Украина в ПРО. Только после России

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова заявила, що Україна готова брати участь у створенні єдиної системи протиракетної оборони (ПРО) в Європі.

"Україна не тільки висловила бажання брати участь у будівництві європейської системи ПРО, але також запропонувала використання своїх радарів. Якщо ця пропозиція зацікавить Альянс, ми готові конкретно співпрацювати", - сказала пані Богатирьова після переговорів з главою Бюро національної безпеки Польщі Станіславом Козеєм.

Нинішні заяви офіційного Києва щодо можливості долучення України до об'єднаної ПРО пролунали після неодноразових висловлювань очільників НАТО щодо такої перспективи.

"Я казав про співпрацю з Росією, але мені здається, що це запрошення має бути відкрите і для наших євроатлантичних партнерів. Тобто, це також запрошення і Україні. Якщо Україна цього забажає", - так на початку листопада генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявляв, перебуваючи у Москві.

Ще два роки тому лише обговорення можливості розміщення американських ПРО у сусідній до України Польщі активізувало антиНАТОвську риторику та викликало протестні заяви з боку низки українських політичних сил, серед яких були й орієнтована на Росію опозиційна на той час Партія регіонів. Її лідери неодноразово заявляли, що не дозволять наражати своїх виборців на небезпеку від ракет НАТО.

Нині часи змінилися. Заяви влади виглядають діаметрально протилежними тим, що лунали під час опозиційної діяльності нинішніх очільників.

Зараз на території України діють два пункти системи попередження ракетного наступу та системи контролю космічного простору (РЛС) у Севастополі та Мукачевому. Багато років вони працювали на Росію, але у 2008 році Москва відмовилася від послуг України. Рік тому екс-президент Віктор Ющенко заявляв про бажання України, аби її протиракетні системи надавали послуги й іншим зацікавленим країнам.

РЛС ще живі, але до їх відновлення ще далеко

Політики і експерти досить стримано коментують реальну можливість залучення України до створення єдиної системи ПРО в Європі. Бо, вважають вони, проблемою на цьому шляху може стати технічна готовність українських радарів, а також конкуренція з Росією.

Проте, після останніх домовленостей в Лісабоні між Росією і НАТО стосовно створення спільного ПРО ситуація змінилася і, як кажуть експерти, участь України стає реальною, хоча і не у найближчій перспективі.

Екс-заступник міністра закордонних справ, міжнародний аналітик Валерій Чалий сказав Бі-Бі-Сі, що нині важливим питанням є те, наскільки українські РЛС технічно можуть вписатися в загальну систему європейської ПРО, як вона бачиться НАТО.

"Питання у тому, наскільки ці пропозиції будуть сприйняті в Росії і нашими західними партнерами. Оскільки Росія ухвалила рішення вийти з цих систем, по суті вони утримуються, насамперед, Україною. Тобто, кілька років тому це було реалістично. Сьогодні - важко сказати, як це може бути вирішено технічно", - каже колишній заступник міністра закордонних справ.

Військові експерти, натомість, кажуть, що російська сторона після отримання права участі у створенні ПРО почала натякати на технічну неефективність українських РЛС, на невідповідність їх параметрам НАТО, і що альянсу начебто потрібні не радари, а розміщення ракетних установок, як це планувалося свого часу в Польщі.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський в інтерв'ю Бі-Бі-Сі висловив переконання, що нині виникає проблема конкуренції між Україною і Росією.

"Українські радари могли б бути включені до європейської системи ПРО, але за умов їх модернізації. Оскільки участь в цій системі потребує і інформаційної, і управлінської, і технологічної сумісності із загальною системою. Не йдеться про завтрашній день. І укладення угоди щодо створення ПРО - це також не питання завтрашнього дня", - вважає військовий експерт.

Хто ворог і хто партнер

Іще однією перешкодою залученню українських РЛС є принципова суперечка між Росією і США у проблемі визначення оцінок загроз і способів застосування ПРО.

Микола Сунгуровський нагадує, що завданням ПРО залишається захист від стратегічної зброї Ірану, яка може з'явитися в цій країні вже у найближчі роки.

Грег Тілман, який раніше працював чільним фахівцем з розвідки Державного департаменту США, а нині є фахівцем Асоціації з контролю над озброєннями, сказав Бі-Бі-Сі, що хоча у новій системі ПРО країни навіть не названі, якщо поглянути на Близький Схід, то саме Іран постає як загроза для країн НАТО вже сьогодні.

"Загроза у тому, що Іран, розвиваючи свої ядерні потужності, також збільшує кількість і радіус своїх балістичних ракет, які будуть щораз більшою загрозою для Європи", - сказав американський військовий експерт.

Грег Тілман наголошує, що тепер план створення ПРО виглядає для Росії менш загрозливим.

"США вже упродовж років з інших причин не працюють над захистом від російських балістичних ракет. Тому ідея не полягає у захисті від них, які теоретично можуть бути використані проти Європи. Можливості антибалістичного щита відкладаються на подальшу перспективу. Тому я вважаю, що зараз є шанс співпраці із залученням НАТО і Росії, коли йдеться про розташування радарів та сенсорів, а також для того, щоб провадити спільні навчання для використання таких систем. І така співпраця вгамує підозри росіян щодо планів США і НАТО", - наголошує американський експерт.

Водночас, експерти у Європі кажуть про те, що подальша співпраця України і НАТО у створенні ПРО напряму залежатиме від того, як розвиватимуться відносини НАТО і Росії у створенні такої системи.

"Я думаю, що ми на початку процесу. Це позитивний факт, що Україна заявила про готовність зробити свій внесок. Але це дуже складний процес. Потрібно буде вирішити багато не лише технічних, а й політичних проблем. Ви не знайдете когось у Брюсселі, хто б критикував це, але колеги з НАТО погоджуються, що ми дійсно маємо побачити, як розвивається ситуація і як ідуть переговори між Росією і НАТО щодо ПРО", - сказав директор Центру європейських студій Рональд Фройденштайн в інтерв'ю Бі-Бі-Сі у