“Три тижні на евакуацію!” – оцінка комунікації влади з громадою

Тема евакуації мирного населення в Донецькій області за останній місяць літа тільки набула актуальності.

Лінія фронту на Покровському напрямку пересунулась занадто близько до мирних мешканців. Було оголошено про примусову евакуацію. Як реагують на ці події та на сам це місцеві медійники Донеччини, які мають власний досвід евакуації, розбиралися в цьому блозі.

Важка тема

Про висвітлення процесу евакуації локальними ЗМІ детальніше, з невеликою оглядовою статистикою, ми вже писали. Тема не перестала бути актуальною і редакції продовжують вести своєрідну новинну хронологію подій та злочинів російської армії. Ось декілька з них.

Так, 19 серпня місцева влада Донецької області оголосила про примусову евакуацію родин з дітьми з Покровська та Покровської громади, заявив в місцевих ЗМІ, що на це є два-три тижні. Станом на ранок 6 вересня у самому Покровську залишалося 24 500 жителів, з них 929 дітей, повідомляє портал DDK.dn.ua. Портал DDK.dn.ua орієнтується на аудиторію з Покровська, Мирнограду, Добропілля.

У Мирнограді Покровського району ситуація також критична. Містом можна пересуватися тільки з 11 до 15 години – комендантська година посилюється, кілька районів міста взагалі закриті для мирних мешканців. 5 вересня в Мирнограді вимкнули газ і на цю дату в Мирноградській громаді залишається одна дитина. Про це повідомляє сайт DDK.dn.ua.

Журналісти нагадують про ризики для волонтерів та працівників міжнародних гуманітарних організацій, ризикують ДСНС та Національна поліція. Одна з новин з сайту Покровськ News про те, що “Голова ООН в Україні відвідав транзитний пункт для переселенців в Покровську, зруйнований внаслідок обстрілу”.

Новини про евакуацію просувають в Фейсбуці з приміткою “реклама”, щоб їх побачило ‘якомога більше підписників та читачів. Так робить сайт “Східний Варіант”: у таких дорисах є корисні контакти та інформація, що треба знати під час евакуації. З лютого на онлайн-платформі Східний варіант працює Гаряча лінія для ВПО.

Комунікація з владою – полярно різні думки

Як наслідок, активно реагують на новини локальних дрібних та великих регіональних сайтів Донецької області, зокрема, Східного Варіанта, Новин Донбасу, Острова, і місцеві журналісти, редактори, колишні телевізійники, адже у більшості з них є і досвід дуже важкої небезпечної евакуації, і досвід перебування в окупації.

У перший день евакуації, 19 серпня, мешканці Донецької області отримали смс-розсилку з номерами телефонів та закликом до евакуації від ОВА Донецької області. Не стали виключенням і місцеві журналісти. Так, коментарі на цю тему від пресслужби обласної адміністрації намагався отримати редактор локального сайта міста Краматорськ Андрій Гринь.

Але ніякої детальної інформації за цими номерами не надавали, а тільки записували дані для евакуації. “Достукатися до пресслужби не вдалося і я більше і не намагався. Мені здається, що влада сама по собі, а люди - самі по собі. Якщо на місцевих рівнях ще якось більш-менш з комунікацією простіше, то на обласному дізнатися або уточнити щось дуже проблематично”, – розповідає редактор сайту “Краматорський район” Андрій Гринь. Він вважає, що комунікацію між владою, ЗМІ та громадами в темі інформування про евакуацію провалено.

“Обласне керівництво залюбки приділяє увагу та час іноземним журналістам, бо ті не будуть ставити незручних запитань”, – каже редактор Новин Краматорського району.

Насправді, далеко не всі іноземні журналісти бачать сенс в контактах з представниками місцевої влади. Журналіст Олександр Качура співпрацює з двома іноземними медіа - естонською газетою Postimees та опозиційним до влади Віктора Орбана телеканалом ATV з Угорщини.

“Ми принципово не ходимо на жодні інтерв'ю до міських, обласних рад, ані до Філашкіна (голова Донецької військової адміністрації, - авт.), ані до голів міст. Ми вирішили, що не пишемо їм листів, не вклоняємось: дайте нам, будь ласка, коментар, хоч одне слово”, – розповідає Олександр Качура. Він мешкає в Дружківці, з іноземними колегами як продюсер та військовий репортер пересувається гарячими точкам на фронті, зокрема в Донецькій області.

“Евакуацію проводять, людей перекидають, знаходять їм якесь тимчасове житло, допомагають оформлювати пенсії. Місцева влада робить це на 6 балів 10-бальною системою, а Міністерство інтеграції ТОТ- на четвірку. Дуже великий мінус – відміна виплат переселенцям. Ти не зможеш жити довгий час у шелтерах, або прихистках, оці 2-3 тисячі гривень було хоч якоюсь мотивацією, щоб люди виїжджали”, – резюмує журналіст Олександр Качура. Він на своєму досвіді знає про евакуацію все, адже сам вже тричі переселенець з Донецька.

Люди не готові залишити своє живе господарство, нестача інформації про те, де можна знайти прихисток з тваринами, також відштовхує від рішення про евакуацію.

“Це ще одна проблема, з якою ми стикнулися в Мирнограді, - немає евакуації людей з тваринами. І таких людей дуже багато. Дехто кидає тварин, дехто лишається через них. Влада має допомагати вирішувати такі проблеми також, бо не може людина просто так евакуюватися, усе полишив. Людям потрібна допомога адаптуватися в новій громаді, і це не лише матеріальна або фінансова допомога, ще потрібна консультативна, цього не вистачає“, – ділиться досвідом евакуації журналіст Качура. Тим часом керівник Донецької військової адміністрації Вадим Філашкін нагадує, що обов’язкова евакуація в області триває з 2022 року.

“Так, дійсно, ситуація залишається складною, тож ми посилили інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо необхідності евакуації. Але нагадаю, що обов’язкова евакуація з Донеччини триває з 2022 року”, – цитує начальника Покровської МВА Сергія Добряка, у новині Покровськ News.

Інформаційна кампанія з запізненням

Журналіст, фрілансер та блогер з Маріуполя Микола Осиченко вважає, що влада запізнилася з інформкампанією щодо евакуації мирного населення. Пояснювальні роботи треба було починати ще минулого року.

“Насправді, комунікації майже нуль, їздять поліцейські, у гучномовці розказують про те, що існує комендантська година, що треба з дітьми евакуюватися. Але цього дуже мало, зважаючи на нестачу електрики, проблеми з доступом до інтернету. І ця робота саме місцевою владою мала б проводитися значно ефективніше”, – каже Микола Осиченко. У Маріуполі Микола Осиченко був директором місцевого телеканалу МТБ з великим штатом та великими планами, але повномасштабне вторгнення змінило ці плани. З Маріуполя довелося не просто евакуюватися, а рятуватися в дуже небезпечних умовах. Адже маріупольців в 2022 році про евакуацію попередити не встигли, окрім того, місто опинилося в облозі, згодом і в окупації.

Маріупольські журналісти на своєму досвіді роблять висновки та радять не зволікати з виїздом, адже може бути запізно. Осиченко перевірив, як працюють відповідні служби, що відповідальні за процес евакуації. Про що неодноразово писав в своєму телеграм-каналі.

За інформацією доцільніше звертатися до центральних органів влади – на гарячу лінію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, ділиться досвідом Микола Осиченко, який часто буває на Донецькому напрямку.

“Я подзвонив на гарячу лінію, там живі люди, які пояснюють, відповідають на питання, і мені це сподобалося, вони молодці”, – говорить Осиченко.

Продюсерка та журналістка Ірина Прудкова з Маріуполя комунікацію з владою Донеччини в плані евакуації оцінює високо. Вона вважає: якщо б так було у Маріуполі, не було б стільки жертв. У Маріуполі Прудкова, зокрема, займалася продюсуванням документальних стрічок литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, іноземного режисера, якого закатували та вбили росіяни під час облоги Маріуполя. Після Маріуполя Прудкова до останнього часу перебувала в Покровську, але дослухалася до закликів рятуватися і також вирішила поїхати.

“Звісно, якщо в тебе є гроші, ти можеш обирати, якщо ні, то є варіанти тимчасового розселення. Головне - врятуватися. Які б претензії б місцевій владі, не виказували: ремонт доріг, висадка квітів, там все зашибісь з евакуацією”, – каже журналістка.

Останній потяг

Покровське місцеве телебачення “Орбіта” тимчасово припинило ефірне мовлення 31 серпня. “Техніку з каналу вивезли, працівників евакуювали, в Покровську лишається керівництво каналу та одна знімальна група”, – розказує в коментарі журналістка з покровської “Орбіти” Наталя Бірюкова. Це було останнє локальне телебачення, яке виходило в ефір. Знімальна група “Орбіти” фіксує події, але розповсюджую їх тепер виключно на сторінках власних соцмереж, в ютубі і на сайті телеканалу. Паніку редакція локального ТБ не розганяє, у сюжетах розповідали не про тих, хто залишив місто, а про тих, хто залишається працювати. Розповідають журналісти Орбіти, “куди переїжджають мешканці Покровського району і скільки це коштує?”. А 3-го вересня журналісти Орбіти нагадали, що до Покровська вже дістає артилерія і часу на евакуацію все менше. Зафільмувала знімальна група і відправку останнього евакуаційного потягу. Адже поки писали цей текст, 5-го вересня стало відомо, що у зв’язку з посиленням обстрілів щоденний евакуаційний потяг перенесли на станцію Павлоград (Дніпропетровська область). Рух регулярних потягів зі станції Покровськ також припиняється.

Втім, не дивлячись на деякі проблеми з комунікацією між місцевою владою та місцевими ЗМІ, на незадоволення деякими діями влади, як з боку військових, так і з боку мирного населення, а також на те, що з Покровська вже пішов останній евакуаційний потяг, тим не менш евакуація триває, а журналісти продовжують фіксувати події в місті. Як повідомляє сайт Покровськ з посиланням на журналістів ТБ Орбіта, “Щоденними багаторазовими обстрілами ворог зробив неможливим життя у Покровську. На 18 вересня у Покровську залишається 16005 мешканців. У місті зруйновані шляхопроводи, пересування значно ускладнено, але виїхати з будь-якої його частини ще можна.

Юлія Гаркуша регіональна представниця ІМІ в Донецькій області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.