Вадим Філащкін.
Шановні учні, вчителі, батьки!
Я стою серед цих порожніх класів і відчуваю, як ці стіни чекають вашого повернення. Ці парти пам'ятають сміх і шепіт, мрії та тривоги. Вони, як і вся наша земля, сповнені віри, що одного дня знову наповняться дзвінкими дитячим голосами. Скоро ми знову зустрінемося, школи Донеччини оживуть, і діти повернуться додому.