5 травня 2014 року заснована 12-та бригада спеціального призначення «Азов»

Сьогодні 12-та бригада спеціального призначення «Азов» - професійне військове формування в складі Національної гвардії України, відзначає річницю заснування.

Про це інформує Донецька обласна державна адміністрація

«Азов» засноване 5 травня 2014 року як батальйон спеціального призначення Міністерства внутрішніх справ. Засновником та лідером став колишній політв’язень Андрій Білецький. Пізніше командиром ОЗСП став Ігор Михайленко, згодом Максим Жорін, а четвертим очолив «Азов» Денис Прокопенко, який разом із бійцями боронив Маріуполь у 2022 році.

З першого дня свого існування «Азов» забезпечує захист територіальної цілісності держави, її законів та конституційного ладу, активно бере участь у відбитті російської агресії на території України.

13 червня 2014 року підрозділ відіграв ключову роль у операції з визволення Маріуполя.

4 серпня 2014 року «Азов» у взаємодії з Збройними силами України звільнив місто Мар’їнка від терористів та російських найманців.

10 серпня 2014 року Збройні сили України у взаємодії з батальйоном «Азов» розпочали операцію зі звільнення міста Іловайськ і ліквідації укріпленого району терористів.

У вересні 2014 року, разом із підрозділами Збройних сил України, батальйон «Азов» тримав оборону Маріуполя.

17 вересня 2014 року батальйон був розширений до полку спецпризначення у складі МВС. Підрозділ продовжував активну контрдиверсійну діяльність і оборонні дії на Маріупольському напрямку.

11 листопада 2014 року “Азов” перейшов до складу Національної гвардії України і став окремим загоном спеціального призначення (ОЗСП) у складі 18-го полку оперативного призначення військової частини 3057. У цей період в підрозділі створюється артилерійський і танковий підрозділи.

10-18 лютого 2015 року силами підрозділу була проведена Павлопіль-Широкинська наступальна операція, в результаті якої були звільнені населені пункти: Широкине, Павлопіль, Комінтернове, Лебединське та Бердянське.

У період з 2015 по 2018 роки підрозділ активно розвивався, вдосконалювався та доукомплектовувався. Крім того, «Азов» активно брав участь в оборонних діях на лінії зіткнення. Снайперські групи ОЗСП «Азов» виконували завдання зі спеціальної, загальновійськової розвідки та контрдиверсійної боротьби в зоні проведення АТО/ООС.

З січня по вересень 2019 року батальйонна тактична група «Азов» виконувала бойові завдання на лінії зіткнення в районі Світлодарської дуги.

Однією з найбільших битв для «Азову» стала 86-денна оборона Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Перебуваючи в оточенні, підрозділ у складі Маріупольського гарнізону стримував переважаюче в силах та засобах угруповання Збройних сил рф, відволікаючи їхню увагу від наступу вглиб країни.

У квітні 2022 року, перебуваючи в оточеному Маріуполі, офіцери «Азову» створили підрозділ в околицях Запоріжжя, який фактично увійшов до складу ОЗСП «Азов». Цей підрозділ складався з добровольців та «азовців», які опинилися поза межами Маріуполя на початку вторгнення. Підрозділ був створений для подальшої спроби деблокади міста. Пізніше ці добровольці стали основою для відновлення та масштабування «Азову».

У лютому 2023 року ОЗСП «Азов» став 12-ю бригадою спеціального призначення «Азов» у складі Національної гвардії України.

Одна з головних традицій підрозділу — це зачитування «Молитви українського націоналіста», що шанується в «Азові» на рівні з гімном України. Зазвичай виконання відбувається під час урочистостей до дня заснування «Азову», на містерії до Дня мертвих, перед бойовими завданнями. Також інколи бійці виголошують Молитву для підняття бойового духу та концентрації.

Крім «Молитви українського націоналіста», важливе місце у ритуалістиці та церемоніалі підрозділу займає «Декалог українського націоналіста», кожне речення якого є закликом до дії. «Декалог» і «Молитва» є важливою ланкою, яка поєднує традиції Азову з традиціями національно-визвольного руху часів УПА.

Військове вітання в бригаді «Азов» відбувається шляхом прикладання кулака до серця. Кулак приставляють до серця під час виконання Гімну, «Молитви українського націоналіста», на знак пошани до полеглого побратима під час прощання. В Україні цю традицію популяризували військовослужбовці «Азову». Нині таке військове вітання виконують у низці підрозділів, у яких служать колишні «азовці».