Три обращения к городскому голове от УНП

В редакцию Kramatorsk.INFO поступили обращения Главы Краматорской городской организации УНП Василия Новоринского к мэру города Виктору Кривошееву. Их текст приводим ниже.

“Суспільство має право знати, що відбувається в апараті місцевої влади”

У відповідності із проголошеним місцевою владою принципом, що суспільство також має право знати, що відбувається в апараті місцевої влади (газета “Восточний проект” №11, 17.03.2005), від імені переважної більшості громадян міста ми звертаємось до керівництва місцевого самоврядування з проханням розповісти на сторінках місцевої преси, які практичні кроки з боку існуючої влади робляться у напрямку реформування житлово-комунального комплексу міста і як впливатиме це на сімейний бюджет пересічного мешканця Краматорська.

Зокрема, нас цікавить, яка подальша доля колишніх ЖЕКів, теперішніх “приватних підприємств” на базі цих ЖЕКів, “об’єднань співвласників багатоквартирних будинків” (ОСББ).

Відомо, що внутрішні комунікації тепло-водо-газо-електропостачання багатоповерхівок знаходяться в край аварійному стані. Не дивлячись на всі бідкання комунальників у бік своїх громадян, що не сповна сплачують їм за надані послуги (75-80 відсотків), жодних ані поточних, ані капітальних ремонтів у цих будинках не виконується. Вид у під’їздах страшний. Часто немає не те що дверей, а навіть дверних коробок. Під ногами валяються уламки вибитих стін, у квартирах, де давно ніхто не живе, немає ні вікон, ні дверей, оголені “стояки” труб “опалюють” зовнішню атмосферу. І все це за рахунок платників послуг.

На зовнішніх тепло-водопроводах, при їх ремонтах, жодної теплоізоляції не застосовують. Оголені труби у кращому випадку закривають залізобетонними плитами, у гіршому разі – засипають просто землею.

Мешканці будинків не пам’ятають, в якому році до них востаннє приходили контролери із міськгазу з метою перевірки справності газозапорної арматури. То й чи дивно, що то тут, то там в Україні в результаті газового вибуху руйнуються будинки і навіть гинуть люди.

Останнім часом ми чуємо просторікування окремих спеців про якусь енергозбережувальну програму, що нібито роками розробляється в нашому місті.

Шановні! Про що ви говорите? Ось уже протягом майже двох тижнів на вулиці тримається тепла, сонячна погода, в тіні +16...+20 С. А ТЕЦ, за відсутності жодних дій з боку “приватних” ЖЕКів (їм не печуть ні чужі гроші у власній кишені, ані надмірне тепло у чужій квартирі), подає на рамки вводу у багатоповерхові будинки теплоносій подачі t1 = 80C, при теплоносієві звороту t2 = 30C.

У квартирах будинків температура, відповідно, +40-42С. Люди тридзвонять у всі інстанції, аж до чергового міськвиконкому, з проханням: порятуйте нас від квартирного пекла, ми задихаємось...

У відповідь – повне мовчання. Ніби і тут – круговий саботаж і кругова порука. Нехай вибачать нас “отці міста” за такі звинувачення. Але як це ще можна назвати?

І ще. Нас дуже цікавить, як розподіляються бюджетні кошти міста, яка доля із бюджету іде на ремонт зовнішніх і внутрішніх комунікацій? Чи виділяється якась доля із держбюджету на ремонт житлово-комунального комплексу, під’їзних доріг, дворових площадок тощо? Чи відраховується якась частка на капремонт житлово-комунальної мережі від сплати мешканців міста за комунальні послуги?

Нас також цікавить, куди надходять і як витрачаються кошти, котрі спрямовуються із держбюджету на компенсацію житлових субсидій малозабезпечених верств населення (їх сума) згідно з Постановою Кабінету Міністрів №1050 від 22.09.1997 року?

Яким чином і за чий рахунок надалі, у відповідності з розпорядженням Уряду держави, будуть обслуговуватись установлені тепло-водо-газо-електро лічильники, їх державний контроль, зняття показників тощо?

Чи зобов’язана енергопостачальна організація за свій рахунок встановлювати свій лічильник енергії і коли це буде здійснено? Бо саме так робиться у всьому цивілізованому світі.

До дня довкілля оголошено заклик місцевої влади до громадян міста активно включитись в роботу за наведення порядку на своїх вулицях, у дворах. Та що робити з подальшим постійним руйнуванням металевих огорож, крадіжками металевих люків на колодцях?

Років три тому керівники ВАТ “КЗВВ”, з метою будівництва якогось спортмайданчику для багатих біля спорткомплексу у сквері, що прилягає до будинку №3 по вул. Дніпропетровській, вирізали дерева, зрізали і згорнули ґрунт, завезли десятки тон щебеню. А потім все це залишили напризволяще – мовляв, це наша територія, що хочемо, то й робимо.

Як наслідок, продовжується руйнація цегляних стовпів з метою кражі металевої огорожі. Вид – немов після бомбардування території ворожою авіацією.

Коли і хто наведе тут порядок? Чиї це тепер обов’язки?

Ці та багато інших життєво важливих питань цікавлять наших громадян.

Голова Краматорської міської організації УНП Василь Новоринський

Робітники КП “КТТУ” шукають правового захисту в Українській Народній Партії

Як ми уже повідомляли, з перемогою національно-демократичних сил на президентських виборах 2004 року і приходом до влади команди Віктора Ющенка до Краматорської міської організації Української Народної Партії надходять скарги і пропозиції громадян в плані порушення і захисту їх прав.

Так, до нас звернулись робітники Колективного підприємства “Краматорське трамвайно-тролейбусне управління” з приводу незадовільної організації праці та її оплати в колективі власне КП “КТТУ” та утвореного при ньому ТОВ “Електроавтотранспорт” (ТОВ “ЕАТ”).

Суть звернення.

До червня 2003 року Краматорське ТТУ знаходилось у підпорядкуванні Донецького обласного об`єднання, організація та оплата праці проводилась в рамках цього об`єднання.

З переходом міського ТТУ у міську державну власність, в цілях покращення роботи міського електротранспорту, були здійснені певні зміни в структурі управління та оплати праці КТТУ.

Зі зміною колишнього керівництва і призначенням на посаду заступника директора з фінансово-економічних питань Шацького Сергія Петровича при КП “КТТУ” було створене на комерційній основі нове приватне підприємство ТОВ “Електроавтотранспорт”.

Не дивлячись на те, що генеральним директором КП “КТТУ” формально був призначений Ушаков Сергій Володимирович, фактичне керівництво у двох суміжних, фінансово незалежних електротранспортних підприємствах здійснював заступник генерального директора КП “КТТУ” пан Шацький С.П.

З правової точки зору діяльність вказаного підприємства породжує ряд сумнівів щодо законності його існування.

Бо як можна розцінити такі аргументи працівників КП “КТТУ”? “Новостворене підприємство почало брати в оренду тролейбуси в КП “КТТУ”. Ремонт цих тролейбусів виконують окремі люди, котрі числяться і отримують зарплату в КП “КТТУ”. Ці ж люди за виконаний в робочий час ремонт взятих в оренду тролейбусів отримують додаткову зарплату в конвертах від ТОВ “Електроавтотранспорт”. Виходить – “шабашка” в робочий час. Приймати ж на роботу спеціалістів безпосередньо в ТОВ “ЕАТ” керівництво не хоче” – пишуть робітники.

І далі: “При виході перших тролейбусів ВАТ “ЕАТ” на лінію керівництвом були організовані збори слюсарів-ремонтників. Нас зобов’язали виконувати підготовку тролейбусів ТОВ “ЕАТ” до виходу на лінію (всі види ремонту включно з оглядом) без жодних додаткових доплат. Наша оплата праці залишилась тільки на рівні КП “КТТУ”.

До тих пір, поки в ТОВ “ЕАТ” машин було мало, ми, слюсарі-ремонтники, сяк-так мирились із цією несправедливістю і продовжували обслуговування електровагонів.

Проте, коли машин стало 50% на 50% і робітники ВАТ “ЕАТ” продовжують отримувати зарплату стабільно, а нам її затримують на 2-3 місяці, терпець у нас урвався. Виникла конфліктна ситуація між керівництвом КП “КТТУ” і робітниками.

Замість справедливого вирішення проблеми нас залякують, ущемляють наші інтереси. І всім цим керує пан Шацький С.П.

Тепер ми замислюємось, чому при сприянні Шацького С.П. був звільнений з посади колишній директор Кисліцин А.І. і призначений на його місце присланий із Донецька Бабаєв А.І.? Також був знятий з посади і генеральний директор ВАТ “Електроавтотранспорт” Ушаков С.В. На його місце призначили Клименка В.

В чиїх інтересах це робилось, знає один пан Шацький. За нашими даними, останній є наближеною особою колишнього голови Донецької облдержадміністрації. І йому все дозволено”.

І далі: “Не дивлячись на те, що нам не виплачують зарплату, керівництво придбало нові легкові службові автомобілі, хоч парк легкових автомобілів в КП “КТТУ” великий.

Спонукуючи нас працювати безплатно на ВАТ “Електроавтотранспорт”, ми не знаємо умов оренди. Виходить, нас віддали в оренду без нашого відома і згоди. А це ж грабунок серед білого дня! Можливо, тому в КП “КТТУ” і немає грошей на зарплату...” – закінчують свого листа робітники КП “КТТУ”.

Робітники Колективного підприємства “Краматорське трамвайно-тролейбусне управління” просять Краматорську міську організацію Української Народної Партії звернутись до вищих компетентних органів держави з метою справедливого вирішення їхньої проблеми, що ми і маємо намір зробити.

Василь Новоринський, Голова Краматорської міської організації УНП, Донецька область

Знов про роботу ліфтів. Бездіяльність чи саботаж
з боку чиновників-регіоналів?

Останнім часом у місцевій пресі з’явився ряд публікацій про невиконання своїх прямих обов’язків як з боку окремих керівників житлово-комунального господарства міста, так і з боку окремих посадових осіб місцевої влади.

Очевидно, немає потреби знов нагадувати про ці логічні, описані в пресі, прописні істини у фактах і цифрах на користь простих законослухняних громадян, хто чесно і вчасно платить за житлово-комунальні послуги із своїх скромних сімейних бюджетів, хоч не всі послуги отримує, як і про наших багатих місцевих панів-регіоналів, хто засів у “радах”, “СЄЗах”, “водоканалах”, “мегаресурсах”, “райелектромережах” і далі правлять свій регіональний бал на шкоду нам і Україні.

Нам усім треба пам’ятати: з недоброї волі цих старих посадовців на краще нічого не зміниться. Замість кардинальної зміни стилю керівництва та повернення лицем до людей вони знов шукають підтримки у прихильників старого режиму у боротьбі за владу у парламентських перегонах 2006 року.

І у нас виникає законне запитання: чому місцева влада не тільки не оновлюється кадрово за рахунок колишніх своїх опонентів, а явно бере курс на подальшу ескалацію напруженості у суспільстві?
Пересічний громадянин міста, котрий так чи інакше давно не довіряє як місцевим комунальникам, так і місцевій владі, розуміє, що проблема несплати приватними ЖЕКами райелектромережі за спожиту електроенергію за освітлення під’їздів та роботу ліфтів у дев`ятиповерхівках і відключення їх з цієї причини від електромережі ось уже протягом двох місяців, є проблемою не економічною, а суто політичною.

Створена свого часу з ініціативи міськвиконкому так звана “Служба єдиного замовника” (СЄЗ), котра покликана була спростити та упорядкувати контроль за наданням послуг комунальними службами населенню та забезпечити їх своєчасну оплату, перетворилася на зайвого платного статиста, який цю роботу ще і гальмує. На догоду тим керівникам-регіоналам, хто не може змиритися зі своїм програшем на президентських виборах минулого року і мстить за це своїм співгромадянам.

Так, у платіжній квитанції СЄЗ є така розшифровка платежу:

1) Житло;
2) Холодна вода;
3) Сміття.

Якщо другий та третій пункти платежу зрозумілі, то плату за “житло” ще нікому не вдалося розшифрувати. Бо якби це було зроблено, кожен мешканець багатоповерхового будинку знав би, за яку послугу він платить, а яка надається йому “безкоштовно” чи за рахунок його сусіда.
Із цього простого розрахунку можна було б судити також, яка доля сплати за надані послуги належить СЄЗ, ЖЕКу, райелектромережі тощо. Одне слово, для всіх було б зрозуміло, хто за рахунок кого живе, за чиї кошти їздить на іномарках на роботу, з роботи. І не тільки.

Та у нашому випадку зовсім інша сторона медалі. Нам кажуть: “У 133-му кварталі ліфти відключені через те, що директор приватного підприємства “Станкобуд” пан Горобець не перечислив райелектромережі заборгованість за спожиту електроенергію на освітлення під’їздів і роботу ліфтів”.

Але жоден мешканець дев`ятиповерхового будинку не знає, скільки він заборгував перед електромережею за роботу ліфта у своєму під`їзді, як і не знає, яку суму заборгувало те чи інше комунальне підприємство, на шталт КП “Станкобуд”, перед цією ж райелектромережею.

Тим більше, що освітлення сходових маршів у під’їздах, як такого, давно не існує. ЖЕК навіть арматуру світильників позрізав, а місце її кріплення замазав розчином.

Виходить, з відома місцевої влади чиновники із РЕМ відключили ліфти, аби бідний народ пішки дибав на свій 9-й поверх і на чим світ лаяв “нову демократичну владу” в Україні.

І жаль, що жодні скарги ні немічних інвалідів війни, ні хворих пенсіонерів не проб’ють чиновницькі бюрократичні кабінети, починаючи від міського голови, котрий з кожного можливого приводу тепло вітає їх зі “святом”, і закінчуючи недоступним кріслом міського прокурора.

Ми ж запитуємо у влади: “А чи пан Горобець не забув, бува, перечислити хоч які кошти на зарплату собі і працівникам СЄЗу, які його курують?”
При нагоді хочемо також запитати у міського голови, колишнього та сьогоднішнього керівників СЄЗу: чи потрібна нам така СЄЗ, таке приватне підприємство “Станкобуд” і такий його директор, які не в змозі організувати надання нормальних житлово-когмунальних послуг громадянам за їхні гроші?

І чи потрібний громадянам міста такий міський голова і такі міські депутати, хто нічого не робить і не бачить жодного виходу з комунально-житлової кризи міста, а тільки те й демонструє, що денно і ношно уповає на своє дітище – Партію Регіонів?

На шкоду собі і своїй державі під назвою “Україна”.

Проте, коли уважно прослідкувати за політичним життям у місті, можна зрозуміти, кому вигідна дестабілізація у Донецькому регіоні, зокрема, у місті Краматорську.

А вигідно це, погодьтесь, тільки Партії Регіонів та їхнім союзникам із СДПУ(о), “Русского блока”, “Славянского єдінства” та “найпрогресивнішим” соціалістам України. Тобто всім з “п’ятої колони” та з донецького клану в Україні.
Бо, як заявляв днями через місцеву пресу керівник міської організації ПР, у керівництві краматорських регіоналів відбулися суттєві зміни. Одні, хто “чесно” відпрацював на президентських виборах 2004 року, пішли у відставку, а на зміну їм прийшли нові, випробувані у штабних баталіях кадри. Інші ж – “погнали” у місцеві депутати.

На сьогодні Партія Регіонів нараховує 39 депутатських штиків із 50 “можливих” у міській Раді. Пан голова місцевих регіоналів наголосив: незабаром нові парламентські вибори. “Гряде чергова передвиборча компанія. В зв’язку з цим на сесіях обов’язково почнуть заявляти про себе представники тих чи інших партій” – сказав керівник Партії Регіонів. І “консолідація регіоналів у міськраді має своїм завданням впливати на виключно корисні для міста рішення” – закінчив лідер краматорської організації ПР.

Отже, шановним інвалідам війни, ветеранам праці та заслуженим пенсіонерам на роботу тимчасово відключених ліфтів прийдеться чекати недовго. До осені. Поки Партія Регіонів перегрупує свої ударні сили, відкриє нові боєві штаби на заводах і заключить нові “соціальні контракти” із своїм електоратом на ремонт і пуск в експлуатацію розкомплектованих ліфтів у місті Краматорську.
Як бачимо, “професійні дії” керівників усіх міських комунгосподарств та місцевої влади, “яких ми поважаємо за професіоналізм, виваженість, порядність, патріотизм, сумлінну пацю на своїх постах” (із сумнозвісного “Звернення Краматорської коаліції “Сила Народу” від 01.03.2005р.) не можна кваліфікувати як “бездіяльність і саботаж”, а тільки як глибоко продуману стратегію боротьби Партії Регіонів за регіональне світле майбутнє регіональної південно-східної республіки в державі “Україна”.

То чи є причина нам хвилюватись?

Голова міської організації Української Народної Партії Василь Новоринський

Член міської організації Партії Захисників Вітчизни Анатолій Сенченко