Ремонт під час війни: мешканка Краматорська розповіла, як вони з чоловіком будують будинок попри загрозу обстрілів

Інна та її чоловік фактично заново перебудовують будинок на околиці міста

У Краматорську є люди, які продовжують робити ремонт у своїх оселях навіть під час великої війни. Мабуть, багатьом така затія може здатися дивною і "не на часі", враховуючи невибіркові російські обстріли нашого міста, які відбуваються постійно. Але нічого дивного чи надзвичайного в цьому не бачить мешканка Краматорська Інна та її чоловік - вони продовжують ремонт у своєму будинку в одному з селищ на околиці міста.

Ми попросили Інну розповісти про їхню мотивацію продовжувати ремонт під час війни.

Коли і як почали ремонт

"Мій чоловік отримав цей будинок від мами, не у спадок, а просто батьки переїхали, і будинок був пустий: його треба було або обживати, або зносити, або продавати. Вирішили, що ми будемо обживати і будувати. Я була вагітна, це був 2018-й рік, в кінці серпня ми переїхали.

До цього ми зробили у будинку повністю ванну - бо там була плитка і вона тупо лежала на землі. Мій чоловік зробив все капітально - ванну поставили, нове вікно, обклали плиткою, все як має бути.

Нова ванна у будинку. Фото надане Kramatorsk Post

І далі почали валяти стіни, бо мені не подобалося їхнє розташування. У будинку були нефункціональні кімнати: їх багато, але вони або прохідні, або маленькі, або в них мало вікон (наприклад, була велика кімната з одним вікном). Ми робили нові віконні пройми, стіни ламали, нові будували, ставили двері.

Все ще ускладнювалось тим, що ми заїхали з певним арсеналом меблів, техніки, це все було нове, дім глиняний - і ця глина, вона всюди. Хоч завішуй її простирадлами вологими, нічого не допомагає: все в пилу. Швидко приходить у занепад те, що ми мали. Швидко будувати не виходить - ми все ж таки не мільйонери.

Щоб робити класно, робити капітально, потрібні великі вкладення у все це. І ми робили ремонт потроху - плюс город, плюс дитина, плюс робота. Тож все йшло не дуже швидко. Коли ми почали будувати будинок, ми вирішили, що не будемо сидіти на самих крупах чи макаронах, і будемо продовжувати жити, як і раніше, ні в чому себе не обмежуючи: можливо, ми будемо будуватися довше, але в нас буде нормально одягнена дитина, ми собі теж будемо дозволяти те, що нам хочеться.

Ми фактично заново перебудовуємо будинок

Площа будинку була близько 80 квадратних метрів: велика кухня, п'ять кімнат і три коридори. Ми фактично заново перебудовуємо будинок. Мій чоловік бере одну стіну, все вивалює з неї, оцю всю глину, тоненькі дерев'яні тріски, підкапує трохи, в'яже сітку, заливає, воно все сохне і тоді він починає цеглу класи. І так він по одній стіні робить. За чотири роки таким чином перебудували чотири стіни, плюс перенесли двері, щоб вони були більш зручно розташовані.

Отже, ми зробили одну зовнішню стіну і три стіни всередині. Залишилось ще три стіни і дах. Вставили п'ять вікон, вставили нові двері залізні, котел купили. Хотіли цього року поміняти опалення - гроші дозволяли. Ми хотіли робити на майбутнє, щоб труби йшли по низу - а для цього треба ставити насос, який працює від електрики. Якби ми замінили опалення того року, то коли вимикали світло, ми би сиділи просто в холоді. Тому поки що замінили лише котел.

Як робили ремонт під час війни

Влітку минулого року ми купили дошку на підлогу в одну кімнату - ми віддали за неї десь 21 тисячу гривень. Для нас це великі гроші. Того року не дуже багато грошей вклали [в ремонт] - не було газу, тож треба було покласти піч. Попереду був опалювальний сезон, потрібно було закупити дрова, замінити котел на подвійний - віддали за нього 34 тисячі (те, що не було газу, внесло корективи в наші плани - ми могли б купити газовий котел, який коштував значно дешевше). Дрова також були дорогими, тому що був попит.

Минулого року, вже під час великої війни, Інна та її чоловік купили дошку на підлогу. Фото надане Kramatorsk Post

Того року ми купили сусідній будинок на розбір. По нашій вулиці стояла хата, в якій ніхто не жив вже дуже багато років, і ми домовилися і взяли його за шість тисяч гривень, розібрали. Це було вигідно, тому що в 20 метрах від нашого будинку. Звідти ми мали дрова, жаростійку цеглу. Ми її будемо використовувати для ремонту. Сам матеріал якісніший, хоч він і був у вжитку. І це дешевше.

Цей будинок подружжя придбало на розбір: цеглу використають для ремонту своєї оселі. Фото надане Kramatorsk Post

Скільки витратили на ремонт

Загалом за чотири роки ми витратили на ремонт 100-120 тисяч гривень. На прикладі вікон: можна було купити білі вікна, поставити їх і на ті гроші, які ми витратили на два вікна, можна було поставити вікна у всьому будинку. Я поставила коричневі вікна, два невеликі вікна вийшли на 8 тисяч у 2018 році. Можна було і підлогу не міняти, покласти просто лінолеум, але ми купуємо дошку, під дошку треба щось покласти, прибрати щось старе. Ти купив одну річ, але витратив купу грошей.

Нові вікна у будинку. Фото надане Kramatorsk Post

Окрім того, що ти робиш ремонт, у тебе є ще гараж, який з кожним днем приходить у занепад і його потрібно підтримувати, десь потрібно було складати дрова, тож потрібно було витратити час і матеріали, щоб зробити накриття для них. Також виникають непередбачувані витрати - як-то піч.

Чому ми продовжуємо робити ремонт попри війну

Коли почалася велика війна, будівництво і ремонт все одно продовжились. Ми собі ніяк це не пояснювали, можливо, це така захисна реакція, я не знаю.

Чи може прилетіти у будинок? Може. Ми з чоловіком говорили про це. Але що ми можемо з цим зробити? Однаково шкода, робиш ти ремонт чи ні. А в когось вже і зроблений ремонт. Ти ж не можеш просто взяти і перенести цей будинок десь у Карпати, наприклад? А купити будинок десь на заході України і переїхати туди коштів таких немає, ми ж вкладаємо гроші у ремонт поступово.

Переїхали з будинку назад до квартири

Взимку вирішили з будинку переїхати назад до квартири, тому що набридла ця постійна пилюка. Перш, ніж взяти якусь тарілку, я маю її помити. Я вже змучилась за цей весь час. Ми трохи поспішили з переїздом, потрібно було спочатку хоча б стіни перебудувати. Можна було би жити у "чорновому варіанті" будинку, з цегляними стінами без шпалер, але не з глиною.

Ще одна причина переїхати - ситуація з електропостачанням. У нас у селищі світло вимикали по 4-6-8 годин, а там, де у нас квартира, майже не вимикали, хоча там поруч немає ні лікарні, нічого. Я працюю в Інтернеті, вся моя робота там [Інна займається дропшипінгом - продажем одягу в Інтернеті], тож вісім годин без світла для мене - просто катастрофа, я залишаюсь без грошей. Я спочатку почала до квартири просто їздити працювати, а потім ми вирішили переїхали.

Зараз у будинку живе дідусь. А ми продовжуємо поступово робити ремонт, коли на це є час і гроші".