Квартиру затопили, а платити не хочуть? Як змусити сусідів відшкодувати збитки

Українці, які живуть у багатоповерхових будинках, практично завжди ризикують зіткнутись із залиттям квартири. Інколи винуватцем такої неприємної події стають сусіди, які згодом відмовляються брати участь у ремонті або ж надавати компенсацію за спричинену матеріальну та моральну шкоду.

Докладніше про обов'язки власників нерухомості щодо відшкодування матеріальних та моральних збитків (завданих іншим особам), а також алгоритм дій при затопленні оселі та необхідні при цьому документи, розповів у коментарі РБК-Україна адвокат Адвокатського об'єднання "Актум" Михайло Зуєв.

Чи повинен власник квартири піклуватись про майно сусідів

Згідно з чинним Цивільним кодексом України (ЦКУ), власник нерухомого майна не може:

• використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства;
• погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Крім того, шкода (завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю) особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну іншої людини, відшкодовується у повному обсязі - особою, яка її завдала.

"Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини", - зауважив експерт.

Крім того, Зуєв навів роз'яснення з постанови пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".

Йдеться про те, що "шкода, заподіяна особі й майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла - за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи".

Що відомо про практику відшкодування моральної шкоди

Відповідно до статті 23 ЦКУ, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Адвокат пояснив, що моральна шкода "полягає у душевних переживаннях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна".

При цьому моральна шкода може відшкодовуватись:

• грішми;
• іншим майном;
• в інший спосіб.

Хто може бути винен у затопленні квартири

За словами Зуєва, винуватцем залиття квартири може бути:

• власник житла;
• користувач житлового приміщення (винаймач);
• компанія-забудовник, що збудувала житло (у спорудження якого людина інвестувала свої кошти, однак з різних причин не сплатила повний розмір грошового внеску та, відповідно, не оформила право власності на житло);
• балансоутримувач багатоквартирного будинку, в якому сталося затоплення квартири;
• виконавець послуг з утримання внутрішньобудинкових мереж тепло- або водопостачання.

Як зафіксувати спричинену матеріальну та моральну шкоду: інструкція

Експерт надав також покрокову інструкцію: як діяти та як фіксувати спричинену матеріальну й моральну шкоду внаслідок залиття квартири

Перш за все, необхідно зафіксувати факт затоплення.

"Викличте представника керуючої компанії/ЖЕКу/ОСББ чи іншої організації. Вони повинні скласти Акт про залиття квартири - визначити винуватця та причину залиття квартири й зафіксувати наявні пошкодження", - пояснив адвокат.

Він уточнив, що в такому Акті обов'язково зазначаються:

• джерело затоплення;
• дата та час події;
• обсяг пошкоджень.

"Обов'язково зробіть фото/відео пошкоджень - це важливі докази для суду", - наголосив Зуєв.

Після цього, за його словами, потрібно оцінити збитки - завдану майнову шкоду.

"Зверніться до незалежного оцінювача, який складе Звіт про матеріальні збитки (вартість ремонту, зіпсованого майна тощо)", - пояснив адвокат.

Крім того, він порадив намагатись врегулювати конфлікт в досудовому порядку - надіслати претензію винуватцю (сусідам) з вимогою відшкодування збитків.

"При складанні Акту фіксації пошкодження вашого майна в результаті затоплення квартири, ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або відшкодування (авансування) послуг щодо ремонтних робіт", - розповів експерт.

Він додав, що при цьому потрібно у письмовій (довільній) формі викласти:

• cуть ситуації;
• суму збитків;
• свою вимогу компенсувати витрати;
• вказати строки для добровільного вирішення

.
Такий документ юрист радить надіслати рекомендованим листом - із повідомленням про вручення.

"У таких справах ключову роль відіграє правильно оформлений Акт про затоплення. Якщо сусіди не йдуть на контакт, не намагайтесь домовитися "по-доброму" - дійте рішуче, але у правовому полі. Ми супроводжуємо подібні справи на всіх етапах - від складання претензії до судового рішення", - поділився адвокат.

Що робити, коли винуватець ігнорує добровільне відшкодування

Зуєв наголосив: у разі відмови винуватця від добровільного відшкодування заподіяної вашому майну шкоди, необхідно звертатись з позовною заявою до суду - для захисту своїх прав.

До позовної заяви (складеної відповідно до вимог чинного законодавства) потрібно обов'язково додати такі документи:

• документи, які підтверджують право власності або володіння квартирою;
• акт про затоплення квартири, оформлений відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій;
• документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок затоплення квартири.

Адвокат уточнив, що підтвердити обсяг завданих збитків може:

• кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведений архітектором, повноваження якого підтверджуються відповідним сертифікатом (зареєстрованим у реєстрі сертифікованих архітекторів);
• висновок судової будівельно-технічної експертизи;
• звіт, складений особою, що має сертифікат суб'єкта оцінної діяльності;
• звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт;
• висновок про оцінку майна.

Насамкінець, до позовної заяви потрібно додати:

• рахунок та квитанцію про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої затопленням;
• акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
• квитанцію про сплату судового збору (якщо ви не належите до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, згідно з законом України "Про судовий збір").