Комунальна родина

Ми звикли згадувати про вас, коли щось вийшло з зони нашого комфорту - зникло світло, прорвало трубу, підтікає радіатор чи запахло газом.

Про це інформує Олександр Гончаренко

Або квіти хтось вкрав біля підʼїзду?! Чи докучала яма у подвірʼї та задовбались вже лаятись кожного разу з візочком.

Ми так звикли… коли хочеться посваритись - я згадую комунальників. Це легко) постійний наш «спаринг» партнер у суперечках, який тримає гідно удар, або може взагалі добряче облаяти у відповідь, в неділю - в масляній куртці та гайковим ключем у руках. Ну вміємо! Еге ж?)

Але ми навіть не уявляємо вашої титанічної роботи в цей воєнний час…

Вас до цього ніхто не готував. Та й нас ніхто не готував… але ви стисли зуби та робите свою справу гідно. Ви робите навіть те, що взагалі до вашої роботи ніколи не відносилось… я тисну руку кожному й кожній із вас. Я дякую всім вам.

Я дякую військовим, які захищають наше місто.

Які дякую комунальникам, які дбають про наше місто.

Краматорськ був, є та буде!