До Краматорська починають повертатися люди, хоча лінія фронту наближається до міста

Людей немає

Коли потрапляєш до Краматорська, то складається враження, що у місті нікого нема: вулиці без людей, дороги — без машин. Останнє дуже радує нашого таксиста — він швидко їде вулицею Олекси Тихого, головною дорожною магістраллю, не зустрічаючи на своєму шляху жодних перешкод (від початку “великої війни” у місті також не працюють світлофори).

“Зараз, можна сказати, цивілізація повернулася до Краматорська. Якщо на початку незрозуміло було, що де працює, що де дістати, на яких заправках є бензин, а на яких нема, то зараз все більш-менш “устаканилось”: ти знаєш, де купити продукти, де є бензин”, - розповідає таксист.

Автовідповідач у цій службі таксі до і в перші місяці “великої війни” був українською мовою, а зараз — російською.

@kramatorsk_postЦе моє місто #краматорськ#краматорск♬ Misto - ONUKA

У Краматорську працюють дві заправки — обидві на Олекси Тихого. Заїжджаємо на одну з них, черги немає. Це нас дивує після побачених кілометрових черг у Львові, Кропивницькому, Дніпрі та інших містах. Водій дивується не менше, але його заправляють. Літр бензину коштує 68 гривень, у той час як у Дніпрі та інших містах він продавався за 39-47 грн — це було ще до того, як уряд зняв обмеження на ціни на пальне.

Із великих продуктових мереж у Краматорську закрилися всі супермаркети "АТБ", "Сільпо", "Varus" і "Посад". Але продовжують працювати магазини "Чудо-Маркет" і "ЕКО-маркет". Їжу купити у місті можна, але вона коштує дорожче, ніж кілька місяців тому.

Пів кілограма гречки у "Чудо-маркеті" продавалися за 68 грн, за таку саму ціну можна купити 400-грамовий пакет сиру жирності 5%, кілограмовий пакет рису - 54-58 грн, пачка макарон - 43 грн, шестилітрова баклажка води - 45 грн, кілограм бананів - 45,7 грн, кілограм яблук - від 12,5 до 21 грн.

Люди є

Коли побудеш у Краматорську трохи — день-два — то помічаєш, що людей у місті насправді досить багато. Ось вони стоять у черзі до аптек, що ще працюють, ось вони у черзі до банкомату, ось вони на зупинках, ось переповнені тролейбуси, ось на озері у парку “Ювілейний” сидять рибалки з вудками, а алеями їздять велосипедисти та самокатники, багато людей на ринку у вихідні.

А ще на вулицях багато військових. Візуально здається, що їх навіть більше, ніж цивільних.

Прикмета часу — якщо ви бачите, як в одному напрямку йдуть багато людей, значить, вони йдуть за гуманітарною допомогою.

Побачивши такий караван людей, що йшов від тролейбусної зупинки на Станкобуді, йдемо за ним і приходимо до училища. Біля входу скупчилися кілька сотень чоловіків, жінок і дітей, а також п’ять-шість собак. На ганку жінка у мегафон вигукує ім’я і порядковий номер: якщо з натовпу хтось відзивається, його пропускають усередину. Чоловік поруч з жінкою з мегафоном відмічає у списку, прийшли люди чи ні. Люди нервують, штовхаються; ті, кого викликають, не одразу можуть пройти усередину через щільний натовп. Тоді штовханина починається ще інтенсивніше.

Як виявляється, цю гуманітарну допомогу роздає краматорська громада вільних євангельських християн. Люди заходять до актової зали, на кожному сидінні вже лежить пакет з харчами: хліб, консерви, крупа. Але перед тим, як піти з пакунками додому, вони мають послухати псалми, проповідь і молитву.

@kramatorsk_post#краматорськ#краматорск#війна#гумдопомога♬ Afraid - The Neighbourhood

Ось актова зала на 280 людей заповнена вщент — тих, хто зі списку залишився на вулиці, просять прийти на наступну роздачу гуманітарки, яка відбудеться за дві години. За дві години картина повторюється: тепер вже чоловік без мегафону вигукує порядкові номери та прізвища. Перед людьми, які не були попередньо записані, вибачаються, і кажуть записуватися наступного разу, але місць більше немає. Усі розходяться, втім, півтора десятка чоловіків та жінок терпляче залишаються чекати біля входу в училище і їхні очікування винагороджуються: їх впускають до актової зали, вони змушені стояти протягом півторагодинного богослужіння, оскільки усі сидячі місця зайняті, але у підсумку і їм видають пакунки з харчами.

Того дня, як розповів пастор церкви, гуманітарну допомогу видавали тричі і її отримали 680 людей.

Люди повертаються

“Чому вибухає, а повітряної тривоги немає?”, - питає перехожа жінка років 55. Попри те, що російські ракети останнім часом здебільшого обходять Краматорськ стороною, бої у 40-50 км від міста тривають і канонади від цих боїв чутно дуже добре. Зараз йдуть важкі битви під Сєвєродонецьком і Бахмутом, окупанти захопили Лиман і намагаються наступати далі на Слов'янськ.

Іноді інтенсивність боїв зростає і тоді складається враження, що бомби падають у самому Краматорську. Але це не так. Пояснюємо це жінці. Тут лунає черговий гучний вибух десь поза містом — але відчуття таке, наче б’ють по голові. Жінка машинально присідає.

“Я щойно повернулася. Півтора місяці прожила у Києві. Приїхала посадити картоплю — виноградник заріс, страшне! Коли ж воно все скінчиться?”, - питає перехожа і дивиться на нас так, наче нам відомо більше, ніж їй. Знизуємо плечима, жінка бажає миру і йде на свій виноградник.

Люди дійсно починають повертатися до Краматорська - про це кажуть у міській владі.

"Ми бачимо, що повертається багато людей до міста, повертаються діти, тому із сьогоднішнього дня Управління освіти оновлює списки [дітей, які отримають гуманітарну допомогу], на цьому тижні ми видамо продуктові набори для тих, хто повернувся. Наша задача, як міської влади - не залишити нікого без уваги", - каже секретар Краматорської міської ради Ігор Сташкевич.

Але він не радить містянам зараз повертатися до Краматорська.

"На сьогоднішній день ви бачите, що в активну дію переходить лінія фронту. Я розумію людей, що вони залишились без роботи, без якихось грошей для існування, але якщо ви стукаєте, то двері відчиняються. Дуже багато волонтерів і фондів дають прихисток безкоштовно [...] Я б ще тиждень не повертався - ви самі чуєте вибухи. Я вірю в наші Збройні сили, я вірю, що наші хлопці, які стоять на передовій, не дадуть зробити з нашим містом те, що росіяни зробили з Маріуполем", - каже секретар міськради.

Так само не радить повертатися до Краматорська і міський голова Олександр Гончаренко. В ніч проти 25 травня російські війська знову обстріляли місто ракетами - влучили у недобудову на "Чечні", пошкодили кілька приватних будинків і дві багатоповерхівки. Після обстрілу Гончаренко зробив емоційний допис у Фейсбук:

"Друзі, я розумію, як тяжко вам поза рідним містом. Але ворог все ближче. Небезпека не десь там, а у нас - поряд! Ще зарано повертатись, як би важко вам не було".