У Краматорську попрощалися з вчителем і спортивним діячем Євгеном Миргородським

Друзі, колеги та учні поділилися своїми спогадами про загиблого.

Сьогодні о 10:00 на Іванівському кладовищі прощалися з "Учителем року 2023" Євгеном Миргородським. Провести його в останню путь зібралися колеги, учні та просто близькі люди.

Євген Миргородський був учителем фізкультури в 11-й і 23-й школах Краматорська. Захоплювався східними єдиноборствами: дзюдо, самбо, рукопашним боєм і китайською гімнастикою. Заснував Клуб "Любителів бігу" та організовував щотижневі пробіжки в парках — Run Day. Його вважали світлою та цілеспрямованою людиною, яка завжди і всюди допомагала іншим. Але 9 лютого 2025 року його життя обірвалося внаслідок вибуху російської бомби, яка влучила прямо в його будинок.

"Ми втратили людину, яка була надзвичайно різносторонньою та цікавою для всіх. Бо його життя було присвячене здоровому способу життя та правильним церковним заповідям. І коли його призначили класним керівником, то звернули увагу, що не кожна жінка-мати ставиться до дітей так відповідально. Ми втратили людину, яка могла розповісти не лише про кожного свого учня, а й про його родину. Це величезна та тяжка втрата. Це втрата відповідальної та сумлінної людини", - каже Наталія Писаренко, директорка 11-ї та 23-ї шкіл Краматорська.

Жінка також зазначає, що Євген ніколи не забував про своїх колег, пам’ятав дні народження всіх своїх учнів, навіть тих, хто вже давно закінчив школу.

"Він був дуже світлою людиною, з великої літери. Як другий тато, завжди підтримував. Завжди залишався на зв’язку навіть після випускного. Часто говорив про життя і давав нам поради, як краще діяти", - згадує учениця Євгена, Ангеліна.

Учні, які прийшли на похорон, розповідають, що його уроки фізкультури відрізнялися цікавими моментами, бо він на власному прикладі показував різні вправи, що могли підтримати людину не лише фізично, а й психологічно.

Це вдавалося Євгену легко, адже він багато уваги приділяв розвитку спорту. Один із його шкільних проєктів став частиною його професійної діяльності, завдяки чому він отримав звання "Учитель року 2023".

"Євген Євгенович був людиною, яка завжди була на своєму місці. Він справді любив свою роботу, і все, що робив, - робив від щирого серця. Він вкладав душу у свою справу, переживав за кожного учня, цікавився їхнім життям навіть після випуску. Як колега він теж завжди був готовий прийти на допомогу", - розповідає вчителька технологій Олена.

Окрім роботи в школі, Євген Миргородський був одним зі спортивних активістів міста. Його часто можна було побачити, коли він бігав вулицями Краматорська.

"Я познайомився з Євгеном минулого року в біговому клубі. Ми обидва займалися бігом, і так по інтересах і зійшлися. Мали разом бігти 1 січня: я на півмарафон записався, а він якраз заснував Run Day. Я запам’ятав його скромним, він був християнином, стежив за мною у Facebook, ми з ним у месенджерах спілкувалися. Для Краматорська це велика втрата. Це була людина-ціль, яка робила світ кращим. Він активно популяризував спорт і був патріотом своєї країни", — каже Дмитро, священнослужитель.

Попрощавшись із Євгеном Миргородським, його друзі, колеги й учні ще довго не розходилися з кладовища. Вони згадували, як він умів надихати, підтримувати, навчати не лише спорту, а й життя. I попри біль втрати усi розуміли: він залишив по собі не тільки спогади, а й справу, яка продовжуватиме жити.

“Ми обіцяємо, що зробимо все можливе задля збереження його світлої пам’яті”

На жаль, не всі знайомі та друзі Євгена змогли сьогодні бути присутніми на його похороні. Адже через велику війну багатьом довелося виїхати з міста. Звістка про його загибель стала для них сильним потрясінням.

Деякі його однодумці та учні поділилися спогадами про свого наставника.

“Сім років тому, у травні 2018 року, ми з Ієном Бірдером приїхали до Краматорська, щоб зустрітися з місцевим вчителем фізкультури, з метою спільного запуску Краматорськ Runday. Ми розпитували у місцевих активістів, хто ж буде найкращою кандидатурою для організації Runday у місті. Й всі одноголосно направляли нас до Євгена.

Коли ми вперше зустрілися він був серйозним, стриманим, дипломатичним і трохи недовірливим - хто ці дивні люди з Києва, які пропонували йому організовувати безкоштовні щотижневі забіги?

На щастя, це тривало недовго - за кілька хвилин розмови Євген уже усміхався і жартував з нами. Так ми зрозуміли, що він - наш ідеальний організатор Краматорськ Runday.

Протягом семи років він був одним із найбільш відданих, енергійних і організованих лідерів Runday. Він продовжував проводити забіги навіть під час пандемії, ніколи не забував привітати членів команди з днем народження і, попри все що пережив Краматорськ, зберігав Runday у своєму місті, що було особливо цінним, адже сусідні локації у Маріуполі та Сіверськодонецьку було, на превеликий жаль, знищено разом із їхніми містами.

Його останній пост у Facebook, лише за день до загибелі, містив єдині слова: “Краматорськ Runday”, що, на нашу думку, повністю відображали його як людину, що була беззаперечно відданою справі свого життя.

Євгена дуже бракуватиме всій нашій спільності та ми обіцяємо, що зробимо все можливе задля збереження його світлої пам’яті, щоб його енергія та відданість залишилися з нами назавжди”, - діляться засновник ініціативи Runday Ієн Бірдер та менеджерка ініціативи Альона Лащенко.

“Ми ніколи не могли собі уявити, що його життя може так швидко і раптово обірватися”

“У 2019 році я вирішила спробувати заняття бігом. Як згодом виявилось, спільнота бігунів налічує величезну кількість людей по всій країні, зокрема і в Краматорську. Через нове захоплення я і познайомилась з Євгеном, який був засновником Runday у нашому місті. Ми зустрічались як і на маленьких міських забігах, які долали разом з іншими бігунами, так і на великому Краматорському марафоні.

Він, як вчитель фізкультури, завжди цікавився успіхами моєї доньки, яка в спорті з 5 років, що було надзвичайно милим проявом з його боку.

Євген був доброю людиною, завжди готовою прийти на допомогу іншим. З початку повномасштабного вторгнення він вирішив залишитись у Краматорську та вважав це своєю принциповою позицією.

Ми ніколи не могли собі уявити, що його життя може так швидко і раптово обірватися. Ми завжди памʼятатимемо його як надзвичайно щирого і чуйного чоловіка”, — розповідає одна з учасниць Runday Наталія Чернявська, одна з учасниць Runday.

“Він був людиною неймовірної енергії та життєлюбства”

Попри свою “бігову” діяльність, Євген завжди залишався у першу чергу вчителем.

“Пан Євген був моїм класним керівником, який випустив наш клас минулого року. Завдяки Євгену Євгеновичу багато хлопців з нашого класу почали займатися пауерліфтингом. Він не просто навчав нас фізкультури – він надихав кожного на рух, розвиток і самовдосконалення. Спортивний, витривалий, завжди в русі – він подавав приклад, як любити спорт і не здаватися перед труднощами. Він був людиною неймовірної енергії та життєлюбства.

Його доброта та щирість запам'яталися всім учням. Він вмів знайти підхід до кожного, підтримати йі підбадьорити навіть тоді, коли щось не виходило. Завжди прагнув до нового, ставив перед собою цілі та досягав їх і нас навчав цьому ж. Для багатьох він залишиться не просто вчителем, а наставником і другом, який умів запалювати серця вірою у власні сили. Для нас, учнів, він зробив достатньо щоб назавжди залишитись в наших серцях”, - згадує учень загиблого Єгор Хрущ.

“Ми були з ним на одній хвилі”

“Євгеній Євгенович Миргородський — це ім'я викликає посмішку не тільки у мене, але й у більшості моїх однокласників. Ця людина поєднувала в собі все необхідне, щоб бути чудовим вчителем – доброзичливість, турбота, жарти й, звісно, за необхідності, дрібка суворості. Для мене — це справжній ідеал педагога, той, про якого я завжди буду говорити з захопленням: “Ти навіть не уявляєш, який у мене був крутий вчитель фізкультури!”

Це людина, яка завжди говорила прямо, яку можна було зустріти на вулиці та трохи погомоніти, яка любила нас і наш клас, а ми були з ним на одній хвилі! Він той, про кого наш випуск буде пам'ятати і розповідати ще дуже-дуже довго. Людина помирає тільки тоді, коли про неї забувають, а це означає, що він житиме вічно – серед наших спогадів!”, – так з любов’ю і трепетом відгукується про наставника Лугінін Кирило, учень Євгена.

Дмитро Глушко, Олеся Янків

Фото: Дмитро Глушко/Kramatorsk Post