У цей день в різні роки загинули Захисники України з Краматорська — Григор Сергій Олександрович (08.10.2022) та Давиденко Віталій Андрійович (08.10.2024).

Сергій Григор народився 25 липня 1973 року. Навчався у Краматорській загальноосвітній школі № 9, після 9 класу вступив до Дзержинського гірського технікуму, де здобув фах гірничої справи. Після завершення навчання був призваний на строкову військову службу.

Тривалий час працював прохідником на шахтах «Північна» та ім. Дзержинського, а також у будівельних організаціях, де обіймав посаду бригадира. У будь-якому колективі користувався повагою, був відповідальним, працелюбним і креативним.

Сергій мав різнобічні інтереси – займався східними єдиноборствами, читав книжки, виготовляв столярні вироби власними руками.

З початком повномасштабного вторгнення, 8 березня 2022 року, був призваний до лав Збройних Сил України за місцем роботи – шахта «Центральна».

Загинув 8 жовтня 2022 року, відстоюючи свободу та незалежність України.

У Сергія залишилися дружина та мати.

Вічна пам’ять та шана Герою. Донеччина пам’ятає. Україна вдячна.

Віталій Давиденко народився 19 квітня 1976 року в місті Краматорськ. Навчався у ЗОШ №22, згодом — у машинобудівному коледжі ДДМА. Після закінчення навчання працював слюсарем-ремонтником у 4 цеху НКМЗ.

11 липня 2022 року Віталій став до лав Збройних Сил України, аби захищати Батьківщину у складі легендарної 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

8 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання, молодший сержант Віталій Давиденко загинув від отриманих поранень. Він віддав життя за свободу і майбутнє України.

Про Віталія згадують як про «Божу людину» — щирого, доброго, турботливого. Він був гарним господарем, надійним чоловіком, люблячим батьком.

У нього залишились дружина та двоє синів, які втратили не просто рідну людину — а свою опору, серце родини.

Свою втрату дружина Віталія описала так: «Після смерті чоловіка — як вирвали крила…»

За мужність і вірність присязі Віталій був нагороджений:

• Золотим хрестом.
• Медаллю «За оборону рідної Держави».
• Медаллю «Незламним героям російсько-української війни».

Світла пам’ять Герою.
Він був із тих, хто без зайвих слів просто йшов і робив.
Слава Україні — Героям слава!

Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!