Ми живемо в симуляції. Фізик навів три теорії, як це працює

Асоційований професор фізики з Портсмутського університету запропонував кілька можливих типів симуляції, в якій, можливо, є людство.

Це пов'язано з його спірним твердженням, що є докази того, що ми живемо не в " базової реальності ".

Про це пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на науково-популярну платформу IFLScience.

Доктор Мелвін Вопсон, який раніше заявив про нову фізичну теорію - "другий закон інфодинаміки", вважає, що ця теорія може вказувати на те, що наш Всесвіт - симульований. Цей висновок він зробив, вивчаючи мутацію вірусу SARS-CoV-2.

Вопсон стверджує, що процеси у Всесвіті, включаючи симетрію та еволюцію вірусів, виглядають так, ніби вони мінімізують кількість інформації, що може бути наслідком оптимізації даних для роботи симуляції.

На його думку, така оптимізація необхідна для зниження вимог до обчислювальних потужностей та сховища даних у разі, якщо наш Всесвіт - це величезний комп'ютер.

Вопсон також припускає, що можна перевірити, чи ми є частиною симуляції, наприклад, вивчивши, чи є у інформації маса. Хоча його гіпотеза спірна і вимагає серйозних доказів, він виділив кілька варіантів, навіщо розвиненіша цивілізація могла б створити таку симуляцію.

Однією з таких ідей є теорія Ніка Бострома, згідно з якою майбутні цивілізації можуть проводити "симуляції предків", щоб вивчати своїх попередників. Вопсон додає, що симуляція може бути створена для розваги, вирішення складних проблем або навіть для продовження життя, якщо в базовій реальності час тече швидше.

Незважаючи на те, що ці гіпотези звучать як наукова фантастика, у нас немає реальних доказів того, що ми перебуваємо в симуляції. Ми досі не розуміємо природу власної свідомості, і створення комп'ютерів, здатних працювати на такому рівні, поки що неможливо. Понад це, цю ідею часто критикують як ненаукову, оскільки довести існування симуляції зсередини може бути неможливо.