить про те, що проходив лікування, свідчить про те, що Янукович боїться Путіна більше, ніж української держави».

Ілько Кучерів розповів про результати соціологічних досліджень, проведених в листопаді минулого року та на початку літа цього року, які показують, що суспільство абсолютно не обізнане в питаннях НАТО. Зокрема, 88% респондентів вважає, що НАТО розпочало війну в Іраку. Лише 12% знають, що це не так. Лише 1% суспільства знає, що НАТО розпочало лише одну військові дії лише одного разу, а саме, бомбардування Югославії.

За членство в НАТО

Членство в НАТО різко покращить перспективи вступу України до ЄС. Останній більш ніж очевидний приклад – приєднання вже через три місяці до Європейського союзу Болгарії і Румунії, які за всіма показниками мало чим відрізняються від України. У результаті вступу до ЄС, прискореного і значною мірою зумовленого вступом до НАТО, ці країни отримають вихід для своїх економік на європейський ринок, один із найбільших у світі, масштабні інвестиції в транспортні комунікації, а також субсидії на доведення рівня життя своїх громадян і економіки до європейських стандартів.

Надання гарантій безпеки, відповідно до яких напад на Україну розглядається як напад на всіх членів НАТО (сьогодні, без України, до НАТО входять 26 країн).

Україна в результаті вступу до НАТО не матиме жодних зобов‘язань перед НАТО щодо розміщення на своїй території військових баз. Більшість членів НАТО не має на своїй території іноземних військових баз. Це питання вирішується на рівні національних урядів. Деякі держави-члени НАТО (Данія, Норвегія тощо) на законодавчому рівні взагалі заборонили розташування на своїй території іноземних військ у мирний час. Україна вже має конституційну норму, яка забороняє присутність на українській території іноземних військових баз. Вочевидь, цю норму не буде скасовано й після приєднання України до НАТО. Крім того, Україна, як достатньо велика держава, має досить засобів, щоб гарантувати власну безпеку самостійно, використовуючи лише політичну „парасольку” НАТО.

Надання «ядерних гарантій», відповідно до яких напад на Україну із застосуванням ядерної, хімічної чи бактеріологічної зброї означатиме адекватну відповідь з боку ядерних держав-членів НАТО (США, Велика Британія, Франція).

Вступ до НАТО дуже істотно знижує ризик війни проти України. Україна є стратегічно важливою, на відміну від нейтральних Фінляндії та Швеції. Геостратегічні переваги, які дає контроль над Україною, можуть для потенційного агресора переважити ризик, який супроводжуватиме агресія проти України.

Україна в результаті вступу до НАТО зміцнить свою політичну незалежність. Захищеність від зовнішнього втручання у внутрішні справи України та політичний процес в Україні іноземних держав (насамперед не членів НАТО), відповідно до стандартів внутрішньої безпеки НАТО.

НАТО не вимагає розміщення на території України своїх баз в обмін на членство. Україна має достатній військовий, людський і технологічний потенціал, щоб гарантувати свою безпеку, використовуючи лише політичний «дах» НАТО та маючи за спиною лише теоретичну можливість підтримки з боку 26 держав-членів НАТО у військовий час. Тому вступ України до НАТО буде «паперовим», без утворення нових великих військових баз поблизу кордонів Росії, на чому треба всіляко наголошувати і що може зняти напругу з Москвою.

Цілковита ліквідація можливості зовнішньополітичних провокацій проти України, на зразок конфлікту навколо Тузли.

У результаті вступу до НАТО Україна зміцнить свою територіальну цілісність. Сепаратизм втратить силові основи для своєї можливої реалізації. Сепаратисти змушені будуть враховувати реальність і пристосовуватися до життя в незалежній, єдиній Україні.

Значне ускладнення економічного тиску на Україну з боку Росії, в тому числі енергетичного, з огляду на ймовірну негативну реакцію на такий тиск 26 впливових держав, що перебуватимуть у союзі з Україною.

Вступ до НАТО означатиме остаточний вихід України з під впливу Москви та ліквідацію можливості його відновлення в майбутньому. Росія змушена буде налагоджувати партнерські рівноправні відносини з Україною, як це вона робить сьогодні з членами НАТО у Східній Європі – Угорщиною, Чехією. Росія має у Західній Європі стратегічних партнерів з числа членів НАТО – Німеччину, а також Францію і Італію. Рівноправність відносин Росії з цими державами забезпечується в тому числі й за рахунок їхнього членства в НАТО.

Відносно невелика загальна вартість вступу (оскільки ні для НАТО, ні для України немає потреби розміщувати на території України іноземні війська). Досвід вступу до НАТО країн Східної Європи свідчить про те, що цей процес може бути дуже дешевим. НАТО дає змогу гарантувати надійну безпеку за невеликі кошти, за які Україна ніколи б не мала такого рівня безпеки, як за умов членства в НАТО, навіть якби витрачали на оборону весь свій бюджет.

НАТО не вимагав масового переозброєння східноєвропейських армій. НАТО також не вимагає закупівлі своїми членами озброєння виробленого тільки країнами-членами НАТО. Кожна країна має право на власний розсуд вирішувати, яке озброєння і чийого виробництва купувати для своїх збройних сил.

Українське озброєння радянського виробництва не є проблемою при вступі до НАТО. Не лише нові члени НАТО, але й така розвинена країна, як Німеччина, до 2003 р. продовжувала використовувати колишні радянські озброєння (літаки МіГ-29, які були на озброєнні ще в армії НДР).

Різке збільшення іноземних інвестицій після вступу України до НАТО, оскільки безпека зв‘язана з економікою (у Польщі, Чехії і Угорщини – приплив іноземних інвестицій за рік після оголошення про вступ до НАТО збільшився у 2,5 - 3,5 рази, у Румунії –на 141%).

Інвестиції з країн НАТО до України, на відміну від інвестицій Росії, є легальними. Згідно з дослідженням організації "Транспаренсі Інтернешнл" серед 20 найменш корумпованих держав світу 10 є державами-членами НАТО.

Вступ до НАТО означає нові можливості для конкурентноздатних оборонних виробництв. Вступ до НАТО негативно позначився на низькотехнологічних оборонних комплексах (це стосується деяких підприємств у Болгарії і Словаччині). Натомість, від вступу до НАТО виграли високотехнологічні ВПК (насамперед у Польщі, і частково в Чехії). Конкурентною перевагою України є високотехнологічний ВПК, а також здатність України до створення в замкнених циклах деяких конкурентноздатних на світовому ринку зразків озброєння, у таких галузях, як літакобудування, танкобудування, суднобудування, а також ракетобудування та системи протиповітряної та протиракетної оборони.

Вступ до НАТО пов‘язаний з покращенням клімату для здійснення підприємницької діяльності в Україні, зокрема й з покращенням міжнародного інвестиційного іміджу України. В результаті вступу до НАТО Україна в очах міжнародних інвесторів втрачає статус «пострадянської країни», у результаті значною мірою позбавляючись відповідних стереотипних штампів – щодо корупції, злочинності тощо. Західні інвестори вважають, що членство в західних інституціях, зокрема в НАТО і ЄС, сприяє стандартизації економічних правил у країнах-членах, що для інвесторів дуже важливо.

Невступ України до НАТО сприятиме маргіналізації України, витіснення її на периферію міжнародної політики, зумовить підпадання України під зовнішні впливи.

НАТО не вимагає від своїх членів припинення військово-технічної співпраці з іншими державами, зокрема Росією. Таку співпрацю здійснюють Італія, Німеччина тощо.

У НАТО є низка «авторитетних» членів. Крім США, це Британія, Франція, Німеччина, Туреччина, Італія. Виходячи з потенціалу та значення України для Європи, Україна завдяки вступу до НАТО незабаром буде здатна зрівнятися з цими державами за впливом і значенням у Європі, «перестрибнувши» одразу кілька сходин. Вступ до НАТО надасть Україні час задля того, щоб зміцнитися й набратися сил у відносно «тепличних», сприятливих геополітичних умовах.

Проти членства в НАТО

Україні необхідно буде надавати збройну підтримку союзникам по НАТО, якщо на їхню територію буде здійснено напад в Європі, Північній Америці та в Атлантичному океані на Північ від тропіка Рака.

Ймовірне певне збільшення витрат на оборону в Україні, підняття їх з цьогорічних 1,35% ВВП мінімум до 1,7-2,0% ВВП (до рівня, який на сьогодні є в Польщі, Чехії, Угорщині). Україна буде змушена реагувати на вимоги НАТО особливо в момент підготовки до членства в НАТО.

Вартість членського внеску України до бюджету НАТО, за попередньою оцінкою, перебуватиме в межах внеску Польщі, і становитиме 40 мільйонів доларів США на рік, або близько 4 гривні на одного мешканця України за весь рік. Для такого надзвичайно важливого питання, як безпека держави і громадян, це дуже мала ціна.

Ймовірне тимчасове погіршення відносин України з Росією, викликане тим, що Москва розумітиме втрату перспективи відновлення контролю над Україною. Можливі рухи з боку Росії щодо розміщення на кордонах України нових угруповань збройних сил та інших силових підрозділів. Однак, реальне протистояння малоймовірне, з огляду на брак мотивації у сторін. У сучасних умовах, за наявного балансу сил Росія не може виграти війну проти США і НАТО. Водночас, для США і НАТО виграш у такій війні може бути тільки теоретичним. ”Виграна” війна з Росією коштувала б занадто багато, щоб США і НАТО пішли на такий ризик і жертви. Ймовірно, така ситуація балансу сил й недоцільності для обох сторін прямого воєнного конфлікту зберігатиметься на середньострокову перспективу (найближчі 10-15 років). Тому можливі (але не обов‘язкові) рухи Росії щодо розміщення на кордонах України нових угруповань збройних сил та інших силових підрозділів були б лише демонстрацією.

Перспектива вступу України до НАТО стимулює Росію до припинення вигідних для України кооперативних зв‘язків з Росією. Однак, це має місце з 1991 року, і найчастіше прямо не зумовлено вступом України до НАТО. Така логіка поведінки великої держави – Росія поступово налагоджує "замкнені цикли" з виробництва озброєнь на своїй території. Також співпраця з Росією в галузі ВПК на ринках третіх країн є малоперспективною, оскільки може бути масштабною лише щодо ринку модернізації бронетехніки радянського виробництва для країн "третього світу". Цей ринок характерний тим, що постійно зменшується внаслідок природного виходу з ладу такого роду продукції.

Певне збільшення терористичної загрози проти України, яка в результаті вступу до НАТО стає частиною Європи. Однак досі в державах НАТО Східної і Центральної Європи не було жодного теракту, оскільки терористичні угруповання не розглядають ці країни як своїх актуальних супротивників. Тим більше, терористична загроза навряд чи буде реалізована щодо України, яка справедливо повелася щодо мусульман – кримських татар.