"Коаліція охочих": Бельгія готова відправити війська в Україну після перемир'я, — Франкен

Бельгія готова спрямувати свої війська в Україну одразу після досягнення перемир'я, діючи у складі так званої "Коаліції охочих" під проводом Франції та Великої Британії.

Про це заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен на брифінгу в Брюсселі 20 травня.

"Ми готові у складі "коаліції охочих" разом із Великою Британією та Францією почати діяти на українській землі одразу після укладення перемир'я", — сказав він.

Як повідомляло агентство AFP, ще у квітні шість європейських країн висловили готовність направити військовий контингент в Україну після встановлення режиму припинення вогню. Серед них було офіційно названо Велику Британію, Францію, Литву, Латвію та Естонію. Ім'я шостої країни тоді не уточнювали — ймовірно, йшлося про Бельгію.

Водночас країни, які виступають за більш обережний підхід в українському питанні, зберігають дистанцію від обговорень введення військ. Зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні 17 травня наголосили, що Європі поки зарано говорити про військову присутність на території України. За їхніми словами, на порядку денному залишаються питання майбутніх гарантій безпеки та можливого формату мирних переговорів.

Шведський міністр Пал Йонсон заявила, що у Стокгольма є "низка питань, які необхідно прояснити", перш ніж брати на себе будь-які зобов'язання.

Міністр оборони Австрії Клаудіа Таннер, відповідаючи на запитання про можливе приєднання до "Коаліції охочих", заявила, що країна цілком готова брати участь у міжнародних операціях. За її словами, у разі миротворчої місії в Україні все залежатиме від того, яким саме буде мандат і які можливості для залучення Австрії можуть відкритися.

"Але я не виключаю, що ми могли б приєднатися до забезпечення миру в Україні, якщо до цього дійде", — відповіла Таннер.

Загалом плани "Коаліції охочих", про які раніше відкрито говорив президент Франції Еммануель Макрон, викликали неоднозначну реакцію в Євросоюзі. Французький лідер стверджує, що західна присутність може знадобитися з метою "підготовки формату завтрашньої української армії", розмінування, охорони кордонів або забезпечення режиму припинення вогню. Однак офіційних рішень про розміщення іноземних військ поки що не ухвалено.