“Місто має жити та розвиватись, поки в ньому є люди”: чому до Краматорська повертається бізнес

Історії трьох підприємців, які наважилися на відновлення діяльності у прифронтовому місті

З початком повномасштабного вторгнення у Краматорську, як і у багатьох містах прифронтового регіону, власники бізнесу закривали свої крамниці та виробництва. Частина з них, скориставшись державною програмою релокації бізнесу, вивезла свої потужності до більш безпечних регіонів України, та поновили там роботу.

Зараз лінія фронту пролягає за 20 кілометрів від Краматорська, але попри це у місто повертаються не лише люди, але й помітно збільшилась кількість магазинів та кав'ярень, які поновили свою роботу.

Kramatorsk Post розпитав у підприємців Краматорська про мотивацію відновити бізнес у прифронтовому місті та виклики, які постають перед ними.

Довелось оптимізувати свою роботу. І, я вважаю, це гарний досвід

Лара Одаренко - власниця квіткового салону у Краматорську - у квітні 2022 року виїхала з родиною до Закарпаття. Квітковий салон довелось закрити. Залишилась працювати лише невеличка квіткова крамниця на Центральному ринку. З початком повномасштабного вторгнення ускладнилась логістика до регіону. Виняток не стали і постачальники квітів.

«У нас було власне виробництво – теплиці, в яких ми вирощували квіти. От, власне, цим і користувались. У мене залишалась працівниця у теплиці і продавчиня на ринку. І ця жіночка в теплиці зрізала квіти, відвозила до крамнички, і так ми працювали зо два місяці. А потім моя працівниця сказала, що попит на квіти є, і треба вже відновлюватись», - згадує Лара.

Після тої розмови жінка почала продзвонювати постачальників, з якими працювала раніше. Виявилось, що один з них релакував свій бізнес до Кропивницького і на той час вже завіз першу партію квітів з-за кордону.

«Приїхали до Краматорська, привезли квіти, побули тут три дні, попрацювали у теплиці. Але було таке відчуття… Дуже не хотілось їхати. Потім приїхали ще раз у червні, а потім вже повернулись остаточно», - розказує підприємиця.

Квітковий салон відкрили трохи згодом, і там спочатку працювала лише одна працівниця.

Зараз, як розказує Лара Одаренко, квіткова крамниця та салон працюють на повну потужність, єдине що відрізняється, так це кількість працівників – зараз їх стало менше.

«Раніше у нас могло працювати мінімум чотири людини одночасно, а зараз працюють троє людей. Тому роботу салону довелось оптимізувати. Ми почали в роботі використовувати різні програми обліку, аби впорядкувати замовлення на квіти. І, я вважаю, що це гарний досвід», - зазначає підприємиця.

Також вона додає, що і постачальників, які готові доставляти квіти до Краматорська, стало більше, ніж до лютого 2022 року. Покупців теж вистачає.

«У 2022 році 70% покупців були військові, десь відсотків 20 – інтернет-замовлення і вже 10% - це були краматорці. На сьогодні відсоток військових зменшився за рахунок того, що побільшало місцевих. Приводи купити квітів також не змінились. Переважно квіти купують, аби їх подарувати близьким», - додає жінка.

Наразі квіткові крамниці Лари Одаренко пропонують такі ж самі послуги, як і квіткарі великих міст в Україні: тобто онлайн-доставка квітів. Крім традиційних та екзотичних квітів пропонують солодощі, композиції з фруктів, м'які іграшки та кульки.

Краматорці, ходили, просили і чекали, коли ми відкриємось

У Ганни Ощепкової до повномасштабного вторгнення в Краматорську працював Сімейний центр «Планета знань», приватний садочок. Також її родина мала невеличке підприємство з виготовлення дитячих навчальних посібників та меблів для дитячих закладів. А у березні 2022 року планували відкрити ще один дитсадок, до якого могли б ходити 65 дітлахів.

Після початку повномасштабного російського вторгнення Ганна скористалась програмою релокації бізнесу та вивезла все обладнання дитячих закладів та потужності виробництва до Коломиї.

«Спочатку виїхали самі перечекати, а через місяць зрозуміли, що треба щось робити. Ми вивозили обладнання по програмі релокації. Нам дали вантажний залізничний вагон з Покровська - це був кінець травня, бо на той час з Краматорська вже потяги не ходили. У червні 2022 року ми вже почали працювати у Коломиї, у січні 2023 року почали працювати у Калуші», - згадує Ганна.

Зараз на Івано-Франківщині Ганна відкрила три дитячих садочки: у Коломиї, Калуші та Івано-Франківську. Також працює і виробництво.

За її словами, різниці в умовах ведення бізнесу у Краматорську та у Коломиї вона не помітила. До дитячих закладів набрали працівниць з-поміж дівчат-переселенок.

«У нашому дитячому садку в Коломиї одразу було дуже багато дітей ВПО, певно відсотків 80, і тільки відсотків 20 місцевих. Я б так сказала, що місцеві спочатку приглядались до нас, і коли вже були перші відгуки, тоді почали підтягуватись і місцеві дітки», - розказує Ганна.

У січні 2023 року Ганна разом зі своєю командою відновила роботу Сімейного центру «Планета знань» в онлайн-режимі. А восени того ж року центр запрацював наживо у Краматорську.

«Рішення про відкриття було дуже спонтанним. Коли я чергового разу приїхала до Краматорська у справах, я подивилась, скільки людей у місті, що всі працюють і вирішила, що треба спробувати відкритись. І до того ж багато наших дітей на той момент були у місті - вони або не виїжджали, або повернулись. І діти настілки вже втомились від дистанційки, і вони шукають живе спілкування. Краматорці ходили, просили і чекали, коли ми відкриємось», - каже Ганна.

Зараз «Планета знань» працює у підвальному приміщенні, яке має статус найпростішого укриття. Відповідні дозволи оформили в ДСНС. Також довелось частину устаткування та меблів везти назад з Коломиї до Краматорська, частину докупили, щось залишилось у місті. Наразі тут працює п'ятеро вихователів та вчителів.

«У мене зараз є проблеми з персоналом, бо багато молодих моїх вихователів виїхали, залишились вже досвідчені, зі стажем. Але все одно вибираємо кращих. Методисти працюють дистанційно. Вони можуть під'єднатися до будь-якого уроку, щось скорегувати, підказати, щотижня проходять методичні наради», - розказує підприємиця.

«У нас була така мрія масштабуватись та відкриватись в інших містах, а коли вийшло так, що ми розсипались всією Україною, довелось вчитись керувати віддалено. Я думаю, що це позитивний досвід», - зазначає Ганна.

За словами Ганни, великою проблемою для багатьох підприємців є відсутність будь-яких державних програм, за якими можна було б отримати компенсацію за втрачений бізнес.

«У нас в державі поки проблеми бізнесу – це проблеми бізнесу. От приміщення на Ярослава Мудрого, яке було пошкоджене обстрілом – це було наше власне приміщення. Я оформила всі документи від відповідних комісій та ДСНС, але й досі я не можу зареєструватись на компенсації, бо немає відповідних програм досі», - резюмує жінка.

«Повертаємось не від гарного життя»

Валерій Власенко – власник магазину шпалер у Краматорську. З початком повномасштабного вторгнення чоловік виїхав з родиною на Київщину. Відновив роботу крамниці лише у січні 2024 року, яка працює зараз три дні на тиждень.

«Я приїхав, спочатку день-два поторгував і подивився, як люди заходили і казали «Як добре, що ви відкрились». Тоді я дружині сказав, що треба повертатись і відчинятись, бо на бабусину пенсію багато не проживеш. Всі гроші, які були до війни, вклали у товар. Трохи пробували торгувати в Ірпені, але це не той товар, що його можна возити», - розказує Валерій.

Перше, що зробив Валерій після відкриття магазину – це зареєструвався у системі єВідновлення як учасник програми. Для цього він звернувся до банку, який відкрив йому цю послугу та надав термінал для розрахунків за державною програмою.

Але, за його словами, наразі великого попиту на шпалери у Краматорську немає. Люди купують по кілька рулонів для дрібного ремонту.

«Люди купують по одному-два рулони шпалер. Сказати, що є великий наплив покупців буде неправильно, бо це такий товар, який потребує тиші – товар Перемоги», - розказує чоловік.

Також Валерій розказав, що наразі постачальники пропонують великий асортимент шпалер, як українського виробництва та і європейського. Але наразі у його магазині шпалери з довоєнних запасів, що дозволяє продавати їх за нижчими цінами, ніж у конкурентів.

«Запасів шпалер в мене ще років на десять є: гарні шпалери з Туреччини, Німеччини. Постачальники телефонують, питають, чи щось потрібно. Якщо хтось хоче якісь новинки - у нас є каталоги, за якими можна замовити. Але ціни виросли десь у 2,5 рази. Враховуючи, що торгуємо запасами, то ціни у нас зараз трохи вищі за довоєнні», - говорить Валерій.

Також він вважає, що попри війну та близькість фронту місто має жити і розвиватись, поки в ньому залишаються люди.

«Місто має жити і розвиватись поки тут є люди. Плюс наші податки, хай і невеликі, для міста не будуть не зайвими», - додає підприємець.