[igor65]

А чем хорош?

Лично для меня хорош тем, что трудоустройство уже не будет проблемой в принципе.
Если рассматривать более глобально ситуацию, то я думаю Украине лучше будет в таможенном союзе с Россией, где у нас хотя бы экономики схожи в какой-то степени, чем в Евросоюзе, до нормальных стран которого мы не дотянем, а быть там второй Грецией или Италией как бы не оч. хороший вариант.
Ну это так, беглый ночной взгляд на ситуацию, мне вечером просто сорока на хвосте принесла что Президент Янукович обмолвился про Таможенный союз.

А почему трудоустройство в Краматорске и Украине - проблема в принципе?
Глобально. Модели Украины и Росии совпадают. Недоразвиты. Установить такую Модель, как в развитых странах Европы - не позволяет безграмотная трактовка законов Экономики. То, что Вы признаёте Украинскую  экономическую модель подобной Греческой или Итальянской - перегиб не слабый.  Как Вы так решили ? Связывать свои ожидания на хотя бы стабильность  с собственной нерабочей ( убыточной и не конкурентной) Моделью да ещё в купе с такой же Российской -  совершенно бездумный ход. Обоснуйте его. "Дружить" экономиками нужно с более сильными и более качественными, а не слабыми с  набором жутких перекосов.
20 лет независимости Украины ( условной конечно) не принесли успехов, а наоборот всё сильнее возвращают на прежние места ( как в СССР). Повторюсь. Была и есть на сегодня в работе - Государственная экономическая Модель. В ЕС - Модель Частная. В России - Государственная, такая же как в Украине. Выгода производительных сил как в Украине так и в России - копеечная. Неконкурентна с ЕСовской. Перейти в работе на Частную Украина не высказывает желания. В ЕС такую красавицу, с таким набором добра как в наличии, принимать не желают. А с Россией ( подобием с иным названием) всё стыкуется. Но Украина всё же оставит за собой ( хочет она или не хочет) второстепенность в отношениях с россией. Экономика Украины будет за дёшево ещё более прикручена к институтам власти России.
А Вам это надо? За дёшево? За тысячи КМ ? Вы станете реально придатком сырьевой страны. Без капризов Греческих и шансов на кооперацию с иным Миром. В одночасье - Вам подвалит. Но далее - очень вопрос.

[igor65]

Доктор экономических наук, народный депутат, хозяин крупнейшего на территории Украины (выкрутился с в\на) машиностроительного завода-гиганта, мультимиллионер и просто прекрасный человек с вами бы поспорил, Романус.
Но не станет 
А почему

столько званий , а просится в Россию на заработки. Сам видать не может со своими почестями.А спорить и не нужно - просто аргументируй. Ну и кроме "его" предприятия есть иные, могут быть и те, что связывают свои виды с экономиками более продвинутых стран.
Георгий Скударь - напишите нам - почему ?

[igor65]

Викторович
 
планов громадьё. некогда реализовывать. и не кому. но радует фантастика - не дремлете.

[igor65]

Украина работать не хочет. Ни руками , ни мозгами.
То на ширке ( кредиты) подзависнет, то славянскую Идейку объединения надует. В общем абы нифига не делать, а делить. И все ей должны. Поводов с утра уже хоть на выбор напридумано. И работящие люди у нас ( только не дома), и власть аж обжигается от Заботы и справедливости про Народ. Что дезориентирован, деморализован и сидит крепко на государственной коррупционной статье. Надоели свои ( местные и киевские) чиновники-трудяги ( посеватели в судах, мажоры на лексусах,.. ) - хотим иных. российских, казахских, билоруських.
Я считаю, что гадать  нечего. можно не угадать. Желательно посчитать. Ну, а если неохота. Тогда - давай. всё равно в г... привыкли вступать, чего уж и тут мелочится.
Как говорят в народе - чем Хуже, тем лучше. А чем лучше нам не надо. Не верим. Наколють как пить дать.

[Василий Иванович]

«Экономические процессы стран Содружества приобретают для Украины все большее значение. Мало того, что на этот огромный рынок сегодня приходится более трети нашего внешнего товарооборота, это рынок динамично растет. В прошлом году товарооборот между странами СНГ вырос на 36%. В то время как Европа охвачена рецессией и ищет выход из долгового кризиса, рынок стран СНГ два года подряд рос приблизительно на 5%», - сказал Н.Азаров.

 Он отметил, что лично убедился в экономическом прогрессе стран СНГ в ходе посещения России, Казахстана, Азербайджана и Туркменистана.

http://www.unian.net/news/506744-azarovu-situatsiya-v-sng-nravitsya-bolshe-chem-v-evrope.html

[Orbit]

 
На днях в интервью газете "Коммерсант" премьер-министр РФ Дмитрий Медведев подвел итоги первого полугодия своего работы своего правительства. Работу премьера оценил глава Института экономики РАН Руслан Гринберг, попутно высказав мнение, стоит ли в следующем году ожидать нового глобального экономического кризиса или нет.

— Как вы оцениваете итоги первого полугодия руководства правительством Дмитрия Медведева?

— Наша страна большая, и экономический корабль тоже огромный, несмотря на то, что он становится все более примитивным. Действует мощная энерция, и надеяться преодолеть ее за полгода было бы абсурдно. Но если говорить серьезно, то ничего особенного не произошло. Наша экономика мало зависит от такого субъективного фактора, как экономическая политика, тем более что она не меняет свое содержание. И новый бюджет у нас такой же инерционный, как и экономика. Если раньше был бурный рост без развития, то теперь наблюдается некоторая стабильность с вектором к увеличению. 3,3% роста ВВП было бы вполне приличным результатом для нормальной, стационарной, диверсифицированной экономики. А для России — нет. Мы скатываемся в технологическое захолустье. Есть, конечно, у нас и "герои капиталистического труда". Мы еще производим более-менее приличные вертолеты, грузовики, неплохие ракетоносители. Но это все не меняет общей грустной картины, а именно примитивизации структуры нашей экономики
 http://www.rosbalt.ru/business/2012/11/30/1065799.html

[Пепа]

 У тебя ещё лопата не поломалась ? Вкидывать такие порции дерьма ... 
А можно без поцелуев в плечо, озвучить свою мысль ?  Москвичи не нравятся ?

[Orbit]

Довелось мне на днях побывать на одной российской станции, которая расположена около границы с Украиной. Делюсь впечатлениями.
 Железная дорога там неэлектрифицирована. Всё на тепловозах. С украинской стороны участок электрифицирован почти до границы. В кассе вокзала нет компьютера, подключенного к системе "Экспресс". Там вообще нет компьютера. На соседней станции с украинской стороны такой компьютер есть. Наблюдал, как кассирша там продаёт билеты на поезда дальнего следования: Звонит куда-то, где есть такой компьютер, узнаёт есть ли места на определённый поезд, число, согласовывает это с пассажиром и потом выписывает билет на специальном бланке. Каменный век, короче.

 Та пішов такий "таможенний союз"  в пепу.

[Чужой]

Та пішов такий "таможенний союз"  в пепу.

Ув. Orbit, зря Вы так. Если не выходить за рамки информации, изложенной в этой теме, таможенный союз с технологическим захолустьем- прекрасная возможность для высокотехнологичной Украины увеличить рынок сбыта своей продукции (изготовленной с помощью наших высоких технологий).
Вспомните испанцев обменивающих высокотехнологичные стеклянные бусы на золото у индейцев

[Orbit]

 Вдячний за таке ввічливе звертання.
Згодьтеся,  що Україні і українцям пора дати шанс відірватись від кремлівского відстійника.

2012 - 1654 = 358 років від Переяславської ради - період достатній, щоб побачити - вектор на 1год 00 хв - захолусстя і відстійник.
Хай собі створюють земства знову, а ми - індивідуалісти.

[ТАК!]

  Митний союз виснажив Білорусь і Казахстан
Загальновідома мудрість, що дурний вчиться на власних помилках, а розумний – на чужих. Це характерно і державам – і ситуація в країнах Митного союзу (МС), куди наполегливо запрошує Україну російське керівництво.
  Білорусь на вивіз
Здається, ніби Білорусь повернулась у початок 1990-х: з магазинів майже зникли ковбаси, за м’ясом стоять величезні черги, а вартість цих товарів на ринках відтепер є недосяжною для пересічних громадян. Так, ціна на сирокопчені та сиров'ялені ковбаси тільки протягом одного тижня у вересні зросла майже вдвічі. Натомість девальвація білоруського рубля спричинила неабияке зростання популярності білоруських продуктів харчування у російських споживачів.  У білоруських ЗМІ нині темою номер один є розповіді про російські продовольчі десанти у прикордонних областях. Ситуація набула такої гостроти, що у сусідній республіці вже зафіксовані непоодинокі випадки «рукопашних» у продуктових магазинах між росіянами та білорусами. У місцевій блогосфері особливого резонансу набула сутичка, яка сталася в місті Мстиславі в черзі за молоком. Автор оповідання стверджує, що бійка розпочалася після того, як російські покупці в грубій і образливій формі відмовили місцевій жительці у можливості купити літр молока поза чергою.  Навіть представники білоруської влади визнають, що продовольство масово вивозиться до Росії.
     Звісно, Білорусь мала дуже специфічну економічну модель, яка почала тріщати по швах ще наприкінці того року. Однак у іншого учасника Митного союзу, Казахстану, відбуваються дуже подібні до білоруських процеси, попри те, що і структура економіки, і її сила суттєво відрізняються від білоруської моделі.   І в Білорусі, і в Казахстані експерти пророкують масові акції протесту, які загрожують соціальним вибухом.
       По-перше, мова йде про розпочаті торгівельні війни МС проти сусідів та окремих номенклатур товарів із так званого далекого зарубіжжя.   Однак такий підхід ставить великий та жирний хрест на планах модернізації усіх учасників Митного союзу. Бо важко сперечатися, що російські комбайни, комп’ютери, електроніка тощо суттєво відрізняються від своїх японських, європейських чи американських аналогів. Отже, Митний союз може не просто законсервувати технологічне відставання зазначених країн від усього передового світу, він зробить цей розрив буквально нездоланним. Отже, гарантовано та назавжди прописує своїх учасників у гетто за назвою «третій світ»
    Тож в України є шанс досконало вивчити досвід учасників Митного союзу, зробити належні висновки і не імпортувати зайвих проблем – коли своїх накопичилось – хоч продавай.                                          http://tyzhden.ua/World/31617
       Чому за не вміння та не бажання "Ёлки" співпрацювати з ЄС, Україна повинна расхлебывать усі його вибрики ? 

[Пепа]

Та пішов такий "таможенний союз"  в пепу.

      Спасибо, порадовал.  Но на вопрос так и не ответил.

[Merlin]

Та пішов такий "таможенний союз"  в пепу.

      Спасибо, порадовал.  Но на вопрос так и не ответил.

А Пепа выдержит? 

[Пепа]

А Пепа выдержит? 

 Так этож у кого какая пепа   

[Orbit]

Та пішов такий "таможенний союз"  в пепу.

      Спасибо, порадовал.  Но на вопрос так и не ответил.

 Мені не подобаються ті москвачі, яким не подобаюсь я.
Одновекторно мені не подобається кремлядь - окрема агресивна і зажерлива група москвачів  яка має метастази в інших округах.
В загальному мені подобаються росіяни, однозначно більше, ніж поляки, словаки чи ромуняки.

Але ж мені буде союз не з руськими, росіянами взагалі, а з кацапами і кремлядю.  А це багатовіковий "НЕПРИЯТЕЛЬ".
ось одне маленьке питанячко, а скільки століть не припиняється агресія:

Управління у справах преси та інформації Полтавської облдержадміністрації оприлюднює перелік деяких історичних подій та назв документів, які безпосередньо формували нинішню ситуацію з мовою та були спрямовані на знищення української мови, культури та нації. Ці документи і пояснюють таке аномальне явище, коли деякі громадяни України  не послуговуються українською мовою

1622 — наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького
1686 р. – Ліквідація автономної української церкви, насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою
1689 р. – Заборона Києво-Печерській Лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.
1690 р. – „Анафема” Московського собору на „киевские новые книги” – книжки П. Могили, К. Ставровецького, І. Галятовського та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.
1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.
1708 р., листопад – Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців – 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).
1720 р. – Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими.
1721 р. – Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.
1729 р. – Указ царя Петра ІІ, який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.
1731 — вимога цариці Анни Іванівни вилучити книги старого українського друку, а «науки вводить на собственном российском языке». У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 наказала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, «а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами».

1755,1766,1769,1775,1786 рр. – Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.
1763 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1764 р. – Інструкція Катерини ІІ князю О. В'яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
1769 р. – Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.
1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1784 р. – Русифікація початкової освіти в Україні.
 1786 р. – Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість російської мови в Київській академії.
1789 — розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.
1800 р. – Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.
1817 — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.
1817 р. – Закриття Києво-Могилянської академії.
1831 р. – Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).
1832 — реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.
1834 р. – Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації Південно-Західного краю.
1847 р., 5 квітня – Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати, що було рівнозначне ув'язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).
1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.
 1859 — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.
1862 р. – Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих.
1863 р., 18 липня – Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії. «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».

1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.
1869, 1886 рр. – Укази царської адміністрації про доплати чиновникам російського походження в Україні за успіхи в русифікації.
1869 — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.
1870 — роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння».
1876 р., 18 травня – Таємний Ємський указ Олександра ІІ про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами.
1881 р. – Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз'яснення Ємського указу всім губернаторам Росії.
1881 р. – Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.
1883 р. – Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.)
1884 — заборона Олександром IIІ українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
1888 р. – Указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.
1892 — заборона перекладати книжки з російської мови на українську.
1895 р. – Заборона українських книжок для дітей.
1899, 1903 рр. – Заборона української мови на Археологічному з'їзді в Києві та на відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.
1907 р. – Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905 – 1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.
1908 — чотирма роками після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 — закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів незалежно від їхньої мети, у тому числі українських та єврейських.
1911 — постанова VII дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.
1914 р., березень – Заборона царським режимом святкувати 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
1914 р. – Указ Миколи ІІ про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та Буковині вживати українську мову, друкувати книги, газети і журнали українською мовою. Розгром товариства „Просвіта”, зруйнування бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.
»