Раздел Правил, регулирующий оговариваемый вопрос:
7. Правила утримання тварин
7.1. Ці правила повинні виконуватися підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, які утримують собак, кішок і хижих тварин.
7.2. Підприємства, установи, організації і громадяни – власники тварин зобов’язані су-воро дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і правил утримання тварин за умов обов’язкового забезпечення безпеки людей.
7.3. Умови утримання домашніх тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, а також задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності тощо.
7.3.1. При додержанні вимог даних правил дозволяється:
- тримати тварин / не більше одного/ у квартирах, в яких проживає одна сім’я, або у будинках приватної власності. Збільшувати їх кількість дозволяється тільки при отриманні згоди з сусідів та житлово-комунальних організацій. У квартирах, де проживає кілька сімей, допускається утримання собаки або кішки лише за згодою всіх мешканців квартири.
Місце утримання домашніх тварин повинно бути облаштовано таким чином, щоб за-безпечити необхідний простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, венти-ляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем;
- утримувати тварин у „зоокутниках” , „живих кутках”, дитячих санітарно-курортних оздоровчих закладах з дозволу санітарно-епідеміологічної і ветеринарної служб;
- тримати собак на підприємствах, в установах і організаціях: для охорони – у зачине-них блоках, в обладнаних приміщеннях або на прив’язі; для дослідної мети – у вольєрах або в роз- плідниках (висота огороджень не менше 2,5 м.);
- вигулювати собак на ізольованій, огородженій території або на пустирях, задніх дво-рах та в місцях, спеціально відведених для цієї мети житлово-комунальними підприємствами;
- виводити собак з жилих приміщень в загальні двори або на вулиці з обов’язковим за-безпеченням безпеки людей тільки на короткому повідку (довжина не більше 1,2 м.)та в на-морднику;
- тримати собак без повідків та намордників при ватагах і групах тварин, при операти-вному використанні спеціальними організаціями собак спеціального призначення, а також со-бак під час муштри на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках;
- перевозити тварин усіма видами громадського транспорту з додержанням правил, чинних на даному виді транспорту, при обов’язковому забезпеченні безпеки людей.
7.4. Особа, яка утримує домашню тварину , зобов’язана:
- забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, ви-довим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог Закону України «Про захист тва-рин від жорстокого поводження»;
- дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання ), та норм співжиття.
7.5. Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза міс-цями їх постійного утримання (супроводжувати їх).
7.6.Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.
7.6.1. Придбання порід собак, які визнано потенційно небезпечними (додаток 1), до-зволяється лише особам, які досягли 18-річного віку та пройшли спеціальне навчання у кіно-логічних організаціях. Особи, яким дозволено утримувати собак, визнаних потенційно небез-печними, повинні обов’язково бути членами кінологічних клубів та об’єднань і мати рекомен-дації від цих організацій.
7.7. Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:
- безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжу-ваною домашньою твариною;
- безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
- безпеку дорожнього руху при проходжені з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.
7.8. При поводженні з тваринами не допускається:
- використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;
- примушувати тварин до виконання неприродних для неї дій, що призводять до трав-мувань;
- нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких ви-мог;
-використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо;
- при проведенні больових процедур обов’язкове застосування знеболюючих препара-тів.
7.9. Забороняється:
- розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
- розведення тварин зі спадково закріпленою агресією;
- примушування до нападу одних тварин на інших, крім випадків використання собак мис-ливських порід;
- проведення генетичних змін на тваринах;
- застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
- інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого пово-дження.
7.10. При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов’язана:
- дбати про свою домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний до-ступ до води;
- надавати можливість здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
- забезпечити наявність намордника, повідка;
- забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками;
- забезпечити своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг;
- вигулювати домашніх тварин в спеціально відведених місцях з обов’язковим прибиран-ням екскрементів після них.
7.11. Установи держветмедицини зобов’язані:
- забезпечити контроль за виконанням ветеринарних вимог власниками тварин та про-водити роз’яснювальну роботу серед населення з метою попередження захворювання тварин;
- здійснювати реєстрацію і перереєстрацію тварин, а також видачу реєстраційних до-свідчень.
7.12. Підприємства, що обслуговують житловий фонд, зобов’язані:
- вести облік громадян, які є власниками тварин на підвідомчій території, слідкувати за своєчасною реєстрацією /перереєстрацією/ тварин та утримання їх згідно цих правил. Своєча-сно передавати списки громадян, які є власниками тварин до служб ветеринарної медицини;
- забезпечити утримання підвалів, горищ та інших підсобних приміщень закритими або відповідно обладнаними для перешкоджання проникненню туди тварин;
- повідомляти організацію, що займається відловом бродячих собак і кішок про їх на-явність на підвідомчій території;
- розташовувати на видному місці для ознайомлення мешканців „Правила утримання тварин”, адресу і телефони ветеринарних закладів, які здійснюють реєстрацію перереєстрацію та лікування тварин, а також організацію, що займається відловом тварин;
- за погодженням зі службою ветеринарного нагляду виділяти спеціально відведені мі-сця для вигулювання тварин та повідомляти про це їх власників;
- готувати матеріали для притягнення до адміністративної відповідальності власників тварин за порушення ними даних правил і передавати до МВ ГУ МВС України в Донецькій області для надання адміністративній комісії.
7.13. Реєстрація тварин, видача реєстраційних посвідчень і номерних знаків громадя-нам, що їх тримають, а також підприємствам, установам і організаціям проводиться відповід-ною установою держветмедицини.
Реєстрація та електронна ідентифікація домашніх тварин проводиться протягом 10 ка-лендарних днів з дня придбання (купівлі, отримання в дар тощо) тварини.
Обов’язковій реєстрації підлягають собаки всіх порід з троьхмісячного віку.
Установа держветмедицини міста у п’ятидений термін з моменту реєстрації видає власнику зареєстрованої тварини реєстраційне посвідчення, особистий номерний знак (же-тон), який повинен бути прикріплений до нашийника собаки і надають друковане видання Правил утримання домашніх тварин у відповідному населеному пункті, а також ознайомлює власника домашньої тварини з ветеринарно-санітарними вимогами до її утримання.
Реєстрація та перереєстрація домашніх тварин відбувається при пред’явленні власни-ком квитанції (платіжного доручення) про внесення плати.
Крім того, власники собак, породи яких зазначені у додатку 1, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2002 № 944 «Про затвердження Порядку і правил про-ведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бу-ти заподіяна третім особам», повинні до або під час реєстрації, перереєстрації укласти дого-вір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути за-подіяна третім особам. У разі відсутності договору страхування реєстрація, перереєстрація не проводиться.
Для проведення реєстрації власником домашньої тварини також надається паспорт, відповідний документ, який підтверджує право власності на цю тварину, ветеринарний доку-мент встановленого зразка на тварину з відміткою про проведення необхідних досліджень та щеплень.
Перереєстрація домашніх тварин проводиться в разі зміни місця проживання чи реєст-рації власника або зміни власника тварини із зазначенням нового власника.Домашні тварини, власники яких не здійснили перереїстрацію, вважаються не зареєстрованими.
Для проведення перереєстрації власником домашньої тварини надається паспорт, від-повідний документ, що підтверджує право власності на тварину, і попередньо видане реєст-раційне посвідчення на домашню тварину встановленого зразка. При переєстрації видається лише нове посвідчення про реєстрацію без зміни ідентифікаційного коду, крім випадків, ко-ли реєстрація була проведена в іншому населеному пункті.
Кошти за послуги, пов’язані з реєстрацією чи перереєстрацією домашніх тварин, спла-чуються власником відповідно до встановлених тарифів, що встановлюються органами місце-вого самоврядування.
Від внесення плати за реєстрацію та переєстрацію собак звільнюються інваліди по зо-ру, для яких собака слугує поводирем
7.14. Собаки незалежно від породи, належності і призначення, у тому числі й ті, що мають ошийники з номерними знаками і намордники, які находяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, парках, на бульварах, пляжах і громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, а також бездоглядні коти вважаються бродячими і підлягають відлову.
7.15. Вилов безпритульних тварин (загублених, покинутих, залишених без опіки і бро-дячих тварин) проводиться з метою повернення їх власникам, регулювання їх чисельності відповідно до вимог Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження”.
7.16. Забороняється використовувати методи відлову, технічні пристрої і препарати, що травмують тварин або небезпечні для їх життя і здоров’я.
7.17. Відлов бродячих собак і кішок проводиться у відсутності сторонніх осіб, особли-во дітей із 5-ї до 7-ї години або після 20 –ї години (влітку - після 22-ї години).
7.18. У разі виникнення або загрози виникнення епізоотій і в інших небезпечних ситу-аціях заходи, необхідні для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, регу-люються в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань охо-рони навколишнього природного середовища.
7.19. Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення органів санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної меди-цини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині.
7.20. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.
7.21. Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом 7 –ми днів з дня їх відлову по-винні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров’я тварини повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров’ю оточуючих, переда-ються організаціям для подальшого лікування чи умертвіння.
7.22. Вилов тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тва-рини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.
7.23. Виловлені безпритульні тварини протягом 7 днів з дня їх відлову обов’язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює відлов, і можуть бути повернуті власнику з дозволу ветеринарної установи після пред’явлення реєст-раційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов та утримання.
7.24. Виловлені бродячі домашні тварини протягом 5 днів з дня їх відлову утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути пе-редані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для передачі у спеціалізовані притулки.
7.25. Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні. У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на терито-рії якої її було виявлено.
7.26. Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.
7.27. Власники зобов’язані протягом 30-ти днів утримувати таких тварин в ізольовано-му приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для догляду.
7.28. Безпритульних тварин розміщують в притулках.
Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами міс-цевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм вла-сності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.
Притулки проводять свою діяльність за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.
Притулок для тварин функціонує відповідно до положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади з питань ветмедицини.
7.29. Умертвіння тварин допускається:
- для одержання господарсько-корисної продукції;
- для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в іншій спосіб;
- за необхідності умертвіння новонародженого приплоду тварин;
- при регулюванні чисельності домашніх тварин, що не утримуються людиною, але перебу-вають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, у разі неможливості застосування методів біостерилізації або біологічно обґрунтованих методів;
-за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпе-чне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання;
-за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров’я людей знаходиться в небезпеці.
7.30. При умертвінні домашніх тварин мають дотримуватися такі вимоги:
-умертвіння проводиться такими методами, що виключають передсмертні страждання тва-рин;
-приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;
- забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до заги-белі від задушшя, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння, курареподібних препа-ратів, перегріву та інші больові методи;
-переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;
- умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.
7.31. Поховання померлих домашніх тварин, у тому числі шляхом кремації, здійсню-ється за рахунок їх власників на спеціально відведених місцях поховання, з дотриманням са-нітарно-епідеміологічного та екологічного законодавства.
7.32. Забороняється викидання трупів померлих тварин в контейнери для збору побу-тових відходів чи захоронення їх у не відведених для цього місцях.
7.33. Контроль за додержанням цих правил громадянами, підприємствами і організаці-ями здійснюється органами державного ветеринарного нагляду, державного санітарного на-гляду та посадовими особами підприємств, що мають відомчий житловий фонд.
7.34. Органи внутрішніх справ (патрульно-постова служба та дільничні інспектори мі-ліції) здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громад-ських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин.
7.35. Міліція в порядку, встановленому Законом України „Про міліцію”, має право на застосування вогнепальної зброї до домашніх тварин у разі, якщо їх поведінка створює за-грозу для здоров’я людини.
7.36. Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійс-нюється громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища.
Громадські інспектори з охорони навколишнього природного середовища мають право складати протоколи за фактами жорстокого поводження з тваринами. Ці протоколи розгляда-ються відповідними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища у сфері захис-ту тварин від жорстокого поводження:
- беруть участь у проведенні спільно з працівниками державних установ ветеринарної медицини рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про захист тварин від жорстокого поводження;
- надають допомогу органам державного контролю у сфері захисту тварин від жорсто-кого поводження в діяльності по запобіганню правопорушенням у сфері захисту тварин від жорстокого поводження.
7.37. За порушення цих правил громадяни і службові особи / керівники підприємств і організацій, які є власниками собак, кішок, або хижих тварин/ несуть кримінальну, адмініст-ративну та цивільно- правову відповідальність згідно із законодавством
