Як медики Краматорська працюють в умовах близької війни

В Краматорську працюють мобільні медичні бригади — ініціатива фонду «Здорові рішення», CARE.Ukraine та MEDEVAC Czech Republic, до якої долучився і краматорський Центр сімейної медицини.

Генеральний директор ЦПМСД №1 Краматорська Олександр Власенко розповів у своєму блозі для espreso.tv, як ці команди щодня доїжджають туди, де медична допомога найбільш потрібна, і які результати вже вдалося досягти.

"Наші лікарі на спеціально оснащених машинах уже рік виїжджають до тих, хто не може дістатися до свого лікаря: літніх людей, маломобільних, тяжкохворих, з інвалідністю, які живуть у віддалених селах

Медична допомога має бути доступною. Але російська агресія позбавила значну частину мешканців прифронтових територій доступу до елементарних медпослуг. Російські злочинці, порушуючи всі закони та звичаї війни, масово обстрілюють медичну інфраструктуру.

За даними ВООЗ, ще станом на серпень 2024 року Росія майже дві тисячі разів атакувала медзаклади, а кожна четверта така атака закінчувалася пораненими чи загиблими.

Як наслідок частина лікарів просто покидає прифронтові території. Частина пацієнтів відверто боїться зайвий раз іти в лікарню. Частина будівель, де раніше надавали меддопомогу, стає для цього непридатною через руйнування. Традиційні "маршрути" допомоги порушилися.

Люди, що не можуть дістатися до лікаря, лише задавнюють свої хвороби, які потім значно складніше лікувати. І чим далі вони живуть від амбулаторій, тим важче їм отримати допомогу.

Тому наш Центр сімейної медицини взяв участь в проєкті благодійного фонду "Здорові рішення" CARE.Ukraine та MEDEVAC czech, щоб запустити у місті мобільні медичні бригади. Ми запустили їх у Краматорську рік тому, у квітні 2024 року. Схожу ідею я мав ще до вторгнення, бо так якісна медицина могла б потрапити у віддалені села. Та саме російська агресія перетворила теорію на необхідність.

Ми змогли сформувати шість медичних команд, які складаються з лікаря й медсестри, за необхідності - психолога, акушера-гінеколога чи хірурга. Отримали два оснащених автомобілі для мобільних бригад, що обслуговують 414 км².

Обрали три категорії пацієнтів, які з різних причин не можуть самостійно дістатися до медзакладів:

• люди, які мають проблеми з транспортом: це мешканці сіл, куди внаслідок війни практично припинили їздити автобуси, тож такі люди навряд вирушають до лікарні, поки не дочекаються критичного стану;
• люди, яким важко вийти з дому, тобто пацієнти, що погано пересуваються чи взагалі не пересуваються;
• паліативні пацієнти.

Головна мета мобільних медбригад — доступ мешканців до базових медпослуг, насамперед обстежень, профілактики, вакцинації.

За рік ми змогли так відвідати 6529 людей, із них 17% понад рік не зверталися до свого сімейного лікаря. 43% таких пацієнтів — люди старшого віку (65+). 11,7% мають інвалідність.

77% пацієнтів мобільних медбригад за рік отримали саме первинну допомогу, тобто консультації, діагностику, лікування найбільш поширених хвороб. Ми помітили, що у форматі мобільної бригади можемо працювати більш ретельно та якісно після того, як, зокрема, отримали додаткове обладнання, а наші спеціалісти підвищили кваліфікацію на тренінгах.

Наприклад, пройшли навчання, отримали портативні УЗД-апарати й почали проводити такі скринінгові УЗД. Їх пройшли 41% пацієнтів, до яких доїхали бригади. У кожного п’ятого в результаті знайшли відхилення від норми: підозри на жовчнокам'яну хворобу, жировий гепатоз, новоутворення печінки тощо. Їх ми скерували на інший рівень допомоги для точнішого діагнозу.

Також команди пройшли навчання з тактичної медицини, паліативної допомоги, психотравм, отоскопії, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету. Завдяки виїздам ми змогли виявити 72 пацієнтів з підвищеним рівнем глюкози, які про це не знали.

Під наглядом наших бригад було також 79 паліативних пацієнтів, до яких ми здійснили 1015 візитів за рік. Дві мобільні команди змогли забезпечити цим людям гідну допомогу: періодичні перев’язки, догляд, виконання призначень лікарів.

Наші команди сформовані з працівників місцевих амбулаторій, вони знають своїх пацієнтів, їхні медикаменти, можуть надавати їм системну, періодичну допомогу. Ми навчаємо людей користуватися ліками, які точно є в регіоні. Також, коли вже знаєш пацієнта, в окремих випадках можеш консультувати його телефоном. Це помітна перевага моделі мобільних медбригад над лікарями-волонтерами, що відвідують прифронтові території.

Хоча і ця модель має свої мінуси:

• Ми помітили, що можемо "розбалувати" пацієнтів: навіть люди, що могли б приїхати до лікаря, починають очікувати особистих візитів, бо їм так легше. Зараз напрацьовуємо критерії, до кого і коли їхати, а коли це недоречно.
• Фінанси. Капітаційна ставка, тобто стала оплата, яку ми отримуємо від держави за кожного пацієнта, не змінюються залежно від того, чи приходить пацієнт до нас, чи ми їдемо до нього. А другий варіант значно дорожчий: ми витрачаємо додаткові ресурси на оплату водіїв, ремонт авто, паливо, не кажучи вже про додаткове медичне обладнання чи матеріали для допомоги. Один робочий день мобільної медичної бригади в середньому коштує 13 500 грн. За цей час вона встигає заїхати в середньому до 15 людей.

Ці виклики ми ще не долали та шукаємо рішення. Ми не можемо покинути наших людей напризволяще. Мені здається, що саме мобільні медичні бригади можуть бути одним із варіантів наближення медичної допомоги до пацієнтів, які цього дійсно потребують".

Олександр Власенко, генеральний директор Центру сімейної медицини Краматорська, президент ГО "Асоціація сімейної медицини Донецької області", Заслужений лікар України