17 июня 2005   13:27   2111

Вдова Ігоря Александрова звернулась до генпрокурора з відкритим листом у зв"язку з ходом розслідування справи її чоловіка

Людмила Александрова, вдова загиблого журналіста Ігоря Александрова, справа про вбивство якого слухається зараз у Луганському апеляційному суді, звернулася з відкритим листом до Генерального прокурора України Святослава Піскуна із закликом «покарати тих, хто не називає імена справжніх замовників й організаторів убивства журналіста Ігоря Александрова», а також відмести фальсифікації, провести справедливе розслідування й назвати імена справжніх убивць її чоловіка - не дивлячись на їхні посади, чини та гроші.

Наводимо текст відкритого листа Людмили Александрової без змін (переклад з російської).

«Пане Генеральний прокурор!

3 липня виповнюється 4 роки, як на мого чоловіка - журналіста Ігоря Александрова – був скоєний напад в офісі компанії ІРТК «Тор» м. Слов'янська Донецької області. 7 липня 2001 року він умер у лікарні від нанесених травм.

Нічим не можна виміряти горе, що переживали ми - я, син і дочка. І з кожним роком біль від втрати рідної людини не слабшає, а навпаки стає усе гострішим, тому що дотепер не названо імена його вбивць. І стає соромно за те, що ми живемо в державі, де людське життя нічого не варте, де правоохоронні органи не виконують свої основні функції - захист прав людини, і головне - його право на життя.

Хто вбив мого чоловіка? Нагло, показово, жорстоко? Чому немає відповіді на це питання?

Спочатку Ваш попередник відпрацьовував версію помилкового вбивства. Не знаю, чи була хоч одна людина, яка повірила у те, що слабка, хвора людина, бомж й алкоголік, що заробляла на життя збиранням пляшок, раптом виявилася найманим кіллером і змогла вбити мого чоловіка, так ще й таким оригінальним знаряддям убивства, як біти. Ми не вірили.

Представники прокуратури на тому суді направили свою обвинувачувальну промову не проти підсудного, а проти потерпілих - нашої родини, і проти вбитого журналіста, нашого чоловіка й батька Ігоря Александрова.. Це було відвертим знущанням і над нами, і над пам'яттю Ігоря Александрова. Добре хоч суддя вибачився перед родиною за прокурора, сам же пан прокурор Балев не вважав за потрібне принести вибачення за образи родини.

Суддя Іван Корчистий зробив вчинок, гідний поваги - побачивши весь фарс, виправдав невинну людину, що взяла на себе вбивство мого чоловіка, і звільнив Вередюка в залі суду. Але життя його на волі виявилося недовгим - він заважав, як свідок, що міг заговорити. «Його вбили менти» - ці слова пролунали відразу після смерті Вередюка.

Виходить, закон порушували ті, хто повинен його дотримуватися, і закривали на все це очі ті, хто має з обов'язку служби вести нагляд за дотриманням законів.

Тепер прийшла інша влада. Всі свої надії наша родина покладає на неї - бандити, які звикли до безкарності - повинні відповісти за законом за вбивство мого чоловіка.

Але звернутися до Вас мене змушує хід процесу над братами Рибаками й бандитським угрупованням «17 ділянка», що у цей час йде в Луганську. Рік назад було голосно заявлено, що знайшли вбивць Ігоря Александрова. Зараз же за три дні слухання справи вишикувалася версія - Ігоря Александрова вбили двоє 19-літніх хлопців - Турсунов й Онишко, забирав їх з місця злочину водій Корицький, що нічого не знав. Названі слідчими органами організатор убивства Дмитро Рибак й замовник, його старший брат - Олександр Рибак свою провину в суді повністю заперечують.

Причому Турсунов й Онишко - виявляється, і вбивати не хотіли, і користі не мали, і ні про що ні з ким не домовлялися, і знаряддя вбивства - біти - придбали для самооборони. Схоже, адвокати чесно відпрацьовують гроші, і якщо й отримають ці вбивці строк – то мінімальний. Хіба винуваті хлопчики, що побили до смерті, і поїздку в Крим після вбивства за рахунок Дмитра Рибака - користю не вважають.

До речі, один зі свідків, що бачив біти, розповів що в генеральній прокуратурі його змушували підписувати покази погрожуючи, у випадку відмови, вивезти в посадку й убити.

Брати Рибаки стверджують - їм не було за що вбивати Ігоря Александрова. Не вірю я, у те, що Олександр Рибак, що обіймав в 2001 році пост директора «Укрліги», що володіє багатьма підприємствами, у тому числі ще однією слов'янською телерадіокомпанією «САТ» - ні при чому. Це про «Укрлігу» сказав Ігор Александров на парламентських слуханнях у Верховній Раді в січні 2001 року - «є офіс у центрі міста - це бандитське гніздо під державним прапором». І про це знали й влада, і правоохоронні органи! Знали й мовчали!

Ви, як генеральний прокурор, взяли на себе сміливість розслідувати справу про вбивство Ігоря Александрова й передали його до суду. Але чому ж нове розслідування велося за колишньою схемою - є обвинувачувані, які визнають свою провину - Турсунов й Онишко, але немає справжніх винуватців смерті мого чоловіка, батька моїх сина й дочки?

Тільки ви, як Генеральний прокурор України, маєте владу покарати тих, хто не називає імена справжніх замовників й організаторів убивства журналіста Ігоря Александрова. Прокуратура повинна відмести фальсифікації, провести справедливе розслідування й назвати імена справжніх убивць мого чоловіка - не дивлячись на їхні посади, на їхні чини, на їхні гроші.

На лаві підсудних повинні сидіти ті, кому заважав журналіст Александров, який насмілився ще 5 років тому хоробро з екрана телевізора говорити про корумпованість влади в Донецькій області, і який заплатив за це своїм життям.

З повагою, Александрова Людмила Олексіївна»


Нагадаємо, 6 червня, після перерви, Луганський апеляційний суд продовжив судове слідство обставин вбивства журналіста Ігоря Александрова. У цьому злочині обвинувачуються п’ять осіб, членів організованого злочинного угрупування «17-та ділянка»: брати Олександр і Дмитро Рибак, а також безпосередні виконавці злочину Олександр Онишко, Руслан Турсунов та Сергій Корицький.

Обвинувачувані у безпосередньому вбивстві Александрова Онишко і Турсунов визнали, що вони били журналіста, але при цьому стверджували, що вони не мали злого наміру проти Ігоря Александрова, не хотіли його вбивати, а також не від кого не отримували замовлення на його вбивство, а побиття журналіста організовували самі.

Крім того, ймовірні замовник і організатор вбивства Александрова Олександр і Дмитро Рибаки повністю відкинули свою провину. При цьому Дмитро Рибак заявив на суді, що під час досудового слідства на нього тиснули і погрожували слідчі.

Директор ТРК "ТОР" (місто Слов'янськ Донецької області) Ігор Александров помер 7 липня 2001 року у лікарні після того, як невідомі жорстоко побили його 3 липня біля входу в телекомпанію.
"ІМІ"
Добавить комментарий

Если вы хотите оставить комментарий, просьба авторизоваться или зарегистрироваться.

Loading...