Про це повідомляє Начальник Слов'янської міської військової адміністрації Вадим ЛяхЯк і обіцяв минулого року, приїхав привітати її зі святом.
Іменинниця народилася 21 травня 1923 року у с. Велика Новоселівка, де тоді була велика грецька громада. Ще у дитячому віці з батьками переїхала до Словʼянська.
Коли дівчині було чотирнадцять, її батька репресували через донос співробітника. Засудили і розстріляли його як англійського шпигуна. Через багато років вже онук отримав документи про реабілітацію.
Тоді ж, у 1937-му, мама Ганни залишилася одна з трьома дітьми.
Ганна закінчила школу №5 і поступила до Слов’янської фельдшерської школи.
Диплом фельдшера 18-річна дівчина отримала у червні 1941 року і практично відразу була відкомандирована до діючої військової частині №18810, що базувалася у Лозівському районі. Разом з нею і пройшла всю Другу світову війну, завершивши службу в 1945 році.
Після перемоги лейтенант медичної служби Ганна Доценко працювала у Старомлинівській лікарні. Тут зустріла свого чоловіка Івана Трохимовича - він теж пройшов усю війну, мав інвалідність І групи.
Разом із чоловіком повернулися до Словʼянська. Побудували хату, виростили трьох дітей. Зараз у Ганни Спиридонівни 7 онуків, 8 правнуків, є праправнуки.
Більшу частину свого життя вона працювала фельдшером у залізничній лікарні. Звідти і вийшла на пенсію.
Наразі живе з родиною сина, Олександра Івановича.
На жаль, друга в її житті велика війна знов дістала ветеранку. Цього року, наприкінці квітня, будинок Ганни Доценко був пошкоджений в результаті ворожого обстрілу. Зараз родина вже оформила документи за програмою «єВідновоення». Також допомогу надали благодійні фонди та Словʼянська МВА.
На дивлячись на обставини, Ганна Спиридонівна залишається життєлюбкою та людиною завзятої вдачі. Вона дуже позитивна, має гарну памʼять, цікавиться всім, що відбувається. Говорить, що ось тільки останніми місяцями став здавати слух.
Іменинниця залюбки ділиться рецептом довголіття - працювати на повну силу, багато рухатися і не накопичувати образи.
Вручив Ганні Спиридонівні квіти та подарунок.
Побажав міцного здоровʼя і обовʼязково дочекатися перемоги!
Вона у відповідь взяла з мене обіцянку зустрітися наступного року, на її 103-й День народження!
Якщо ви хочете залишити коментар, прохання авторизуватися або зареєструватися.