В Брюсселі відбулася презентація зусиль органів влади України у сфері захисту прав інтелектуальної власності

За ініціативою і при підтримці Представництва України при ЄС у Брюсселі відбулася презентація зусиль центральних органів влади України у сфері захисту прав інтелектуальної власності. У заході взяли участь представники центральних органів виконавчої влади України, експерти Європейської Комісії, іноземні дипломати, а також представники неурядових організацій, які опікуються згаданою тематикою.

Як зазначив керівник української делегації, перший заступник голови Держдепартаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Володимир Жаров, серед головних проблемних питань, які стоять перед Україною в сфері захисту прав інтелектуальної власності, закордонні партнери вже тривалий час називають незаконне виробництво компакт-дисків з аудіо- та відеопродукцією, а також захист торговельних марок. Він розповів, що боротьбу за захист інтелектуальної власності уряд почав із себе. У всіх владних інституціях здійснено інвентаризацію програмного забезпечення, були укладені відповідні угоди з фірмою Майкрософт. "Зараз можна впевнено говорити, що всі органи центральної влади користуються виключно ліцензійним програмним забезпеченням. Наступним кроком буде поширення такої практики на державні підприємства, а потім і на приватну сферу", – наголосив Володимир Жаров.

За його словами, у процесі захисту прав інтелектуальної власності уряд діє у двох головних напрямках, що торкаються внесення змін у законодавство та змін у систему його виконання. На сьогодні законодавство України у цій сфері повністю відповідає нормам СОТ, на порядку денному його адаптація до стандартів Європейського Союзу. Що стосується другого напрямку, то уряд уже визначив перелік державних структур, які відповідають за захист інтелектуальної власності, від ліцензійних та правоохоронних органів до інституцій із захисту прав споживачів.

Українське законодавство передбачає різні форми відповідальності за "піратську" діяльність, від адміністративної з накладенням штрафів та конфіскацією продукції, до кримінальної - з ув’язненням на строк до п’яти років. Разом з цим, як вважає заступник начальника департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Сергій Лебідь, система застосування законодавства і саме законодавства потребують постійного вдосконалення, адже злочинці винаходять нові шляхи для приховування своєї діяльності.

Сергій Лебідь зауважив, що за останні три роки службою МВС виявлено понад 1000 злочинів, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності. Більша половина карних справ по цим злочинам направлена до суду з обвинувачувальним висновком. Існує позитивна динаміка розгляду цих справ у судах з винесенням вироку. У 2002 році суди винесли 11 таких вироків, у 2003- 30, і у минулому році – 42 вироки, за якими винні були притягнуті до відповідальності.

На думку представника МВС, розмір штрафів, які суди накладають на "піратів" (у межах 1000 доларів США), є неадекватним. Він має бути значно вищим, щоб посилити економічний тиск. З іншого боку, у 30 відсотках випадків результатом судових рішень була застосована така міра покарання, як позбавлення волі, але з відстрочкою виконання вироку. Такі вироки є дуже потужним профілактичним засобом.

За словами Сергія Лебідя, дуже важливим моментом є представлення на території України власників прав. "Якщо у сфері аудіо- і відеопродукції і програмного забезпечення спектр володарів прав практично повністю представлений на території України і вони активно з нами співробітничають, то у сфері захисту товарних знаків це нечисленні випадки. Власникам прав необхідно більш активно входити на ринок України та захищати свої права, звертатися до правоохоронних та інших державних органів по захист своїх прав. Без такого звернення ми не можемо ефективно використовувати законодавство, адже необхідно представити докази понесених збитків та документи, які засвідчують права власності на той чи інший товарний знак або винахід", - зазначив він.

Представник МВС визнав, що в Україні досі ніхто серйозно не займався аналізом піратського ринку, обсягів і структури піратської продукції. "В основному, доводиться оцінювати ситуацію в Україні за висновками закордонних експертів, які представляють сторону, що постраждала. Тому, з моєї точки зору, оцінки щодо України, як найбільшого виробника піратської продукції, які грунтуються на таких висновках, не завжди відповідають дійсності", - сказав він.

На думку Сергія Лебідя, це стосується й останньої доповіді торговельного представника США, яка була зроблена за висновками американського Альянсу інтелектуальної власності. У доповіді Україна була віднесена до категорії країн, де найбільше порушуються права інтелектуальної власності. Хоча, за формальними ознаками, шкода, яку завдає піратство в Китаї, Росії, у ряді інших країн, значно більше.

За оцінками міжнародних організацій, ІFPI (Міжнародної федерації фонографічної індустрії), 80 відсотків піратських компакт-дисків завозяться в Україну з-за кордону та ідентифікуються як такі, що вироблені на російських підприємствах. Сергій Лебідь зазначив з цього приводу, що ті 20 відсотків, які припадають на саму Україну, як правило, навіть не виробляються, а записуються в Україні, частіше за все – у побутових умовах на кустарних саморобних студіях звукозапису, які розміщуються у приватних квартирах, підвалах - де завгодно, що значно ускладнює їх виявлення та ліквідацію.

"За останні два місяці відбувся рішучий перелом у боротьбі з піратською продукцією. З вулиць міст України зникли торговельні точки, де можна було раніше придбати піратську продукцію. Це свідчить про те, що організаційні заходи, зусилля з реформування законодавства та дії правоохоронних органів з його імплементації, нарешті, почали приносити практичні результати. Питання боротьби з піратською продукцією зараз є пріоритетним напрямком роботи державних органів з огляду на те, що вирішення проблеми є обов’язковою умовою для вступу України до СОТ. Приєднатися до цієї організації Україна має намір уже до кінця поточного року", - наголосив Сергій Лебідь.

Ситуацію з ввезенням в Україну та транзитом її територією контрафактної продукції прокоментувала начальник відділу захисту прав інтелектуальної власності та інтересів споживачів управління нетарифного регулювання Державної митної служби України Катерина Шелепова. За її словами, якщо західний кордон України чітко визначений та має сталі пункти контролю, історично склалося так, що цього не можна сказати про українсько-російську ділянку кордону. Тут не існує чітких демаркаційних ліній, що створює умови для переправлення незаконних товарів поза пунктами пропуску. Контрабандисти також використовують залізничний транспорт, який прямує через українсько-російський кордон.

"Українська митниця активно співпрацює з митними органами сусідніх країн, що дозволило значно знизити гостроту питання. За останні три місяці минулого року тільки на кордоні з Польщею було затримано 12 тис контрафактних компакт-дисків, що у три рази більше, ніж за попередні 9 місяців. При цьому значна частина цієї продукції не має українського походження", - зазначила представниця Держмитслужби,

За її словами, мова не йде про транзит через Україну "десятків мільйонів" одиниць підроблених компакт-дисків, у чому часто звинувачують українську сторону закордонні партнери. "Ці дані не знаходять жодного документального підтвердження. Ми надіслали спеціальний запит митним органам сусідніх країн – Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Молдови, а також інших країн щодо затримань контрафактної продукції, яка перетинає кордони України. Всюди ці показники були мінімальними та ніколи не перевищували 10 тис, за виключенням Польщі, яка затримувала близько 30 тис підробок на рік. Митна служба Сполучених Штатів, які включили Україну до "списку 301" злісних "піратських" країн, взагалі не відповіла на запит Держмитслужби України щодо кількісних показників контрабанди підробок", - розповіла Катерина Шелепова.

Ще один учасник заходу, Стефан Кравчук, заступник регіонального директора ІFPI (Міжнародної федерації фонографічної індустрії) - організації, яка протягом років була серед найбільш активних у висуванні претензій українському уряду, виявив глибоке знання українського ринку піратської продукції, аж до місць та обсягів її збуту на вулицях Києва, на столичному радіоринку та на ринку "Петрівка". Він відзначив, що Україна досягла суттєвого прогресу у питаннях захисту інтелектуальної власності.

"Заходи, які здійснює Україна, є все більш і більш ефективними. За останні три-чотири місяці досягнуто значного покращення ситуації. Сьогоднішня презентація була високопрофесійною, добре підготовленою та дуже цікавою. Ми отримали багато інформації з ініціатив, які здійснюють митні та правоохоронні органи України, а також Держдепартамент з охорони інтелектуальної власності. Це складає чітку різницю між сучасністю та минулим, коли питання вирішувалися переважно у "пострадянському стилі", - зазначив Стефан Кравчук.

За його словами, присутність контрафактної продукції на внутрішньому ринку України помітно зменшилася. Принаймні, під час проведення в Києві пісенного конкурсу "Євробачення-2005" та в інших містах України дуже важко або навіть неможливо було знайти зразки підробленої продукції, що свідчить про ініціативну роботу правоохоронних органів України. Неурядова організація ІFPI представляє інтереси індустрії звукозапису, має свої представництва в Україні та інформує відповідні органи Європейського Союзу та США щодо ситуації з виробництвом підробок.

"Україна не є найбільшою "піратською" країною в світі, і ви можете на мене посилатися у цьому. Найбільшими "піратськими" країнами на сьогодні є Китай та Росія. Тим не менше, Україна протягом кількох років була найбільшим виробником піратської продукції в Європі, яка поставляла десятки мільйонів підроблених компакт-дисків на європейський ринок та до Сполучених Штатів. Зараз ситуація помітно змінюється", – підкреслив Стефан Кравчук.

На його думку, найбільш важливим для України на сьогодні є внесення змін у законодавство, яке регулює виробництво лазерних дисків. "Цей законопроект за номером 1732 вже внесено до Верховної Ради, він пройшов перше читання та експертизу в Комітеті економічної політики і є дуже добре підготовленим. Єдине, що має зробити Верховна Рада зараз – це прийняти цей закон якомога швидше, без внесення поправок, які можуть змінити його зміст, адже у такому випадку ми не зможемо його підтримати. Наскільки мені відомо, Президент України вніс цей законопроект до переліку пріоритетних, які парламент має розглянути до початку літніх канікул", - наголосив представник впливової неурядової організації із захисту прав інтелектуальної власності.