Спорт під час війни: як змінилося життя спортсменів та тренерів Донеччини

Більше 5 місяців повномасштабного вторгнення росії на територію суверенної України змінили світ кожного українця.

Перші дні нового етапу війни було взагалі не до спорту, багато спортивних споруд та комплексів Донеччини було зруйновано росіянами під час обстрілів, майже всі спортивні організації довелося евакуювати, але Управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації продовжувало працювати.

Та все ж життя триває, а спортсмени Донеччини, незважаючи ні на що, змушують світ захоплюватися собою. Про справи та досягнення спорту Донецької області під час війни "Восточному проекту" розповів начальник управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації Володимир Мицик.

Розкажіть, як війна вплинула на роботу Управління? Що довелося міняти?

У підпорядкуванні управління – 20 організацій, з яких 16 є закладами обласної комунальної власності, 4 знаходяться на фінансовій підтримці. І наразі всі обласні організації з Донеччини евакуйовано.

Більшість із них проводили свою роботу на орендованих спорудах, власну спортивну базу мали тільки три заклади. Так, станом на сьогодні Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю імені Сергія Бубки з міста Бахмут тимчасово перемістився до Полтави, де продовжує функціонування на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Донецький регіональний центр спортивної медицини також із Бахмута евакуйовано до смт Любешів Волинської області. Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з велосипедного спорту із міста Лиман перемістилася до Знам’янки Кіровоградської області.

Загалом за територію Донеччини евакуйовано 72% рухомого майна всіх підпорядкованих управлінню закладів фізкультурно-спортивної спрямованості та тих, що знаходяться на фінансовій підтримці з обласного бюджету.

Серед 687 фактично працюючих працівників підпорядкованих закладів на території Донецької області поки що залишаються 125 осіб, що складає 18%, але і вони планують невдовзі виїхати.

Де зараз спортсмени та тренери, і як проходить комунікація з ними?

Насправді, хто де. Це питання пропоную розібрати на прикладі таких організацій, як Школа вищої спортивної майстерності, Донецький обласний спеціалізований фаховий коледж спортивного профілю iм. С.Бубки та дитячо-юнацькі спортивні школи регіону.

Так, за загальною інформацією, станом на сьогодні серед 615 тренерів 18% знаходяться за місцем розташування закладів (з них 16 тренерів працюють у штатному режимі, 21 – дистанційно, проводячи тренування в онлайн режимі, 60 знаходяться в простої), 31% – за межами країни (з них 14 працюють у штатному режимі, 12 дистанційно, 29 у простої) та 40% – у інших областях України (з них 8 працюють у штатному режимі, 53 дистанційно, 187 у простої).

Сумним фактом є те, що серед приблизно 23000 спортсменів орієнтовно 18 тисяч (а це понад 78%) сьогодні не мають можливості продовжувати тренування, які вони мали до 24 лютого. Наразі 553 спортсмени тренуються за місцем розташування закладів, 2584 – у інших областях України, 1072 – за кордоном.

На даний час понад 100 спортсменів Донеччини знаходяться за кордоном на навчально-тренувальних зборах, що проводяться як за рахунок Міністерства молоді та спорту України, управління, приймаючої сторони, так і за власний кошт.

У НТЗ на території України беруть участь близько 90 спортсменів. Також спортсмени Донеччини зі своїми тренерами Донеччини продовжують заняття нецентралізовано в різних куточках України.
Попри всі складнощі, ведеться постійний моніторинг місцезнаходження спортсменів та тренерів. Комунікація відбувається в телефонному режимі та за допомогою різних месенджерів.

У яких змаганнях беруть участь спортсмени з Донеччини? Розкажіть про кілька найбільших турнірів і перемог наших спортсменів?

Незважаючи на непрості умови, спортсмени Донецької області продовжують гідно представляти Україну на турнірах міжнародного рівня, а з кінця травня, завдяки дозволу від Мінмолодьспорту, беруть участь і в національних змаганнях.

За 7 місяців 2022 року атлети Донеччини виступили на 161 міжнародному заході з 38 видів спорту. На цих змаганнях наші спортсмени здобули 276 медалей, з них 130 золотих, 92 срібні та 54 бронзових з 29 видів спорту. Олімпійці здобули 166 медалей, неолімпійці – 88 медалей, спортсмени з видів спорту осіб з інвалідністю – 22 медалі.

На XXIV Дефлімпійських іграх – найпрестижнішому турнірі серед спортсменів з вадами слуху, що проходив 1-15 травня в Бразилії – взяли участь 4 представника міста Маріуполь. Дзюдоїстка Марина Погорелова виборола «срібло» за підсумками індивідуальних жіночих змагань у ваговій категорії 70 кг та «золото» в командному турнірі. Ще три нагороди додали легкоатлетки: Наталія Урсуленко перемогла в штовханні ядра та стала срібною призеркою в метанні диска, Римма Філімошкіна виграла змагання з метання молота.

На XI Всесвітніх іграх – змаганнях найвищого рівня серед атлетів з неолімпійських видів спорту, що відбулися 7-17 липня в США – від Донецької області в складі збірної України виступили 9 осіб. Чемпіонами ігор стали пауерліфтери Володимир Рисєв та Олексій Бичков із Краматорська, бронзовими призерами – пауерліфтери Анастасія Дерев’янко (представниця Дружківки), Данило Ковальов із Краматорська та сумоїст Олександр Вересюк (представник Бахмута).

На XVI літньому Європейському юнацькому олімпійському фестивалі, що відбувся 24-30 липня в Словаччині, від Донеччини виступили 4 спортсменки. На жаль, медалей вони не здобули, але отримали безцінний міжнародний досвід.

Щодо всеукраїнських змагань, то протягом 7 місяців поточного року спортсмени Донеччини взяли участь у 77 заходах, де вибороли 481 нагороду, з них 185 золотих, 172 срібні та 124 бронзових.

Які успіхи у тренерів? Чи отримали нагороди під час війни?

Війна внесла свої корективи, і тепер основне завдання для тренерів – це знайти змогу відновити тренувальний процес зі своїми спортсменами.

Задля подальшого розвитку сфери спорту зусиллями керівництва Донецької облдержадміністрації та особливо очільника регіону Павла Кириленка було продовжено виплату з обласного бюджету щомісячних стипендій спортсменам і тренерам, а також одноразових грошових винагород за зайняті 1-3 місця на офіційних міжнародних змаганнях серед дорослих вікових категорій.

Починаючи з червня поточного року, тренери з олімпійських видів спорту отримують 10 стипендій у розмірі трьох прожиткових мінімумів (7179 грн) та 10 – у розмірі двох (4786 грн). По 5 стипендій у розмірі двох прожиткових мінімумів мають тренери з неолімпійських видів спорту та тренери спортсменів з інвалідністю.

Аби відзначити високі здобутки наставників, до Міністерства молоді та спорту України подано 5 пакетів документів на присвоєння спортивного звання «Заслужений тренер України».

Чи позначилася вимушена евакуація на результатах змагань?

Авжеж. Багато спортсменів і тренерів, особливо з міста Маріуполя, які й досі перебувають у тяжкому положенні через втрату житла, родичів, близьких, та які пережили обстріли, отримали психологічні травми.

Частина спортсменів наразі знайшла змогу повернутися до навчально-тренувального процесу задля участі в змаганнях, а частина – ні.

Також негативно вплинуло на спортивні результати те, що з моменту запровадження на всій території України воєнного стану було відмінено всеукраїнські змагання, які є відбірковими до участі в міжнародних.

Чи займається управління ще якоюсь роботою: волонтерство, допомога військовим тощо? Чи беруть участь у цьому спортсмени та тренери?

До захисту нашої країни залучено 67 працівників сфери фізичної культури та спорту Донецької області, з них до ЗСУ призвані 37 працівників (серед яких 15 тренерів), 8 зараховані до територіальної оборони (з них 5 тренерів), інші займаються волонтерством.

Управлінням спільно зі Спортивним комітетом України надається допомога нашим спортсменам, які служать в ЗСУ та територіальній обороні: це продукти харчування, бронежилети, засоби індивідуального захисту.

Серед представників сфери спорту Донеччини наразі 3 людини знаходяться в полоні.

Шестеро загинуло: тренер-викладач СДЮСШОР з важкої атлетики Сергій Колоколов, член збірної команди Донецької області з регбі Владислав Горбунов, колишній капітан збірної України з водного поло Євген Обедінський, учениця 9 класу Донецького спеціалізованого фахового коледжу спортивного профілю ім. С. Бубки та спортсменка СДЮСШОР з важкої атлетики Аліна Перегудова, спортсменка з гімнастики художньої Катерина Дяченко, спортсмен з кікбоксингу ВТКА Олександр Супрунов.

Які плани на майбутнє? Як розвиватиметься управління у нових реаліях? Що плануєте реалізувати? До яких великих змагань готуєтесь?

На сьогодні першочерговим постає питання щодо збереження закладів фізичної культури і спорту, тренерського складу та учнівського контингенту. Адже з 1 вересня починається новий навчальний рік, маємо піклуватися про забезпечення функціонування наших дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
У подальшому плануємо продовження реалізації стимулюючих проєктів щодо діяльності Донецької обласної штатної команди резервного спорту, виплати стипендій та одноразових грошових винагород спортсменам та тренерам регіону.

Важко щось передбачити, але ми продовжуємо розгляд питань щодо подальшої підготовки спортсменів до Ігор XXXIII Олімпіади та XVII літніх Паралімпійських ігор 2024 року в Парижі (Франція).

Щодо післявоєнної відбудови у сфері фізичної культури та спорту, то основні підходи сформовані в Плані відновлення України, що 4 липня 2022 року презентували в Швейцарії. Пріоритетними є 5 напрямків-проектів:

1) створення активних парків по всій країні;

2) запуск «клубної системи» фінансування для масового спорту;

3) реконструкція спортивних інтернатів і шкіл;

4) реалізація президентської програми «25 спортивних магнітів»;

5) відкриття 5+ флагманських спортивних об’єктів ТОП класу.

Ці напрямки формуються Міністерством молоді та спорту України та опрацьовуються відповідною робочою групою. Орієнтовні розрахунки на потреби складають біля 20 млрд доларів.

Крім державного бюджету, серед джерел відновлення – міжнародні гранти, пільгові кредити міжнародних фінансових інституцій, інвестиції приватного сектора та позабюджетні внески приватних осіб і корпорацій.