Скільки українців користуються ШІ, читають новини у Telegram чи не мають інтернету? Опитування

У 2024 році 91% українців щоденно користувалися інтернетом, а 28% – вже взаємодіяли зі штучним інтелектом.

При цьому медіаграмотність українців знизилася порівняно з періодом початку повномасштабного вторгнення: з 81% до 72%.

Такі результати дослідження індексу медіаграмотності українців опублікувала Громадська організація "Детектор медіа".

Медіаграмотність і медіакомпетентність

Різке зростання індексу медіаграмотності відбулося після початку повномасштабної війни – частка українців із рівнем, вищим за середній, зросла з 55% у 2021 році до 81% у 2022-му.

Та у 2024 році цей показник знизився до 72%, що пояснюють адаптацією до медіаумов, втомою від інформаційної напруги та змінами в методології.
РЕКЛАМА:

Цифрова компетентність знизилася з 55% до 48%. Молодь віком 18-35 років показує вищий рівень цифрових навичок, а от у віковій групі 56-65 – найнижчий показник.

Серед українців із середньою освітою 41% мають низький рівень медіаграмотності, а серед тих, хто має вищу освіту, – лише 16%.

Показники медіаграмотності вищі серед мешканців міст та людей із вищим рівнем добробуту. Серед тих, кому вистачає лише на їжу, 44% мають низький або нижчий за середній рівень медіаграмотності. У категорії, яка має можливість заощаджувати – таких лише 19%.

Користування інтернетом та штучним інтелектом

Інтернетом щоденно користується 91% українців, і лише 5% не мають доступу до нього. 58% опитаних дивляться відео або фільми онлайн, 39% – здійснюють покупки.

Найпопулярнішими джерелами суспільно-політичних новин виявилися Telegram (60%) та YouTube (37%).

Лише 16% аудиторії не користується Telegram і 11% – YouTube.

Для навчання найчастіше використовують YouTube і Facebook, а для спілкування – Viber.

28% українців користуються штучним інтелектом. Найчастіше – для роботи (14%) або навчання (12%).

72% не користуються штучним інтелектом: 37% не мають потреби, 13% не знають, як це робити, а 11% навіть не чули про ШІ.

Медіа і цензура

62% опитаних українців вважають проблему дезінформації значущою. 43% перевіряють джерела інформації, 33% орієнтуються на фото- чи відеопідтвердження, а 30% – на репутацію автора. При цьому лише 17% переконані, що завжди можуть розпізнати фейки.

До медіа більшість українців ставиться обережно – спостерігається загальне зниження довіри до всіх типів джерел. При цьому зростає частка тих, хто довіряє контенту частково.

Підозру щодо маніпуляцій викликає однобічне висвітлення подій (47%), відсутність джерел (39%) або неточна інформація (43%). 66% вважають, що контент часто спотворюється в інтересах політиків.

Підтримка телемарафону "Єдині новини" знизилася з 45% у 2022 році до 17% у 2024. 77% респондентів шукають альтернативні джерела через брак різних точок зору.

Більшість українців (70%) вважає головною функцією медіа інформування громадян. При цьому 51% вважає, що ЗМІ працюють в інтересах влади, а 24% – в інтересах власників.

Троє з чотирьох українців (75%) вважають, що держава встановлює правила, які регулюють діяльність медіа.

Найбільша кількість аудиторії (34%) вважає, що офіційно в Україні немає цензури, але вона існує в прихованій формі. 42% констатують наявність цензури медіа в країні, та 17% вірять, що цензури немає взагалі.

Кожен другий українець (44%) підтримує критику влади у медіа. Серед цієї аудиторії переважають чоловіки, особи старшої вікової групи. Таку думку також частіше підтримують особи з вищим освітнім статусом.

Водночас 17% не підтримують публічну критику держави.

Суспільні медіа

Абсолютна більшість респондентів (74%) вважає суспільні медіа важливими. 58% опитаних переконані, що такі медіа в Україні існують, а 21% вважають, що незалежних мовників в країні немає.

Найчастіше українці вважають суспільні медіа важливими тому, що вони працюють в інтересах усього суспільства, а не власника (51%); висвітлюють теми, які не цікавлять комерційні медіа, — суспільні проблеми, культуру, науку (10%); а ще не зацікавлені в маніпуляціях (13%).

Частка аудиторії, яка за останній рік сплачувала за доступ хоча б до одного з видів контенту (відео, аудіо чи до контенту інтернет-видань), становить 30%.

Причому 25% платили за відеоконтент (Netflix, MEGOGO, інших стримінгових платформ, YouTube Premium тощо); 18% — за аудіоконтент (Spotify, Apple Music, YouTube Music тощо).

3% респондентів купували доступ до інтернет-видань, а 17% робили благодійні внески на користь будь-яких медіа.