Китиці і бомбони
Побував я у Генеральному штабі Збройних сил України, побачив там китиці і стало мені цікаво, що то воно таке і навіщо. Телефоную знайомому геральдику, що формами нагород опікується. Питаю, що воно таке. А він відповідає, що то звичайна прикраса. “Ти,- каже,- чим ото китицями цікавитися, краще подання про нагородження людей підготуй та подай, ось тобі форма.” Хоча і зацікавила мене його відповідь та про китиці все ж не ясно, дай, думаю, спитаю знайомого московського символіста Бориса Кривуліна. А Борис сказав, що він зараз у Києві з новою книжкою, і запросив мене у гості.
Прийшов я у гості, а Борис не один. В нього у гостях жінка Оксана Лозітеская - генерал з російського генштабу, де вона якось була відповідальна за бойових повій. О, думаю, який цікавий збіг. Квартирка підібрана і обставлена, як в мене вдома, розташовує до відпочинку. Молода господиня Ірина - по духу Ліліт, інколи такі мені цікаві. Сів я за стіл і вісім годин не вставав, усе з білоруською пані про життя балакав, про природу начальників теревені вели. Запросила мене пані звернути увагу і на її рідну Білорусь. Яся згадала, який взяув.
Поки спілкувалися, згадав я що значать китиці та бомбони на військових прапорах та у обрядах. Над столом висіла дорога картина з китицями бузку. У житті народів приходить час, коли фараон зв'язує народ у жмуток та кидає той жмуток на тік, щоб палицями вибити з жмутків зерно. Зв'язана відбита полова піде на саман та у вогонь, а зерно на насіння та до столу. Дещо залишиться як дідух. Фараони були давно, а нічого не змінилося.
Після зустрічі з міністрами забігали, зашелестіли паперами чиновники, давай шукати, що робити. Після звернення до міністра телефонує нам найменший клерк з міської адміністрації. Питає що мені робити, до мене прийшов лист від міністра, щоб я вирішила проблему безоплатного знаходження військових у вашому домі. Як це можна зробити, щоб було за законом? А сталося ось що. Міністр написав листа губернатору, губернатор, передав його заступнику, заступник Краматорському меру, мер своєму заступнику, той голові ЖКГ, а від того до останнього клерка. Тепер виходить, що клерк піде до прибиральниці у дворі і стане її питати, як в цій ситуації раду дати. То навіщо нам вся ця довга карусіль?
Не сидячі дарма, звернулися ми за порадою та по протекції “Сили народу” до львівських юристів Маркіяна Мальського. Вислухали нас відомі адвокати та відповідають: “Давайте так, ми дамо вам пораду, як стягнути борг з Росії, але знаєте, навряд чи з того щось буде. Але якщо ви дуже хочете, то ми вам все рівно дамо пораду. Тільки коштувати наша порада буде 2 тисячі євро. А якщо вам схочеться ще спробувати і з українського уряду грошенят зняти, то давайте 2 тисячі 500 євро і тут ми ще швидше допоможемо.” Отакої. Ось тобі розігнався на 1 гривню. І ладно би гарантія якась була, так ні, говорять, що це без гарантії результату.
Я оце думаю, а чого б панові Муженко не призвати адвоката на службу, щоб я за 1 гривню міг отримати оту юридичну допомогу у війні проти Російських терористів?
На фото Москаль з китицями упіймав кішку
