Форум Краматорська

У день загибелі телефонував матері: у Краматорську попрощались із військовослужбовцем Олександром Лунякіним

Він загинув біля Гродівки під Покровськом.

4 вересня у Краматорську на Алеї Героїв поховали військовослужбовця 151-ї окремої механізованої бригади Олександра Лунякіна, який загинув на Покровському напрямку.

39-річний старший солдат Олександр Лунякін народився у Краматорську, навчався у 12-й школі, потім у 14-му училищі і технологічному технікумі. Після навчання все життя працював на Новокраматорському машинобудівному заводі, остання посада була терміст.

Олександр був мобілізований у листопаді минулого року, служив на посаді старшого навідника протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону. Їхній підрозділ увесь час був на Покровському напрямку.

"22 серпня о 12:33 він мені зателефонував і сказав: "Мамочко, я на роботі" - і я розуміла, де він знаходиться. Він казав: "Я незабаром з роботи повернусь і тобі передзвоню, але два дні можеш не хвилюватися". У той же день він загинув", - розповіла журналісту Kramatorsk Post мама загиблого воїна Людмила.

Олександр Лунякін загинув біля села Гродівка Покровського району під час виконання бойового завдання. Зараз це село знаходиться на самій лінії фронту - проєкт DeepState, що відслідковує ситуацію на полі бою, за два дні після загибелі Лунякіна повідомляв, що росіяни просунулись біля Гродівки.

"Він був класним! Молодчага! Ніколи нічого не боявся, завжди йшов уперед, він був найкращим! Взагалі не знаю, як так вийшло [що Олександр загинув]", - розповів на похоронах Костянтин, побратим загиблого.

"Він постійно молився. Хлопці казали: "Ми підемо з тим, хто молиться". А потім, казали, все одно нас сварить і лає", - згадує пані Людмила.

В Олександра із сімʼї була лише мама.

"Він був таким уважним до мене. Якщо не міг мені зателефонувати, то він мені потім писав: "Мамочко, вибач, я сильно втомився і вирубився". Для мене він був найкращим, я його люблю", - плаче Людмила Лунякіна.

У Краматорську попрощалися з військовослужбовцем Юрієм Радомським

Він загинув 16 серпня у Покровському районі.

22 серпня, у Краматорську відбулася церемонія прощання з Юрієм Сергійовичем Радомським, солдатом, снайпером (2 категорії) та розвідником групи спеціальної розвідки роти спеціальної розвідки військової частини А4682. Про це повідомляє видання "Pro100media".

Юрій Радомський народився 6 вересня 1989 року та був призваний на військову службу по мобілізації 9 червня 2024 року.

Він загинув 16 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області. Рідні, друзі, побратими та мешканці Краматорська прийшли попрощатися з воїном, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Вічна пам’ять Захиснику України!

У Краматорську попрощалися з військовослужбовцем Павлом Реукою

Він загинув 3 серпня у Бахмутському районі.

10 серпня у Краматорську відбулося поховання солдата Павла Вікторовича Реуки, стрільця 1 мотопіхотної спеціалізованої роти військової частини А0989.

Як повідомляє видання "Pro100media", Павло загинув 3 серпня 2024 року в районі населеного пункту Калинівка Бахмутського району під час виконання бойового завдання зі захисту України.

Павло Реука народився 13 січня 1985 року і був призваний Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. За час своєї служби він виявив стійкість і мужність, залишаючись вірним військовій присязі до останнього подиху.

Місцеві жителі та родичі зібралися на кладовищі у с. Городещіно щоб попрощатися з героєм.

Україна втратила ще одного відважного захисника, який віддав своє життя заради свободи та незалежності рідної землі. Вічна пам’ять герою!

Загинув захисник України із Краматорська Олег Попов

Він був вірний військовій присязі і віддав своє життя за нашу Батьківщину.

2 серпня на Алеї Героїв у Краматорську відбулися похорони Захисника України, солдата Олега Івановича Попова. Про це пише видання "Pro100media".

Йому було 42 роки.

Олег, був старшим стрільцем 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4053.

Олег Попов загинув 27 липня 2024 року неподалік населеного пункту Макіївка Сватівського району Донецької області. Під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника, він мужньо боровся, захищаючи мир і безпеку своїх співгромадян.

Рідні та близькі Олега Попова, серед яких його мати Зоя Михайлівна, а також друзі, зібралися, щоб вшанувати пам’ять загиблого героя.

Вічна пам’ять та слава Герою України.

Пішла з життя колишній учитель історії Краматорського НВК (ЗОШ №6-ДНЗ) Зінаїда Чайка

28 липня 2024 року пішла з життя колишній учитель історії Краматорського НВК (ЗОШ № 6 – ДНЗ) Чайка Зінаїда Григорівна.

Про сумну подію інформує у Фейсбуці управління освіти Краматорської міської ради.
 
"Змінюються часи, цінності, але ніколи не відходять у минуле ЛЮДИ, які не зраджують обраним ідеалам, принципам, ЛЮДИ, для яких поняття чесності, щирості, відданості – це не просто щось застаріле або геніальне, а традиційне, що передається в спадок.

Зінаїда Григорівна пройшла гідний життєвий шлях. Народилася 5 лютого 1937 року. Закінчивши з відзнакою педагогічне училище, у 17 років почала працювати спочатку вожатою, а потім учителем початкових класів у м.Торез. У 1959 році молода вчителька перейшла в середню школу № 6 м. Краматорська, навчаючись у Харківському університеті імені Каразіна.
 
Отримавши диплом, продовжила працювати вчителем історії та географії в нашій школі, з якою не розставалася 56 років.

Зінаїда Григорівна була вчителем вищої категорії, мала педагогічне звання «старший учитель». Компетентна, відповідальна, доброзичлива, вміла бути для кожної дитини не просто вихователем, а й другом, радником, матірʼю. Вона була розумним, талановитим, неповторним і відданим УЧИТЕЛЕМ, справжньою ЛЕГЕНДОЮ нашої школи!
 
Її імʼя занесено до книги «Золотий фонд Краматорська»! Зінаїда Григорівна не працювала, а ЖИЛА в школі! Цілі покоління вдячних учнів-випускників ніколи не забудуть глибоку духовність, культуру, інтелігентність цієї ЛЮДИНИ, працелюбність, врівноваженість і твердість характеру! Чайка Зінаїда Григорівна вбачала “рецепт” щастя й молодості в постійному русі, у бажанні ніколи не забувати про своє покликання!

І пишеться історія не словом,
А стійкістю, значущістю буття.
Є Люди, що жили не поверхово,
Ніколи їм не буде забуття!

Колектив шостої школи, управління освіти сумують про непоправну втрату та виражають щире співчуття рідним та близьким. Світла пам’ять про Зінаїду Григорівну завжди залишиться в наших серцях!".

У Краматорську поховали Захисника України Сергія Митька

У Краматорську 12 червня поховали Захисника України Сергія Митька.

Про це інформує pro100media

Сергій Митько виконував обов’язки стрільця-помічника, гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти В/Ч А7272. Він загинув під час виконання бойового завдання.

До повномасштабного вторгнення Сергій працював за кордоном, робив ремонти у квартирах, був будівником.

На фронт пішов добровольцем на початку повномасштабного вторгнення зі словами «Я нікому не дозволю бомбити моїх дітей». Розпочав службу у 106 окремій бригаді. Виконував бойові завдання під Донецьком, на кордоні з Харківською областю. Брав участь у визволенні Лимана та Голубих озер, за що був нагороджений медаллю «НЕЗЛАМНИМ ГЕРОЯМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ». Потім була Луганщина, і там на полі бою за Кремінну-Сватове отримав поранення. Проте, відновившись, повернувся в стрій і боронив країну на рідній Донеччині.

Сергій загинув 8 червня цього року на Донеччині. У Героя  залишились батьки, дружина, дві доньки, маленька онука.

“Він дуже любив доньок. Як тільки відпустка, відразу їхав до них поспілкуватися. Хотів дуже мати побачити. Останній раз Сергій був у відпустці на початку травня, тоді встиг всіх побачити.

Ще він дуже любив правду. Нікого не боявся, був готовий їхати в найнебезпечніші місця, якщо було треба. Він був веселим, душею компанії.

Сергій завжди казав, що воює за своїх дітей. Хотів, щоб вони жили добре. За час війни ми дуже зблизилися, стали частіше бачитися, бо коли їх відпускали, Сергій відразу їхав до мене в Краматорськ”, – згадує сестра Сергія Оксана.

У Краматорську на Алеї Героїв поховали сержанта Олексія Барикіна

Він загинув 16 червня під час виконання бойового завдання Запорізької області.

22 червня у Краматорську на Алеї Героїв відбулося поховання сержанта Олексія Сергійовича Барикіна. Про це повідомляє видання "Pro100media".

Олексій народився у 1981 році та служив командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 7372.

Був мобілізований на військову службу 14 жовтня 2022 року Лозовським РТЦК та СП у місті Лозова.

Олексій  героїчно загинув 16 червня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту України від російської агресії в районі населеного пункту Чарівне, Запорізької області.

Вічна пам'ять Герою...

У Краматорську поховали захисника України Геннадія Кравченка

Він загинув 5 червня 2024 року.

Краматорськ знову втрачає своїх героїв! 11 червня в Краматорську на Алеї героїв поховали захисника України Геннадія Кравченка, - повідомляє видання "Pro100media".

Стрілець снайпер розвідник розвідувального відділення розвідувального взводу загинув 5 червня 2024 року загинув на Херсонщині внаслідок російського артилерійського обстрілу.

Висловлюємо щире співчуття родині та близьким Геннадія. Вічна пам’ять і слава українському Воїну...

Фото - Олексій Ладика/Kramatorsk Post