3 травня - Всесвітній день свободи преси

Щороку 3 травня світова спільнота відзначає День свободи преси, що слугує нагадуванням про важливість свободи слова для забезпечення демократії та захисту прав людини.

Про це інформує Донецька обласна державна адміністрація

Дата 3 травня обрана не випадково. Саме цього дня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли «Віндхукську декларацію», в якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації наголошено, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса.

Відтоді Віндгукська декларація 1991 року є прикладом та каталізатором боротьби за свободу преси у всьому світі. Вона стала джерелом натхнення для регіональних декларацій, сприяла підвищенню професійних та етичних стандартів журналістики, відкрила шлях для активної діяльності організацій з питань свободи преси та стимулювала реформи законодавства у сфері медіа та розвитку вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації.

1993 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем свободи преси.

Російсько-українська війна також вплинула на свободу преси. Війна докорінно змінила роботу журналістів та історії, які вони висвітлюють. Російські атаки, що відбуваються по всій країні, перетворили їх усіх на воєнних репортерів.

З моменту повномасштабного російського вторгнення безпека журналістів опинилася під загрозою більше, ніж будь-коли. Вони іноді навмисно стають мішенями для військового вогню, незважаючи на те, що мають посвідчення «Преса», а список поранених або вбитих репортерів та ЗМІ, які сильно постраждали від авіаударів, продовжує зростати.

Також вплив війни зазнав на собі й медіасектор - порушено роботу редакцій, виникла загроза їх економічного виживання. Медіа втратили багатьох передплатників і рекламодавців. У поєднанні з іншими наслідками війни, як-от матеріальні руйнування, порушення ланцюгів постачань і вимушена релокація працівників, ця ситуація загрожує існуванню багатьох українських медіа. Кілька сотень видань закрилися, інші ж скоротили свою діяльність і тимчасово звільнили співробітників без збереження заробітної плати. Найбільше від цих викликів постраждали місцеві та друковані медіа.

З початку повномасштабного вторгнення росія скоїла 833 злочини проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну.

03 квітня 2022 року у Маріуполі російські військові вбили литовського режисера та документаліста Мантаса Кведаравічюса. Українська журналістка Альбіна Львутіна, яка була знайома з режисером, повідомила, що Мантаса Кведаравічюса застрелили російські військові. «Бездушні російські військові взяли Мантаса в полон і вбили. А потім просто кинули. Його героїчна дружина зробила неймовірне. Вона змогла під обстрілами знайти його тіло в Маріуполі й вивезти в рідну Литву. Щоб її саму не вбили, щоб тіло не знищили, треба було приховати інформацію», – написала журналістка. За її словами, Мантас загинув не 2 квітня, а раніше. На той момент дружина вже намагалася вивезти його тіло через росію. Про загибель Кведаравічюса в окупованому Маріуполі стало відомо 3 квітня. Також про обставини загибелі Мантаса Кведаравічюса у Маріуполі повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. За даними омбудсмена, він потрапив у полон до рашистів, які згодом його розстріляли. «Тіло режисера окупанти викинули на вулицю. Його дружина, ризикуючи життям, вивезла тіло з блокованого міста та привезла до Литви. Справжня причина загибелі режисера раніше не озвучувалась заради її безпеки», - йдеться у повідомленні.

9 травня 2023 року унаслідок ракетного обстрілу поблизу Часового Яру загинув відеожурналіст французької інформаційної агенції AFP Арман Солдін.

24 серпня 2024 року у Краматорську внаслідок російського удару по готелю «Сапфір» загинув радник з питань безпеки британського інформагентства Reuters Раян Еванс. За даними правоохоронців, серед поранених було також четверо репортерів: громадяни США, Німеччини, Латвії та України. Пораненим журналістам віком 38, 40, 41 та 46 років надана медична допомога. Нацполіція зазначає, що росія вдарила з ОТРК «Іскандер-М» по готелю, де жила команда репортерів іноземного медіа.

10 жовтня 2024 року у росії в ув’язненні померла українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території. Родичі Вікторії подавали запит до окупаційної прокуратури Маріуполя. Звідти повідомили, що справи проти неї не заведено. Без відповіді залишилися листи до російських генеральної прокуратури, слідчого комітету, омбудсмена.

Репортер німецького видання Bild Бйорн Штрітцель отримав уламкове поранення внаслідок російського обстрілу міста Дружківка (Донецька область) 2 січня 2023 року.

27 червня 2023 року під час російського обстрілу Краматорська червня поранення дістала британська фотографка-фрилансерка Анастасія Тейлор-Лінд. Окрім цього під час обстрілу центру Краматорська поранення отримали троє громадян Колумбії – засновник організації Aquanta Ucraina, колумбійський депутат Серхіо Харамільйо, письменник Ектор Абад і журналістка Каталіна Гомес.

Кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко отримала 19 липня 2023 року контузію у зоні бойових дій на Донеччині, де знімала матеріал про українських захисників.

22 липня 2023 року оператор медіакомпанії Deutsche Welle (DW) Євген Шилко отримав осколкове поранення під час обстрілу міста Дружківка.

24 липня 2023 року журналіст французької інформаційної агенції AFP Ділан Коллінз отримав поранення внаслідок атаки безпілотника поблизу Бахмута.

22 грудня 2023 року фотографка, ведуча програми Укрінформу «Станція Краматорськ» Влада Ліберова отримала поранення на фронті у Донецькій області. «Їхали у бік Авдіївки і пакет градів розкрився по нашій автівці. З усіх можливих сценарії, це кращий, тому що могло бути все набагато гірше. І, чесно кажучи, я дуже щаслива, що все завершилося так, як завершилося», - казала Ліберова.

Нескінченним є список злочинів, скоєних росіянами проти українських та зарубіжних медійників. Багото життів працівників медіа забрала російська агресія, деякі з них загинули безпосередньо під час виконання своїх професійних обов’язків.

Всесвітній день свободи преси – це можливість нагадати, що демократичний розвиток країни, донесення правдивої та своєчасної інформації неможливе без свободи слова та свободи преси.

Саме завдяки журналістам увесь світ дізнається про жахи війни в Україні, а також про те, якою ціною ми відстоюємо свою свободу та незалежність.