16 березня 2007   10:10   1736

Ющенко: «Членство в ЄС не є самоціллю»

«Я, як Президент України, реально оцінюю те, що є можливим, при цьому не зраджуючи прагнення українського народу приєднатися до Європи, частиною якої він є...»

Стаття Президента України Віктора Ющенка у «The Wall Street Journal» від 15 березня:

«РЕАЛІСТИЧНИЙ КИЇВ»

Ще два роки тому, одразу після моєї інавгурації на посаду Президента України, потрясіння та невпевненість, що супроводжували Помаранчеву революцію, здавалися вже подоланими. Попереду в України була дорога до побудови більш процвітаючого та безпечного майбутнього, на шляху до якого ми керувалися бажанням створити сучасну, європейську демократію. Помаранчева революція, в першу чергу, була вибором на користь демократії та свободи. Але, разом з тим, не менш важливим вибором на користь європейського майбутнього України.

Я, як Президент, як і всі українці, ніколи не ставив під сумнів те, що ми є європейською нацією. Незалежно від того, чи є Україна країною-кандидатом на членство в ЄС, чи ні, наша європейськість є географічним та історичним фактом. Ми народжені європейцями, і у своєму житті ми керуємося європейськими цінностями. Наша перша Конституція, прийнята Пилипом Орликом у 1710 році, передбачала право голосу та верховенство права – цінності, якими керувалася Україна наступні 300 років. Це саме ті цінності, які змусили людей вийти на вулиці в листопаді 2004 року, щоб відновити демократію в нашій країні та показати наш європейський дух.

Настав час нового реалізму у відносинах між Україною та Європейським Союзом – реалізму, який залишає питання членства на перспективу. По-перше, членство в ЄС залишається нашою стратегічною метою, але не є самоціллю. У своєму бажанні відповідати Копенгагенським критеріям Україна керується, в першу чергу, внутрішнім бажанням створити стабільне, процвітаюче та демократичне майбутнє. Саме тому ми маємо зосередитися на суті реформ та інтеграції і не бути одержимими їх кінцевою оцінкою. Якщо ми вірно оберемо суть, інше складеться саме по собі. Це буде основою для прориву у порядку денному відносин Україна – ЄС.

По-друге, нам необхідно з більшим розумінням поставитися до тих викликів, перед якими постав ЄС. За останні двадцять років Європейський Союз розширився від десяти країн-членів у 1985 році до двадцяти семи сьогодні, збільшивши кількість свого населення з 312 мільйонів до 494 мільйонів чоловік. Приєднання десяти країн з колишнього комуністичного блоку до Європейського Союзу стало серйозним викликом як для самих нових країн-членів, так і для країн-членів попереднього складу ЄС.

Тим не менше, вже можна відчути перші переваги такого кроку, і рано чи пізно короткострокові хвилювання з приводу перенесення місця роботи та збільшення міграції поступляться належній оцінці тих позицій, у яких Європа посилилася в цілому завдяки розширенню.

І коли це станеться, я переконаний, що бажання завершити об’єднання Європи буде сильнішим ніж будь-коли, і Україні запропонують перспективу членства.

Одним із найбільш видатних досягнень Європейського Союзу став його позитивний вплив на життя тих, кого він прийняв до свого складу. Це те, що досить часто неналежним чином цінується більш досвідченими країнами-членами, де поколіннями укріплювалися ліберальна демократія та високий рівень життя.

Це нагорода, заради якої країни-претенденти йдуть на неймовірні кроки по впровадженню болючих та тривалих реформ, від яких легко можна відмовитися у разі, якщо вигоди чітко не визначені.

Зовнішній контроль, який передбачено в рамках процесу набуття членства, визначає межі та терміни для забезпечення впровадження чітко визначених економічних та політичних реформ.

Я, як Президент України, реально оцінюю те, що є можливим, при цьому не зраджуючи прагнення українського народу приєднатися до Європи, частиною якої він є. Найбільшим викликом для нас, як для нації, є підтримання віри та терпіння, необхідних для подолання перешкод, що постали на нашому шляху. Звичайно, з цим викликом ми маємо впоратися переважно власними силами. В той час, коли інші країни Центральної та Східної Європи розпочали процес впровадження економічних та політичних реформ, орієнтуючись на обіцянку набуття членства в Європейському Союзі, Україна стала на шлях реформування, маючи лише надію, що наші зусилля у майбутньому будуть певним чином оцінені.

Але немає підстав бути песимістичними. Ми повинні прийняти виклик. Єдиним можливим для нас шляхом є взяття відповідальності за нашу власну долю шляхом впровадження змін та практичних кроків, які необхідні для перетворення України на сучасне та успішне європейське суспільство. Сьогодні в Копенгагені я маю намір заявити про амбітні плани України щодо успішного виконання всіх вимог з набуття членства в Європейському Союзі за наступні десять років, і про те, що вона готова пройти цей шлях, у разі необхідності, самотужки.

У разі необхідності ми пройдемо цей шлях самостійно, але ми сподіваємося на доброзичливість та підтримку наших друзів у всій Європі. Оскільки ми не можемо в даний момент розраховувати на підтримку, як країна, що офіційно має перспективу членства, то я звертаюся до вас з пропозицією надати нам допомогу в рамках Ради «вчених мужів», що складатиметься із європейських високопосадовців, які мають досвід, необхідний для визначення вірного шляху для України до набуття членства в ЄС. Рада буде складатися з політиків та посадовців, які мають досвід керування процесом розширення від імені інституцій ЄС та країн-членів.

Звичайно, єдине, що ми можемо просити від такої Ради – це роз’яснення стратегій та змін, необхідних для того, щоб Україна змогла відповідати Копенгагенським критеріям.

Складне завдання по втіленню таких змін буде відповідальністю виключно України.

І я, як гарант демократичного майбутнього України та її національних інтересів, маю намір забезпечити виконання цього завдання.
"Обком"
Додати коментар

Якщо ви хочете залишити коментар, прохання авторизуватися або зареєструватися.