Додому з полону повернувся військовослужбовець зі Слов'янська Нікіта Василенко

З ним зустрівся голова МВА Вадим Лях.

До Слов’янська повернувся Нікіта Василенко, солдат-гранатометник в/чА0536. З весни 2022 року він знаходився у російському полоні і був обміняний у нинішньому травні, - пише Вадим Лях.

Нікіті 24 роки. Закінчив ЗОШ №19 і ПТУ №146. У 2021-му, 20-річним юнаком уклав контракт із ЗСУ. Після початку повномасштабного вторгнення воював під Маріуполем.

Хлопці потрапили в оточення. Протягом двох тижнів, перебуваючи на окупованій вже території, намагався пробитися до своїх. Це у нього окрема історія — про людську допомогу і людську зраду. На жаль, був схоплений, опинився у полоні.

Пройшов декілька колоній. Наших військовополонених весь час переміщали з місця на місце. Втрачалися дружні зв’язки, орієнтація у просторі, надія. Перші два роки — суцільні знущання, тортури, голод. Потім умови стали трохи легшими. Але моральний тиск продовжувався.

Нікіта не знав, що з його рідними. За три роки чотири рази дозволили написати мамі. Але, як потім вияснилося, жодного листа жінка не отримала. Бранцям розповідали, що Україна давно захоплена по ріку Дніпро, і там їх ніхто не чекає.

Не зламатися допомагали внутрішній стрижень і віра.

Коли на початку травня хлопців помістили в автозаки і кудись в черговий раз повезли, про обмін навіть не думав. Усе стало зрозуміло лише в Білорусі. З очей зняли пов’язки, і наші вперше за весь час побачили автобуси з українськими номерами й людей у формі з жовто-блакитними патчами.

Потім була дорога до Чернігова. І весь час вздовж неї стояли люди з українськими прапорами, махали руками і вітали з поверненням додому. Наші в автобусах не стримували сліз.

А ще потім — перші дзвінки мамі та брату, реабілітація, зустрічі з близькими і побратимами, дорога додому у Слов’янськ.

"Сьогодні зустрівся із Нікітою. Привітав із поверненням, - повідомив Вадим Лях. - Вручив нагороду Слов’янської МВА — Знак пошани “Разом до перемоги”. Від себе особисто і від усіх мешканців громади подякував за мужність, незламність духу, самовіддане виконання військового обов’язку. І за те — що повернувся додому живим.

Додам, що наразі у більш безпечних областях країни проходять реабілітацію ще троє наших земляків, які повернулися з полону. Плануємо зустрітися з кожним".