"Атмосфера у Краматорську нагадує Костянтинівку два роки тому": каже португальський журналіст, який побував у місті

Дівчата у кав'ярні сміялися та реагували на жарти, та все одно не погоджувалися розповісти, як живе молодь у Краматорську зараз.

Не можна сказати, що Жозе Педро Фразао дуже засмутився. Краматорськ у цю поїздку був для нього містом транзиту. Втім ми встигли поговорити про роботу, враження від наших місць та чому, на його думку, португальці прихильні до України.

Повернувся до висвітлення війни після понад 20 років перерви

- Мені майже 50, - каже Жозе, - Я працюю на одній з найстаріших та найбільших станцій Португалії - Radio Renascença. Цим радіо володіє Католицька церква, але воно переважно транслює новини на музику.

Це радіо історично важливе для Португалії, бо саме на ньому прозвучали пісні, які стали сигналом для військових скинути диктатуру в 1974 році (події так званої Революції гвоздик або Революція капітанів).

- А ще я працюю фрілансером на португальській службі Radio France internationale (зазвичай називають RFI, Міжнародне французьке радіо) в Україні з початку повномасштабного вторгнення.

Португалець у Краматорську. Фото - Максим Ходушко/Kramatorsk Post

Саме як журналіст RFI Жозе завітав наприкінці лютого до України.

- Ще на початку березня 2022 я провів два тижні в Україні, а потім був ще кілька разів - у Львові, Києві, Харкові та інших містах.

У Краматорську Жозе вперше побував навесні 2023 року. Каже, що тоді перед ним був вибір - затриматися у нашому місті або поїхати далі. Тож він поїхав до Костянтинівки. На моє питання, чи бачить він різницю між Краматорськом два роки тому та зараз, Жозе відповів:

- Так, різниця є. Тут стало значно більше людей у формі на вулиці. Така атмосфера у Краматорську зараз нагадує Костянтинівку два роки тому.

Для нього це явна ознака того, що за цей час війна просунулася на 20-30 км ближче. Також Жозе був проїздом у Слов'янську, який вважає важливим для України навіть символічно.

На RFI португальський репортер розповідає слухачам про війну в Україні. А тому я поцікавився, чи був у нього досвід воєнних репортажів раніше.

- Моє перше завдання такого роду було близько 25 років тому - я робив репортажі із Косова, щоправда, вже після закінчення війні. Я розповідав про наслідки війни на Балканах, - про розмінування, про військових НАТО там і взагалі, як там тоді було. Був також у Боснії.

Після подій 11 вересня 2001 року у США, коли внаслідок теракту були зруйновані вежі-близнюки, його направили висвітлювати війну в Афганістані:

- Але заїхати безпосередньо до Афганістану можливості не було. Про ті події я розповідав з сусіднього Пакистану, де провів кілька тижнів.

Тоді сотні іноземних журналістів чекали, але так і не дочекалися дозволу бути ближче до місця подій.

Отже, після понад 20 років перерви у репортажах про війну, Жозе Педро знову розповідає португаломовним слухачам, що відбувається на війні. Цього разу на війні в Україні.

- Я розповідаю також про геополітику, працюючи в Ірані, Індії, Південній Африці, Бразилії та інших країнах. Зокрема й про вибори у США теж.

Як португальці ставляться до України та українців

У Португалії проводили дослідження щодо ставлення місцевого населення до подій в Україні. Жозе розповів, що згідно з ними його країна одна з найбільш проукраїнських у Європі.

- І це не лише через українську діаспору, ставлення до якої дуже добре. Щодо діаспори - це вже довга історія, бо є українці, що живуть у Португалії понад 20 років. Вони насправді дуже інтегровані у португальське суспільство.

Навіть не політики, а саме прості люди відчувають солідарність з Україною. Чимало українців приїхали до Португалії через повномасштабне вторгнення і це, як каже Жозе, мобілізувало місцевих - вони допомагають біженцям роботою та житлом.

- Частково це через дещо складні стосунки між Португалією та росією. Це не те, що б політичне або військове, а культурне - пов'язане з католицизмом.

Це відношення ґрунтується, за словами португальського журналіста, на легенді про об'явлення Діви Марії у містечку Фатіма. Про це пишуть так: троє місцевих дітей - Лусія Дос Сантос, її кузен Франсіско і кузина Хасінто Марто стверджували, що Діва Марія приходила до них тринадцятого числа усі місяці, з травня по жовтень 1917 року і говорила з ними. Вона передбачила три великих події: прихід до влади комуністів, Другу Світову війну, а також розпад Радянського Союзу.

- Діва Марія сказала тим дітям, яким являлася, що вони мають молитися про навернення росії, про навернення її серця. Бо у той час в росії вже поставав комунізм, а з ним і радянський союз.

З того часу вже понад сторіччя, пояснює Жозе, росію у Португалії вважають не так що за ворога, але як країну не Заходу, не західного світу.

- Водночас Україна сприймається саме більш як країна Заходу. Також ми у Португалії відчуваємо природний зв'язок до країн, які не такі вже насправді великі. Наприклад, поруч з нами на Іберійському півострові значно більша Іспанія. Тобто португальці стають на бік тих, хто менший та слабший. Це більше як культурне явище.

Той факт, що серед українців у Португалії чимало відданих греко-католиків теж зіграв на користь України - як культурний зв'язок.

- Але справа, звісно, не лише в релігії, - додає Жозе. - Питання у солідарності, бо багатьом португальцям свого часу довелося стати мігрантами. Через це також вони є людьми з великою гостинністю. Суспільство відчуло - ми маємо допомагати українцям.

Якщо підбити підсумок щодо підтримки, запропонував я Жозе, португальці підтримують Україну з трьох головних причин: португальці - добрі, гостинні люди, українська діаспора інтегрована у португальське суспільство, та зрештою росія не навертається до Бога, - Жозе погодився, що це так.

- А ще Португалія дуже проєвропейська країна, тож цінує європейські прагнення України, яка на іншому боці Європи. Тобто португальці більше проукраїнські, ніж антиросійські.

У Португалії розуміють що відбувається в Україні

- Новини в Португалії розповідають про події в Україні щодня. Може бути таке, що на трьох каналах чотири рази на день виступають військові аналітики. Вони знають і про Краматорськ, і про інші міста. Знають про Слов'янськ та де розташована Костянтинівка.

Десь на кордоні з росією у Харківській області. Фото надане Жозе Педро Фразао

Кілька разів на день на португальських каналах показують та аналізують карту бойових дій в Україні.

- Різницю між Херсоном та Харковом ми у Португалії теж знаємо. Щонайменше географічно свідомі.

Звісно, велику роль відіграють і особисті стосунки Батьки Жозе живуть у селі з населенням близько 200 мешканців. Вони теж відчувають, що можуть бути корисними:

- Моя мати навчає там португальської мови родину біженців з Запоріжжя.

Цій родині надали житло від місцевої церкви та допомагають знайти роботу.

- Роль Церкви у гуманітарних питаннях у Португалії залишається дуже великою. Вона допомагає бідним, яких у Португалії близько 20 %, а зараз і українським біженцям.

Як може скінчитися ця війна з погляду європейця

Наостанок я спитав Жозе Педро, як на його думку, як європейця усе це, війна росії проти України, може скінчитися.

- Я скажу думку, як журналіст, який має бути нейтральним по можливості, хоча я вже вшосте в Україні. Думаю, зараз відбуваються визначні для цієї війни події. Україні доводиться стримувати значно більшу вогневу міць. І один з уроків, який Україна дає світу - це ідентичність, сильне відчуття громади та єдності.

На його думку, у Києві явно намагаються знайти політичне рішення. Жозе має певні сумніви щодо цього, втім каже, не володіє всією інформацією. Можливо, буде щось схоже на Мінські домовленості. Або тут, просто у Краматорську, будуть португальські, іспанські, французькі миротворці від ООН.

- Думаю, наступні кілька тижнів Європа прийматиме певні рішення щодо України. Америка ж перегортає сторінку у відношеннях по всьому світові, - вони торгуватимуться (різними речами, з різними країнами).

Наша розмова з Жозе відбувалася за кілька годин до скандальної зустрічі в Овальному кабінеті. Португальський журналіст висловив таку думку щодо угоди про українські копалини:

- Я думаю, що для України це може бути дуже розумним кроком, щоб здобути гарантії безпеки з боку Америки. Наприклад, якщо американська компанія прибуває до Краматорська добувати корисні копалини, вона потребуватиме для цього безпека. Думаю, це загалом стратегія Зеленського.

Загалом від Європи Жозе очікує можливих рішень щодо миротворців, а від США - гарантій згідно з угодою щодо корисних копалин.

Фото обкладинки - Жозе Педро Фразао в Ізюмі