Латиноамериканці їдуть воювати за Україну: The Economist дізналося, що їх мотивує і лякає

Щоб компенсувати нестачу людей в армії, Україна вдається до міжнародного рекрутингу, зокрема ставку робить на Латинську Америку.

Про те, з якими проблемами при цьому доводиться стикатися українським рекрутерам та самим новобранцям, розповіло у своєму матеріалі The Economist.

За даними видання, у травні на заході України відкрився центр рекрутингу, який запустив кампанію для залучення добровольців з-за кордону. Зазначається, що інтерес іноземців до служби в Україні зростає: за словами координаторів, щодня надходить до сотні заявок.

Добровольці оплачують дорогу в Україну власним коштом і служать на рівних з українськими військовими умовах. Але їхня зарплата на передовій, яка становить 3000 доларів на місяць, ймовірно, у кілька разів перевищує середні доходи у країнах Південної Америки, що є додатковим стимулом погоджуватися на пропозицію служити в Україні.

За словами чиновника Міноборони України Олексія Бежевця, який курує цю програму, Україна сподівається залучати на місяць "кілька тисяч" добровольців з-за кордону. Це має допомогти компенсувати нестачу мобілізаційного ресурсу, адже зараз до ЗСУ щомісяця мобілізують 27 000 осіб, що приблизно на 15 000 менше, ніж у Росії.

Водночас залучення Україною добровольців із Латинської Америки має і свої виклики, зауважується в матеріалі. Зокрема, видання вказує на посилення там російського впливу, що змушує Україну діяти обережно. Крім того, візова проблема ускладнює проїзд майбутніх військових через Європу.

Згодом, розповідають журналісти, іноземцям важко адаптуватися до нових умов, зокрема незнайомої кухні, суворої погоди, загрози обстрілів. За словами 33-річного колишнього морпіха з Колумбії Ортіс, для багатьох латиноамериканців найважче не митися тижнями поспіль, також їх шокують польові туалети. Ще один виклик - спілкування. Командири не завжди володіють відповідними мовами. Тому вночі не говорять узагалі.

"Ми розробили власні способи комунікації. Наприклад, дотик до вуха може означати "свій" чи "чужий"", - розповів 60-річний координатор навчань із Бразилії J-C.

Тим часом Україна не єдина займається міжнародним рекрутингом: Росія працює на тих самих ринках. Ортіс стверджує, що деякі з колумбійських партизанів FARC воюють за Росію.

До того ж, пише видання, росіяни сприймають українську програму серйозно. Бежевець розповів, що російська розвідка регулярно намагається отримати інформацію про осіб з-за кордону, які воюють за Україну. Ортіс каже, що його колумбійська домашня адреса з’явилася в російських мережах, і тепер він побоюється їхати додому.

Також ще одним викликом для іноземців є те, що Росія їх полонених не обмінює. Група з Латинської Америки, з якими поспілкувалися журналісти The Economist, сказала, що не збирається перевіряти цю теорію.

"Росіяни можуть убити тебе. Але якщо вони залишать тебе живим - це вже не буде життя, варте того, щоб жити", - зазначив Інфанте з Колумбії.